Ухвала суду № 38672629, 18.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-5200/12/2170

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року по справі за позовом підприємства громадської організації «Автостоп-Довіра» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

19.12.2012 року підприємство громадської організації «Автостоп-Довіра» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2012 року № 0008582200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 27040,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 6760,00 грн., № 0008592200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 28392,00 грн., та штрафні санкції у сумі 7098,00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року адміністративний позов підприємства громадської організації «Автостоп-Довіра» задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 04.03.2013 року державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби посилалась на те, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що господарські операції між підприємством громадської організації «Автостоп-Довіра» та його контрагентом - ТОВ «Реал-К» не направлені на настання реальних правових наслідків, оскільки вони не підтверджуються із врахуванням реального часу здійснення, наявності трудових ресурсів, місцезнаходження майна. Податковий орган також зазначив, що податковий кредит та валові витрати підприємства, які були сформовані за рахунок ТОВ «Реал-К», не підтверджуються первинними документами, що свідчить про заниження позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог підприємства громадської організації «Автостоп-Довіра».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна перевірка підприємства громадської організації «Автостоп-Довіра» з питань підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ «Реал-К» та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) отриманих від ТОВ «Реал-К» у серпні 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 26.11.2012 року № 2687/22-4/35733404, на підставі якого державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0008582200 від 10.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 27040,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 6760,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0008592200 від 10.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 28392,00 грн., та штрафні санкції у сумі 7098,00 грн.

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення підприємством громадської організації «Автостоп-Довіра» вимог ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПГО «Автостоп-Довіра» при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «Реал-К» у серпні 2012 року, та п. 137.1, пп. 138.1.1 ст. 138, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого ПГО «Автостоп-Довіра» було завищено валові витрати за 3 квартал 2012 року на суму 135200, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 28392, 00 грн. та завищено податковий кредит на суму 27040, 00 грн. та, відповідно, занижено суму ПДВ у серпні 2012 року на загальну суму 27040, 00 грн.

ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби в акті перевірки посилалась на те, що у ТОВ «Реал-К» відсутні основні фонди, технічний персонал, наймані працівники, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності, також було встановлено, що товариство не знаходиться за юридичною адресою.

Зважаючи на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що угода, укладена позивачем із ТОВ «Реал-К» є нікчемною, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а господарські операції вказаного товариства містять ознаки фіктивності.

На підставі викладеного у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби дійшла висновку про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат по операціям з вказаним контрагентом.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно у задоволення позовних вимог ПГО «Автостоп-Довіра», зважаючи на наступне:

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

П.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2012 року підприємством громадської організації «Автостоп-Довіра» було укладено з ТОВ «Реал-К» договір про надання консультаційних послуг №118.

За умовами вказаного договору ПГО «Автостоп-Довіра» (Замовник) доручає, а ТОВ «Реал-К» (Виконавець) зобов'язується за обумовлену плату і в обумовлений строк надавати консультаційні послуги, а саме: послуги з перевірки документів, які Замовник подає для оформлення в Херсонську митницю, на відповідність чинному законодавству України, а також інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги.

У підтвердження виконання укладеного договору контрагентом ПГО «Автостоп-Довіра» були надані податкові накладні, акти здачі - прийняття наданих послуг, банківські виписки по рахункам.

Таким чином, наданими первинними документами підтверджується факт надання послуг Виконавцем (ТОВ «Реал-К») Замовнику ПГО «Автостоп-Довіра», що оформлено актами здачі - прийняття наданих послуг, та факт оплати у безготівковій формі наданих послуг, що підтверджується банківськими виписками за рахунками ПГО «Автостоп-Довіра».

За рахунок вказаних операцій позивачем було віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 27040 грн. та до валових витрат - 135200,0 грн.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що надані позивачем в підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Реал-К» первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів.

В свою чергу, податковим органом не оспорюються відомості, які містяться у вказаних первинних документах.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що підставою для висновку ДПІ у м. Херсоні про заниження позивачем сум податку на прибуток та податку на додану вартість було визнання податковим органом господарських операцій між ПГО «Автостоп-Довіра» та ТОВ «Реал-К» такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, у зв'язку з відсутністю у контрагента позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно необґрунтованості зазначених висновків податкового органу.

Так, ч 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

ДПІ також не подано доказів того, що по спірною операцією у ПГО «Автостоп-Довіра» була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та ТОВ «Реал-К»діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

В даному випадку, товариством належними та допустимими доказами було підтверджено реальне здійснення господарських операцій з ТОВ «Реал-К», що не викликає сумнівів у тому, що діяльність позивача була направлена на реальне настання економічних наслідків.

При цьому судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідно акту перевірки від 16.10.2012 року ТОВ «Реал-К» кількісний склад працівників товариства за перевіряємий період складав 2 особи, які здійснювали господарську діяльність у приміщенні за адресою: м. Херсон, Суворовський район, Миколаївське шосе, буд.19-а, каб. 302-в, яке було орендовано у Херсонської об'єднаної технічної школи ТСО Україна для розміщення офісу за договором оренди від 26.04.2012 року.

У зв'язку із зазначеним доводи відповідача про неможливість надання послуг ТОВ «Реал-К» є необґрунтованими, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Також є безпідставним посилання податкового органу на відсутність ТОВ «Реал-К» за юридичною адресою, оскільки по-перше, зазначене не може бути підставою для зменшення податкового кредиту та валових витрат позивача, оскільки Податковий кодекс України не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту та віднесення витрат до складу валових від перебування контрагента за своїм місцезнаходженням.

По-друге, як було встановлено в ході розгляду справи, станом на 05.12.2012 року в ЄДРПОУ містився запис про підтвердження відомостей про юридичну особу, інформація про відсутність за місцезнаходженням відсутня. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, господарські відносини позивача з ТОВ «Реал-К» відбувались у серпні 2012 року, тоді як акт про незнаходження за юридичною адресою складено у жовтні 2012 року, тобто після здійснення господарських операцій.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення сум до складу валових та до складу податкового кредиту.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що будь-які порушення в ланцюгу постачання, допущенні іншими контрагентами, не можуть впливати на формування валових витрат та податкового кредиту ПГО «Автостоп-Довіра» при наявності у товариства належних документальних підтверджень здійснених операцій та розміру свого податкового кредиту та валових витрат.

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ПГО «Автостоп-Довіра» було дотримано вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право формування податкового кредиту та віднесення сум до складу валових, а тому податкові повідомлення-рішення від 10.12.2012 року № 0008582200, № 0008592200, прийняті державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.