Вирок № 38669183, 26.03.2014, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1218/14-к

Провадження № 1-кп/204/140/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Некрасова О.О.

при секретарі: Макарчук А.В.

за участю прокурора: Лєбєдєвої І.О.,

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальне провадження № 4201404068000005 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, маючого вищу освіту, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, працюючого на посаді директора ПП БМК «Будсервіс-2000», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

08.09.2000 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради було зареєстровано Приватне підприємство «Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000» (ЄДРПОУ 31102827) та являється юридичною особою згідно свідоцтва про державну реєстрацію № 12241050001035521, зареєстрованого за адресою: м. Дніпропетровськ, Новобудівельна, 5-Б.

Наказом № 30 від 30.05.2007 року на підставі зборів колективу призначено на посаду директора Приватне підприємство «Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000» ОСОБА_2.

Згідно Статуту Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000», затвердженого рішенням власника № 2 від 24.04.2007 року, власником вказаного підприємства є ОСОБА_2.

Згідно ст. 4 Статуту Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000», керівництво підприємством та управління його справами проводить власник підприємства безпосередньо, виконуючи функції керівника свого підприємства. Власник підприємства має також право найняти керівника підприємства (генерального директора, або фінансового та комерційного директора, директора, заступника директора) шляхом укладання з ним контракту (договору, угоди), в якому обговорюються права, строки найму, обов'язки та відповідальність керівника Підприємства перед його власником, умови його матеріального забезпечення, а також звільнення з посади.

Таким чином, ОСОБА_2 постійно здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі функції підприємства та згідно примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

ОСОБА_2, працюючи директором Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000», являючись відповідальним за своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати працівникам підприємства, за проміжок праці з листопада 2013 року по грудень 2013 року, діючи умисно, в порушення вимог п. 3 ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 97,115,116 КЗпП України, у відповідності з якими заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, а також те, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці, безпідставно не сплачував працівникам Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000» заробітну платню за виконану працю, більш ніж за один місяць, у той час, як підприємство у вказаний проміжок часу, тобто з моменту виникнення заборгованості, здійснювало господарську діяльність та отримувало обігові грошові кошти на розрахункові рахунки, які належать підприємству. Отримані на розрахункові рахунки підприємства грошові кошти ОСОБА_2 витратив не на виплату заробітної плати працівникам Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000», а на інші потреби підприємства, а саме згідно довідки руху грошових коштів Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000» за період з листопада 2013 року по грудень 2013 року доходи склали на загальну суму 999433 грн., за вказаний період були сплачені: комунальні послуги - електроенергія на суму 13 627 грн. 69 коп. та газопостачання на суму 13506 грн. 83 коп., охорона на загальну суму 15500 грн. 00 коп., телефонні розмови на суму 2082 грн. 32 коп., відрядження на суму 6917 грн. 24 коп., послуги банку на суму 1095 грн. 38 коп., семінари на суму 2420 грн. 00 коп., канцелярські вироби на суму 525 грн. 40 коп., водопостачання на суму 300 грн. 00 коп., заправка картриджів на суму 360 грн. 00 коп., придбання матеріалів на суму 751554 грн. 22 коп., ПДВ на суму 21200 грн. 00 коп., податок на прибуток на суму 15440 грн. 50 коп., податок на землю 4500 грн. 00 коп., повернення постачальнику на суму 15829 грн. 50 коп., повернення фінансової допомоги на суму 51500 грн. 00 коп., тощо.

Тоді, як станом на 01.02.2014 року Приватне підприємство «Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000» має заборгованість із виплати заробітної плати з листопада 2013 року по грудень 2013 року на загальну суму 107370 грн. 24 коп., що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення від 05.02.2014 року.

Таким чином, ОСОБА_2 за проміжок праці з листопада 2013 року по грудень 2013 року, знаходячись за місцем свого працевлаштування, за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Новобудівельна, 5-Б, безпідставно не сплатив працівникам Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000» заробітну плату на загальну суму 107370 грн. 24 коп., а саме: ОСОБА_4 на загальну суму 2751 грн. 96 коп., ОСОБА_5 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_6 на загальну суму 2751 грн. 96 коп., ОСОБА_7 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_8 на загальну суму 4953 грн. 57 коп., ОСОБА_9 на загальну суму 3399 грн. 48 коп., ОСОБА_10 на загальну суму 2913 грн. 84 коп., ОСОБА_11 на загальну суму 2751 грн. 96 коп., ОСОБА_12 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_13 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_14 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_15 на загальну суму 3535 грн. 42 коп., ОСОБА_16 на загальну суму 2762 грн. 12 коп., ОСОБА_17 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_18 на загальну суму 2751 грн. 96 коп., ОСОБА_19 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_20 на загальну суму 2751 грн. 96 коп., ОСОБА_21 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_22 на загальну суму 2600 грн. 24 коп., ОСОБА_23 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_24 на загальну суму 2600 грн. 24 коп., ОСОБА_25 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_26 на загальну суму 2762 грн. 12 коп., ОСОБА_3 на загальну суму 2751 грн. 96 коп., ОСОБА_27 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_28 на загальну суму 2938 грн. 19 коп., ОСОБА_29 на загальну суму 2751 грн. 96 коп., ОСОБА_30 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_31 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_32 на загальну суму 454 грн. 29 коп., ОСОБА_33 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_34 на загальну суму 2762 грн. 19 коп., ОСОБА_35 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_36 на загальну суму 3237 грн. 60 коп., ОСОБА_37 на загальну суму 3237 грн.60 коп., внаслідок чого спричинив істотну шкоду охоронюванним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, порушивши передбачене ч. 7 ст. 43 Конституції України право працівників на заробітну плату, своєчасне її отримання.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині при вищезазначених обставинах визнав повністю і пояснив, що він є директором Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс Будсервіс-2000» з 2007 року і в його обов'язки, зокрема, входить виплата заробітної плати. У листопаді 2013 року були виконані роботи, проте у зв'язку з тяжким положенням в країні, не було можливості виплатити заробітну плату 35 працівникам. Кошти надходили на розрахункові рахунки, частина грошей була виплачена за комунальні послуги, частина на господарські потреби. Яка саме сума була у нього на рахунку, не пам'ятає. Його підприємство працювало з міським підприємством Управління праці та соціального захисту населення, яке повинно було перерахувати кошти за ремонт квартир інвалідів, але не перерахувало. У зв'язку з чим він за власні кошти почав ремонтувати дані приміщення. Він знає, що повинен виплачувати заробітну плату двічі на місяць, це аванс, який виплачується з 20 по 23 число та заробітна плата, яка виплачується з 06 числа поточного місяця. Заробітна плата за листопад-грудень 2013 року не була виплачена. Після грудня 2013 року дане підприємство не працювало, а тому, заробітна плата працівникам не виплачувалася. Працівники були у відпустці за власний рахунок. По 20 листопада 2013 року грошові кошти знаходилися на розрахунковому рахунку підприємства. Сума грошей дозволяла виплатити працівникам аванс. Заборгованість по заробітній платі він став погашати після того, як було складено обвинувальний акт. На даний час заробітна плата повністю виплачена, заборгованості не існує. У скоєному кається. Просить суд обмежитися його допитом та визнати недоцільним дослідження письмових та речових доказів по справі, оскільки обставини справи ним не оспорюються.

Суд, з урахуванням повного визнання своєї вини обвинуваченим у скоєнні інкримінованого правопорушення, визнав недоцільним згідно ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні. Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 175 КК України, а саме: безпідставна невиплата заробітної плати більш ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, незалежно від форми власності.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Вчинений злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості. Обвинувачений ОСОБА_2 за місцем проживання та за місцем працевлаштування характеризується позитивно працевлаштований, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд враховує його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з наступними змінами, в п. 2 роз'яснив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах установлених санкцією статті (частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але, із врахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, щиро покаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину тощо.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у вигляді штрафу, в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 175 КК України, що буде відповідати вимогам закону, тяжкості фактично вчиненого та буде справедливим.

Враховуючи наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання й істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що до обвинуваченого можливо застосувати ст. 69 КК України та не призначати додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України і призначити покарання, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з моменту проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Некрасов