Ухвала суду № 38666772, 15.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2014 рокусправа № 804/16864/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Корнєв Є. О. (дов. від 01.08.2013 р.)

відповідача: - Мельник С. О. (дов. від 02.12.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року

у справі № 804/16864/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваспецпроект»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваспецпроект» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому, з урахуванням уточнень позовної заяви, просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкового кредиту та зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваспецпроект» в АС «Податковий блок» на підставі акту перевірки від 27 листопада 2013 року №588/04-67-22-01;

- зобов'язати відповідача відновити показники податкового кредиту та зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваспецпроект» в АС «Податковий блок».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка проводилась з порушеннями строків, встановлених для документальної виїзної позапланової перевірки, а саме: термін проведення перевірки тривав 29 робочих днів замість 5-ти. Позивач зазначає, що будь-які висновки податкових органів щодо порушень цивільно-правових норм платниками податків є такими, що здійснюються поза межами повноважень та порушують Конституцію України та норми Податкового кодексу України. На момент укладання договорів купівлі-продажу підприємства-контрагенти позивача перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були платниками податку на додану вартість, що свідчить про їх належний правовий статус при вчиненні угод. Відсутність товарно-транспортних накладних не може свідчити про нереальність господарських операцій, оскільки вказані документи стосуються порядку автомобільних перевезень та не впливають на податковий облік. Крім того, анулювання показників податкового кредиту та зобов'язань у АС «Податковий блок» є неправомірним, зважаючи на відсутність винесеного Відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є підставою для коригування показників податкового кредиту та зобов'язань у вказаній вище автоматизованій системі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального, права просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки документальна виїзна позапланова перевірка позивача проведена відповідно до кримінально-процесуального закону, відтак податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймалось до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Відповідач також зазначає, що проведеною перевіркою було встановлено, що постачальники позивача відсутні за податковою адресою, приховують фактичне місцезнаходження, документально не підтверджують факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про не підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів від постачальників до позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 14.10.2013 на підставі пп.20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції Басова Д. С. про призначення позапланової документальної перевірки позивача в рамках розслідування кримінального провадження №12013040640003312 від 15.02.2013 відповідачем виданий наказ №292, яким призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 тривалістю 5 робочих днів.

Терміни перевірки продовжувались на підставі наказів відповідача від 21.10.2013 №317, від 23.10.2013 №331, від 25.10.2013 №346, від 29.10.2013 №363, від 31.10.2013 №380, від 04.11.2013 №389, від 06.11.2013 №403, від 08.11.2013 №417, від 12.11.2013 №428, від 14.11.2013 №446, від 18.11.2013 №473, від 20.11.2013 №481.

На підставі вищеозначених наказів відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2013, за результатами якої складено акт №588/04-67-22-01 від 27.11.2013.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Зазначено, що позивач не мав права формувати валові витрати та податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від підприємств-постачальників та як наслідок не мав права формувати валові доходи та податкові зобов'язання по операціях з продажу нібито придбаних товарів (робіт, послуг) на контрагентів, що відображені в податкових зобов'язання позивача за період з 01.01.2013 по 30.06.2013.

На підставі означеного акту перевірки відповідачем внесено зміни відносно позивача до АС «Податковий блок» та підсистеми «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість», а саме: анульовано податковий кредит та зобов'язання за періоди та по контрагентам зазначеним в акті перевірки.

При цьому за наслідком перевірки відповідачем не прийнято жодного податкового повідомлення-рішення про визначення позивачеві суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про протиправність дій відповідача, зважаючи на наступне.

Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки.

Дії органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання врегульовані п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, без винесення якого коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту лише на підставі акту перевірки, в якому встановлено заниження податкових зобов'язань не здійснюється, що підтверджується відсутністю вказаних повноважень податкового органу у ПК України.

Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що положення Податкового кодексу України виключають можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження у передбаченому чинним законодавством порядку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ані Податковий кодекс України, ані інші правові норми не містять повноважень податкового органу щодо коригування даних податкового кредиту та податкових зобов'язань платника податків в АС «Податковий блок» шляхом обнуління позитивних показників податкового кредиту та змінення сум податкових зобов'язань такого платника за результатами перевірок, що здійснюються податковим органом.

Наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 262-р та з метою реалізації положень наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Пунктом 1.3.3 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (додаток до Наказу ДПА України № 266 від 18.04.2008) для реалізації Методичних рекомендацій, зокрема, створено такий програмний продукт як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п.2.14 Методичних рекомендацій інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п.2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Вказаним наказом ДПА України №266 від 18.04.2008 не передбачено, що акт перевірки є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Виходячи з наведених правових норм, приймаючи до уваги що показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок» та підсистемі «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати, колегія суддів дійшла висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки невизнання та зняття з обліку податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача, визначених при придбанні та подальшому продажу товарів (робіт, послуг) фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст.49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Крім того, з огляду на взаємопов'язаність всіх показників податкового обліку платника податків самостійне коригування податковим органом показників у податкового кредиту та зобов'язань платника податків в АІС «Податковий блок» за період, що перевірявся, вплине на показники цього податку і за інші періоди, що, враховуючи незаконність таких дій відповідача, призводить до порушення охоронюваних законом прав та законних інтересів позивача.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у Автоматизованій системі «Податковий блок» фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року у справі № 804/16864/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко