Ухвала суду № 38652370, 29.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 267/8127/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3336/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.

при секретарі Біляєві М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 лютого 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 лютого 2014 року відмовлено у задоволені позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову дійшов висновку, що позивачем не надано доказів, що ОСОБА_1 яка згідно закону є спадкоємцем першої черги, прийняла спадщину від її померлого сина ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року і має відповідати по його боргам.

З рішенням суду не погодився позивач, подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2 який 1 липня 2007 року із банком уклав кредитний договір у сумі 2626 грн. і мав повернути його до 02.07. 2007 року, проте не виконав умов кредитного договору у зв»язку з чим склалася заборгованість у розмірі 36582, 73 грн. Після його смерті кредитор 07.08.2013 року пред»явив вимоги до спадкоємців, направивши претензію до нотаріальної контори, а потім вимушений звернутися до суду. Позивач не може погодитися з висновком суду, що відповідачка ОСОБА_1 не є спадкоємцем ОСОБА_2 оскільки частиною 3 ст. ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживає разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місячного строку з часу відкриття спадщини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_2 року по 24 листопада 2013 року не заявив про її відмову. Дії, що свідчать про прийняття спадщини є фактичне вступання в управління або володіння спадковим майном. Позивач вважає, що відповідач є спадкоємцем та прийняв спадщину спадкодавця оскільки на момент його смерті проживав разом із ним. Відповідно до положень ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов»язані задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Спадкоємець прийняв спадщину, не відмовився від неї, а відсутність свідоцтва про право на спадщину відповідно до вимог частини 3 ст. 1296 ЦК України не позбавляє спадкоємця права на спадщину та незалежного від часу прийняття спадщини відповідно до вимог ч.5 ст.1268 ЦК України вона належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини. Окрім того, суд першої інстанції допустив неповному судового слідства чим порушив ст.213 ЦПК України, Постанову Пленуму Верховного Суду України « Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року « Про судове рішення у цивільній справі». Просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача.

Апелянт -ПАТ КБ « Приватбанк» повідомлений належним чином- телефонограмою № 1546, направлену 23 квітня 2014 року, про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з»явився, що відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України не є перешкодою у розгляді справи.

ОСОБА_1 також повідомлена про час та місце розгляду справи судовою повісткою, в судове засідання не з»явилася.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи. апеляційний суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, як до спадкоємця померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2, з яким 01.07.2006 року Банком було укладено споживчий кредитний договір № ЭЫН4КР39270305, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2626 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 02.07.2007 року. Однак, умови кредитного договору позичальник не виконував і станом на день його смерті утворилась заборгованість у розмірі 36582,73 гривень, яка складається з : 2626 гривень - заборгованість за кредитом, 12414,66 гривень - заборгованість за відсотками, 21542,07 гривень - заборгованість з пені, яку просили стягнути з відповідачки ОСОБА_1, яка на час смерті постійно проживала зі спадкодавцем, а також стягнути понесені банком судові витрати у вигляді судового збору розміром 365,82 гривень.

Позивач,заявивши позов до ОСОБА_1 - виходив з положень ч.3 ст. 1268 ЦК України згідно якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини , вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини він не заявив про відмову від спадкування. Відповідач ОСОБА_1 постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на момент смерті останнього за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується даними їхніх паспортів. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю.

Банк пред'явив свої вимоги до спадкоємців померлого позичальника ОСОБА_2 шляхом направлення претензії кредитора до П'ятої державної нотаріальної контори місця Макіївки 07.08.2013 року, а 22.09.2013 року Банк надіслав претензію до спадкоємця ОСОБА_1 Так як до складу спадщини , відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, то просив стягнути з відповідачки на користь Банку заборгованість за договором кредиту у загальному розмірі 36582,73 гривень і судовий збір 365,82 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є матір»ю покійного ОСОБА_2 і на момент його смерті вони були зареєстровані за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1, яка станом на день смерті ОСОБА_2 мала статус комунальній власності міста і тільки 13.11.2013 року була приватизована на двох осіб: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (Свідоцтво про право власності на житло № 49586 від 13.11. 2013 року, виданого Управлінням по обліку та приватизації житла Макіївської міської ради, а.с. 57 )

Відповідачці не було відомо про наявність кредитних зобов»язань її сина, ОСОБА_2 перед банком, оскільки той проживав фактично окремо, в Совєтському районі м. Макіївки, вів антисоціальний спосіб життя. Вона не вступала в права спадкування після смерті її сина ОСОБА_2, спадщина після його смерті не відкривалась у зв'язку з відсутністю будь-якого спадкового майна. Крім того, пройшли всі строки на вимогу повернення споживчого кредиту, тому просила відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк».

Судом встановлено, що 01.07.2006 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір споживчого кредиту № ЭШ4КРЗ9270305, за яким позичальник отримав кредит у розмірі 2626 гривень зі сплатою відсотків, умови якого з боку Позичальника не виконані і у зв»язку з чим утворилася заборгованість про стягнення якої з відповідачки, як спадкоємця, просить Банк. Позичальник згідно наданого паспорту був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що за територіальністю відноситься до Гірницького району м. Макіївки ( а.с. 17 )

Місце смерті ОСОБА_2 зазначено у свідоцтві про його смерть - Україна Донецька область, місто Макіївка, Совєтський район. ( а.с. 20 )

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців).

Згідно повідомлення П'ятої Макіївської державної нотаріальної контори і Інформаційної довідки зі спадкового реєстру, встановлено, що після ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, спадкова справа не заводилась, (а.с. 50-51 )

За приписами ст. 1282 ЦК України, якщо боржник помер, то спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову ПАТ КБ « Приватбанк» дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 не прийняла після смерті ОСОБА_2 ніякого майна, то в неї, відповідно, не виникло обов'язку, як у спадкоємця, задовольняти вимоги кредитора за рахунок прийнятого у спадок майна, оскільки таке майно не виявлено. Банк заявив вимоги до ОСОБА_1 тільки як до особи, яка була зареєстрована із ОСОБА_2 за однією адресою, при цьому, позивач навіть не визначився із черговістю спадкоємця.

З цих підстав вимоги кредитора до відповідачки про погашення заборгованості за кредитним договором не ґрунтуються на законі.

Керуючись ст.ст. 307, 308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді