Постанова № 38612939, 18.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р. Справа № 804/1125/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. за участю: секретаря с/зМаксименко Е.М. представника позивача Шматкової В.Ю. представника відповідача Боднар Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просить визнати неправомірними дії відповідача по складанню «Розрахунку можливих втрат бюджету з орендної плати за землю у зв'язку з невідповідністю договору оренди вимогам чинного законодавства по договору оренди землі від 15.09.2003 р. № 4152 укладеного Дніпропетровською міською радою з фірма ВАТ «Укртелеком», код ЄДРПОУ 21560766» від 04.09.2013 р. № 3865-1/9/15-04-429» (з урахуванням уточнень).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, безпідставно та з порушенням норм діючого законодавства зокрема ст.191 Податкового кодексу України, вчинено дії по складанню оскаржуваного розрахунку в якому зазначила недостовірні та такі, що не відповідають дійсності відомості. Вчинені дії призвели до подальших протиправних юридичних наслідків, у вигляді подання прокуратурою Кіровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Господарського суду позовної заяви до ПАТ «Укртелеком» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.09.2003 р., зареєстрованого за № 6927, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ВАТ «Укртелеком».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надавши суду письмові заперечення в яких просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Укртелеком» має діючі договори оренди землі на земельні ділянки, які розташовані за адресою вул. Херсонська, 26 (договір оренди, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі №4152 від 15.09.2003) які були укладені між ВАТ «Укртелеком» та Дніпропетровською міською радою до набрання чинності Податкового кодексу України та які не були приведені у відповідність вимогам ст.288 Податкового кодексу України в частині встановлення мінімального розміру орендної плати.

У зв'язку з цим на виконання вимог прокуратури Кіровського району м.Дніпропетровська від 11.07.2012 №2256, від 02.09.2013р. №2824 та контрольного завдання ДПС у Дніпропетровській області №12120/7/15-422 від 31.05.2012р. ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було надано «Розрахунок можливих втрат бюджету з орендної плати за землю у зв'язку з невідповідністю договору оренди вимогам чинного законодавства по договору оренди землі від 15.09.2003 р. № 4152 укладеного Дніпропетровською міською радою з фірма ВАТ «Укртелеком», код ЄДРПОУ 21560766» від 04.09.2013 р. № 3865-1/9/15-04-429».

Згідно до п.п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником") і орендарем.

Відповідно до п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII ПКУ; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII ПКУ.

Відповідно до ст.651 Цивільного Кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору.

Згідно ст. 632 Цивільного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р., законні вимоги прокурора, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Ухилення від виконання законних вимог прокурора тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Враховуючи те, що оскаржуваний розрахунок був складений відповідачем не з власної ініціативи, а на вимогу прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська, суд вважає, що податковий орган при складанні розрахунку від 04.09.2013 р. № 3865-1/9/15-04-429» діяв у відповідності до вимог законодавства.

Щодо порушень прав позивача в результаті складення оскаржуваного розрахунку то згідно із ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Суд зазначає, що самі по собі дії щодо складання розрахунку можливих втрат бюджету з орендної плати за землю від 04.09.2013 р. № 3865-1/9/15-04-429», не порушують права, свободи та інтереси позивача, а відтак не створюють підстав для їх захисту. В даному випадку розрахунок є службовим документом, який був складений відповідачем на вимогу прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська.

Стосовно доводів позивача в обґрунтування позову про те, що в розрахунку № 3865-1/9/15-04-429 від 04.09.2013 р. невірно визначено, що можлива сума втрат бюджету за 2012 рік, складає 281368 грн. 82 коп., оскільки згідно з наданої позивачем податкової декларації орендної плати за землю за період 2012 року, сума 281368 грн.82 коп. задекларована та сплачена ПАТ «Укртелеком» до бюджету згідно платіжних доручень у повному обсязі, слід зазначити, що визначення розміру суми орендної плати за землю не може бути предметом розгляду адміністративної справи, а має вирішуватися в порядку господарського судочинства, як і питання щодо зміни (розірвання) договорів оренди згідно ст. 632, 651 Цивільного Кодексу України, ст. 30 Закону України «Про оренду землі».

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Текст постанови в повному обсязі складено 24.02.2014 року.

Суддя О.В. Врона