Ухвала суду № 38612356, 29.04.2014, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Бойко Н.В.

Доповідач - Назарова М.В.

Справа № 436/2942/13-ц

Провадження № 22ц/782/680/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Назарової М.В.

суддів Галан Н.М., Лісіциної А.І.

при секретарі Булгаковій М.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 20 січня 2014 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 48578,25 грн. за кредитним договором б/н від 05.06.2007 року та судові витрати. Підставами позову вказував невиконання відповідачем взятих на себе за кредитним договором зобов'язань.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволено: стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 48578,25 грн., з яких: заборгованість за кредитом 9973,20 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 33565,61 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 2250 грн., штраф /фіксована частина/ 500 грн., штраф /процентна складова/ 2289,44 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 485,78 грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду першої інстанції змінити, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково: правочин, укладений 05.06.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 щодо видачі Універсальної банківської пластикової картки типу Gold з кредитним лімітом у сумі 10000 грн. в частині визнання невід'ємною частиною умов надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою та тарифами банку визнати недійсним; стягнути з неї заборгованість в сумі 9973 грн.; в задоволенні решти вимог відмовити, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст. 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено зобов'язання за кредитним договором, заборгованість не погашена, а тому є підстави для стягнення боргу у судовому порядку.

Такі висновки суду ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах закону.

Судом вірно встановлено, що 05.06.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Судом також встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором, оформленим заявою, яка є невід'ємною частиною Умов та Правил надання банківських послуг, належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 31.08.2013 року заборгованість відповідача за кредитним договором склала 48578,25 грн., з яких: заборгованість за кредитом 9973,20 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 33565,61 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 2250 грн., штраф /фіксована частина/ 500 грн., штраф /процентна складова/ 2289,44 грн., про що свідчить розрахунок за договором № б/н від 05.06.2007 року /а.с. 4-5/.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що обов'язком позичальника за кредитним договором є, зокрема, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Із наявної у матеріалах заяви від 05.06.2007 року встановлено, що ОСОБА_2 ознайомлена та згодна з тим, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до пункту 3.1 Умов та Правил надання банківських послуг для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту карти, їх вид і строк дії визначений у заяві і в пам'ятці клієнта, підписанням якої клієнт і банк укладаються договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, указаного в розділі «Відмітки банку» заяви.

Згідно з п.9.12. Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту укладення. Якщо протягом такого строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

У примітці до п.3.5 Умов передбачено, що пам'ятка клієнта оформляється і є невід'ємною частиною договору тільки у разі оформлення і видачі карти за кредитною схемою.

Так, довідка про умови кредитування з використанням кредитки «універсальна Gold», надана позивачем, містить відомості про характеристику, значення типу картки, дані про валюту картрахунку, вартість оформлення, річне обслуговування, комісію за кредитне обслуговування, розмір щомісячних платежів, строк внесення щомісячних платежів, комісію за зняття готівки, вартість надання витягу з карти у відділенні банку, комісію за отримання балансу на чек в банкоматах, та комісію за безготівковий платіж.

Отже, укладений між сторонами правочин передбачає автоматичну пролонгацію на новий строк, якщо жодна із сторін не висловила бажання його розірвати.

Пунктом 6.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що у разі незгоди зі змінами Правил або Тарифів банку клієнт зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання договору та сплатити виниклу перед банком заборгованість, в тому числі і заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення картки, виданих держателю та його довіреним особам.

Доказів тому, що відповідач звертався до банку із заявою про припинення дії договору за певний час до закінчення строку його дії, відповідачем не надано.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від зобов'язання виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки жодна із сторін не інформувала одна одну про завершення дії договору, договір на час звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду є діючим і тому строк позовної давності звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості позивачем не пропущений і порушене право підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення заборгованості за кредитним договором в межах розміру заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що апелянта не було належним чином ознайомлено з умовами кредитування, не заслуговують на увагу, оскільки, заперечуючи проти саме наданих позивачем Умов, ОСОБА_2 нічим не спростувала того, що підпис в Заяві від 05.06.2007 року про ознайомлення та згоду з тим, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, саме її - ОСОБА_2

Як нічим не підтвердженим і голослівними є і доводи апеляційної скарги про введення відповідача в оману діями позивача.

До того ж, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, … в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі / ч. 1 ст. 11 ЦПК України/ і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень / ч. 3 ст. 10 ЦПК України/.

Матеріали справи не містять зустрічної позовної заяви апелянта про визнання кредитних відносин між сторонами недійсними та стягнення з неї на користь банку 9973 грн.

Посилання апелянта на те, що кредит повинна була сплачувати інша особа і тому вона /апелянт/ не знайомилася з Умовами кредитного договору, не спростовують правильних висновків суду про обов'язок саме ОСОБА_2 нести відповідальність за порушення взятого на себе зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки при укладенні договору ОСОБА_2 були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили її прийняти їх на вкрай невигідних для себе умовах, тому, правомірно стягнув з боржника заборгованість за кредитом, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України по доводам апеляційної скарги не має.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 20 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий:

Судді: