Ухвала суду № 38604910, 23.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 р. Справа № 45538/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 р. у справі №2а-0770/591/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Флекстронікс Сервіс УА» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 р. у справі №2а-0770/591/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Берегівський радіозавод» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.01.2011 р. №0000012340/0 в частині зменшення Публічному акціонерному товариству «Берегівський радіозавод» суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 228711 грн.

В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована безпідставним включенням до податкового кредиту суми по імпортованому обладнанню на умовах оперативного лізингу та картонних коробках, отриманих на безоплатній основі. Оскільки таке майно отримане лише у користування, то ПДВ, сплачене при його ввезенні, до податкового кредиту не відноситься.

Позивач апеляційну скаргу заперечив за безпідставністю з мотивів, наведених в письмових запереченнях.

Колегія суддів задовольнила клопотання позивача та допустила в порядку ст. 50 КАС України процесуальне правонаступництво Публічного акціонерного товариства «Берегівський радіозавод» Публічним акціонерним товариством «Флекстронікс Сервіс УА».

Відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Як правильно встановив суд першої інстанції, на підставі направлення №12 від 17.01.2011 р. Берегівською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку Публічного акціонерного товариства «Флекстронікс Сервіс УА» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2010 року. За результатами перевірки було складено акт №1-23/011/14313783 від 19.01.2011 року. Відповідно до вказаного акту виявлено порушення ПАТ «Флекстронікс Сервіс УА» статті 7 пункту 7.4. підпункту 7.4.1 та пункту 7.5 підпункту 7.5.1 Закону України №168/97. За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2011 року №0000012340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за листопад 2010 року на загальну суму 228731 грн., в тому числі на суму 228711 грн., у зв'язку з тим, що вказана сума ПДВ була сплачена при імпорті товарів за договором оренди та на суму 20 грн., та не підтверджена податковими накладними чи митними деклараціями. Відповідно до статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 Закону України №168/97-ВР об'єктом оподаткування є ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюються: зокрема, операції з ввезення на митну територію України об'єкта лізингу (крім повернення об'єкта оперативного лізингу, раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України; товарів (супутніх послуг) за будь-якими іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (супутні послуги) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язано з поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Відповідно із статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 Закону України №168/97-ВР ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду. Відповідно до статті 7 пункту 7.5 підпункту 7.5.2 Закону України №168/97-ВР для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті. Зазначеним спростовуються посилання скаржника.

Позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями. А відтак, сума ПДВ, заявлена до відшкодування у податковій декларації за листопад 2010 року, визначена у повній відповідності з вимогами статті 7 пункту 7.7 Закону України №168/97-ВР і складається з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд констатує, що спірна операція по ввезенню на митну територію України на безоплатній основі виробів з паперової маси, картону для відокремлення готового виробу, комплектів електричних кабелів до легкових автомобілів, виробів з гофрованого картону за договором оренди від 22.03.2006 року та додаткової угоди до даного договору від 05.06.2007 року підпадає під ознаки переміщення товарів через митний кордон України в режимі імпорту. А виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статті 7 пунктів 7.4 підпункту 7.4.1 та пункту 7.5 підпункту 7.5.2 Закону України №168/97-ВР ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В світлі наведеного, суд першої інстанції підставно дійшов висновку про недоведеність скаржником стверджуваних ним фактів порушення податкового законодавства.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду, не надав інших доказів, які б не подавались суду першої інстанції з обґрунтуванням неможливості їх подання такому суду.

Враховуючи наведене, судове рішення відповідає закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 р. у справі №2а-0770/591/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Савицька Н.В.