Постанова № 38604855, 25.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2014 р. Справа № 805/4237/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виател» до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківський області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виател» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківський області про визнання протиправними дії щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «Виател» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Виател» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків від 25.03.14 № 162/20-36-22-03-07/38876259 та № 163/20-36-22-03-07/38876259 за жовтень 2013 року, грудень 2013 року та зобов'язання відновити в АІС Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ТОВ «Виател» за жовтень 2013 року, грудень 2013 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність висновків акту зустрічної звірки податкового органу, за наслідком якого внесено корегування податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Виател» за жовтень 2013 року, грудень 2013 року в АІС "Податковий блок" "Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" щодо відсутність факту реального вчинення господарських операцій, здійснених по ланцюгу постачання з контрагентами - покупцями та контрагентами - продавцями. Позивач вважає, що відсутність за юридичної адресою, неможливість підтвердити відображення контрагентом сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Також позивач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, податкові зобов'язання не узгоджувались.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року прийнято заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виател» про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати протиправними дії відповідача щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «Виател» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Виател» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків від 25.03.2014 № 162/20-36-22-03-07/38876259 та № 163/20-36-22-03-07/38876259 за жовтень, грудень 2013 року, від 31.03.2014 № 182/20-36-22-03-07/38876259 за січень - лютий 2014 року та зобов'язати відповідача відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової ТОВ «Виател» за жовтень, грудень 2013 року, січень - лютий 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. (т.2 а.с.91) Засобами електронної пошти надіслав заперечення на позов, в яких зазначили про правомірність висновків акту з підстав, аналогічних викладеним в акті (т. 2 а.с. 94-97). Просили в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виател" є юридичною особою, що зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за № 38876259 (т.1 а.с. 64).

Відповідач - Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Донецькій області у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Донецькій області здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "Виател " щодо підтвердження господарських відносин з платника ми податків за період грудень 2013 року, за жовтень 2013 року, за січень-лютий 2014 року, за результатами чого складені акти про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Виател» № 162/20-36-22-03-07/38876259 від 25.03.2014 року (т.2 а.с.1-15), № 163/20-36-22-03-07/38876259 від 25.03.2014 року (т.2 а.с.16-36), № 182/20-36-22-03-07/38876259 від 31.03.2014 (т.1 а.с.182-230).

Згідно акту № 163/20-36-22-03-07/38876259 від 25.03.2014 року, відповідачем встановлені порушення: ч.1 ст.203,215,216,228,662,655,656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ "Виател" до реальних вигодонабувачів за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року по ланцюгу постачання. За висновками наведеного акт, звіркою ТОВ «Виател» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Сигма Трейд Нова» за грудень 2013 року та подальшої реалізації отриманих товарів на адресу ТОВ «Виател».

Згідно акту № 162/20-36-22-03-07/38876259 від 25.03.2014 року, відповідачем встановлені порушення: ч.1 ст.203,215,216,228,662,655,656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ "Виател" до реальних вигодонабувачів за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року по ланцюгу постачання. За висновками наведеного акту, звіркою ТОВ «Виател» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платника податків за жовтень 2013 року та подальшої реалізації отриманих товарів на адресу ТОВ «Виател».

Згідно акту № 182/20-36-22-03-07/38876259 від 31.03.2014 року, відповідачем встановлені порушення: ч.1 ст.203,215,216,228,662,655,656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Виател» до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року по ланцюгу постачання. За висновками наведеного акту, звіркою ТОВ «Виател» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платника податків за січень - лютий 2014 року та подальшої реалізації отриманих товарів на адресу ТОВ «Виател».

Позивач не погодившись з діями відповідача щодо внесення ним до автоматизованій інтегрованій системі інформації про показники податкових зобов'язань ТОВ "Виател " за наслідками зустрічної звірки, звернувся до суду з вказаним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, спірними питанням даного спору є правомірність (неправомірність) внесення податковим органом до автоматизованої системи "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації щодо показників податкового зобов'язання ТОВ «Виател» за результатами проведеної зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період жовтень 2013 року, грудень 2013 року, січень - лютий 2014 року.

У відповідності до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій щодо внесення податковим органом інформації по податковим зобов'язанням та податковому кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Виател» за результатами проведеної звірки позивача з наступних підстав.

Судом було встановлено, що за наслідками здійснення відповідних заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Виател», відповідачем внесені зміни до АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» відносно позивача на підставі актів про неможливість проведення про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Виател» № 162/20-36-22-03-07/38876259 від 25.03.2014 року, № 163/20-36-22-03-07/38876259 від 25.03.2014 року, № 182/20-36-22-03-07/38876259 від 31.03.2014 року за жовтень 2013 року, грудень 2013 року, січень-лютий 2014 року.

Як передбачено пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

За приписами пункту 86.4 цієї ж статті, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

За приписами підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2012р за № 212/22447, затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків Відповідно до пункту 58.1 статті 58 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності й інших законодавчих актів та підпункту 64 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року N 446, з метою забезпечення єдиного порядку нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

Відповідно до пункту 2.1 цього Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках: б) якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач, встановивши в акті перевірки порушення позивачем норм податного законодавства, податкового повідомлення-рішення, як того вимагає Податковий кодекс України, не приймав, проте вніс до "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, задекларованих останнім сум податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, грудень 2013 року, січень-лютий 2014 року, урахувавши при цьому висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Виател» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків.

Суд вважає, що дії суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки акта перевірки про встановлені порушення закону, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення податкового органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених таким актом.

Суд не враховує посилання відповідача на те, що він діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного податкового законодавства, оскільки податковий орган не прийняв податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, чим порушив порядок нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість. Тому у відповідача не було відповідного права коригувати позивачеві показники податкового кредиту та податкові зобов'язання.

Судом встановлено, що у перевіреному періоді позивачем надавались відповідачеві податкові декларації з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т.1 а.с.79-163).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Враховуючи специфіку ПДВ, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем в деклараціях з ПДВ, показникам в централізованій базі даних податкової звітності, безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, оскільки негативно впливає на стан ділової репутації, до відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних наслідків для себе від господарських операцій з ним з боку податкових органів тощо.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів правомірність внесення до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизованій системі можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виател» до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківський області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківський області щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «Виател» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Виател» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків від 25.03.2014 № 162/20-36-22-03-07/38876259 та № 163/20-36-22-03-07/38876259 за жовтень, грудень 2013 року, від 31.03.2014 № 182/20-36-22-03-07/38876259 за січень - лютий 2014 року.

Зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківський області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової ТОВ «Виател» за жовтень, грудень 2013 року, січень - лютий 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виател» витрати по сплаті судового збору у розмірі 194 (сто дев'яносто чотири) гривні 88 коп.

Постанова прийнята в порядку письмового провадження 25 квітня 2014 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя Грищенко Є.І.