Постанова № 38586689, 28.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2014 року № 826/2864/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Григоровича П.О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт»

до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

про визнання протиправними та скасування постанов, припису.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Регіон Біол Продукт» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило:

- Визнати протизаконними дії відповідача по скасуванню реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Автозаправний комплекс з магазином та мийкою по вул. М. Грінченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва», зареєстрованої за № КВ 08311004707 від 10.06.2011 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Автозаправний комплекс з магазином та мийкою по вул. М. Грінченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва», зареєстрованої за № 14311105898 від 19.12.2011 року;

- Визнати протизаконними та скасувати постанови № 72/14/7/26-49/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 109620 (сто дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень; № 73/14/7/26-50/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 1096200 (один мільйон дев'яносто шість тисяч двісті) гривень; №71/14/7/26-48/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 1096200 (один мільйон дев'яносто шість тисяч двісті) гривень;

- Визнати протизаконним і скасувати дію припису від 04.02.2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт» за результатами позапланової перевірки, проведеної на вул. М.Гринченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва, автозаправний комплекс з магазином та мийкою.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Регіон Біол Продукт» зазначає, що Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було незаконно скасовано реєстрацію декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта к експлуатації. На думку позивача, такі дії відповідача стали наслідком невірних висновків, що містились в Акті позапланової перевірки, про подання ТОВ «Регіон Біол Продукт» недостовірних даних та допущення порушень, визначених в абз. 4. п.4. ч. 2 ст. 2, абз.6 п.6 ч.2 ст.2, абз.3 п.5 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». В свою чергу, що на момент подання декларацій про початок будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта к експлуатації, ці декларації містили повні та достовірні дані, які були перевірені відповідачем, а отже реєстрація цих декларацій відбулась у відповідності з вимогами законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до Листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України №40-12-3294 від 11.05.2012 року «Щодо надання роз'яснень з питань скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, декларації про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт», процедура скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації законодавством не передбачена. Отже, скасовуючи реєстрацію декларацій, відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року порушено провадження у справі № 826/2864/14.

Від Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві надійшли письмові заперечення, в яких відповідач просить суд залишити позовні вимоги без задоволення. Заперечення обґрунтовані тим, що в ході позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Регіон Біол Продукт» було встановлено подання замовником будівництва недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт. Зокрема, подано інформацію про земельні ділянки, що перебувають в оренді на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року та договору оренди № 79-6-00728 від 30.12.2009 року. Разом з тим, договір оренди земельних ділянок не є дійсним, оскільки судове рішення, на підставі якого він був укладений, скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 року. Крім того, згідно з інформацією прокуратури зазначений автозаправний комплекс відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки другого класу, що підтверджується актом перевірки ТУ Держгірпромнагляду № 10/111/771А від 30.09.2013 року, а тому цей об'єкт належить до V категорії складності. Відповідно до ДТУ-.н Б В 1.2-16:2013 А.2 об'єкти, які відповідно до п. 21 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою КМ України від 28.09.2013 року № 808, є такими, що відповідно до Закону «Про об'єкти підвищеної небезпеки» несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, слід відносити до V категорії складності згідно з Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності. Проте, в позивачем було зазначено ІІІ категорію складності об'єкта. Допущені позивачем порушення стали підставою для накладення на нього штрафів та скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Справа розглянута в порядку письмового провадження з огляду на положення ч.4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було видано ТОВ «Регіон Біол Продукт», як замовнику будівництва автозаправного комплексу з магазином та мийкою за адресою: вул. М.Грінченка, 18-Б у Голосіївському районі м. Києва, Дозвіл на виконання підготовчих робіт № 2218-Гл/С.

На замовлення ТОВ «Регіон Біол Продукт» проектною організацією було розроблено проект будівництва автозаправного комплексу з магазином та мийкою, який пройшов комплексну державну експертизу ДП «Укдержбудекспертиза» та отримав позитивний висновок № 302-2010/АБ в тому числі щодо відповідності об'єкту існуючим нормативам, надійності, безпечності тощо.

10.06.2011 року з метою отримання дозволу на виконання будівельних робіт ТОВ «Регіон Біол Продукт» подано, а Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєстровано, Декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ 08311004707.

19.12.2011 року ТОВ «Регіон Біол Продукт» подано, а Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 14311105898.

Відповідно до законодавства реєстрація зазначених декларацій являє собою надання дозволу на проведення будівельних робіт та експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту.

27.12.2013 року на адресу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві надійшло подання прокуратури Голосіївського району м. Києва від 16.12.2013 року № 128-10749 щодо усунення порушень вимог містобудівного законодавства, в якому зазначалось про подання ТОВ «Регіон Біол Продукт» недостовірної інформації в декларації про початок виконання будівельних робіт, а також містилась вимога про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 08311004707 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 14311105898 та перевірки дотримання ТОВ «Регіон Біол Продукт» законодавства при проведенні будівельних робіт.

За результатами розгляду подання прокуратури наказом в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 30.12.2013 року № 74 «д» Алєксєєнком І.О. скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 08311004707 від 10.06.2011 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 14311105898 від 19.12.2011 року. Про скасування реєстрації декларацій позивача повідомлено листом від 31.12.2013 року № 7/26-20/3112/05.

Крім того, на підставі подання прокуратури головному держінспектору Голівець Д.П. було видано направлення для здійснення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.02.2014 року. В направленні зазначено, що перевірка проводиться на підставі наказу від 23.07.2012 року № 52 «з», копії зазначеного наказу суду не надано.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.02.2014 року (надалі - Акт перевірки). Перевіркою встановлено подання замовником будівництва в декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 08311004707 від 10.06.2011 року недостовірних даних. Зокрема, у декларації замовника вказані земельні ділянки, які рішенням Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року № 32/600 надані ТОВ «Регіон Біол Продукт», договір оренди земельних ділянок № 79-6-00728 від 30.12.2009 року. Проте, зазначений договір оренди не дійсний, оскільки рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року №32/600 скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010. Також за інформацією прокуратури Голосіївського району міста Києва зазначений автозаправний комплекс відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки 2-го класу, що підтверджується актом перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 30.09.2013 № 10/111/771А, складеного Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 6 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV та V категорії складності, затв. пост. КМ України № 557 від 27.04.2011, вказаний об'єкт відноситься до V категорії складності, що є порушенням ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Таким чином, інспектор дійшов висновку, що будівельні роботи із будівництва автозаправного комплексу з магазином та мийкою виконані без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», автозаправний комплекс експлуатується без прийняття його в експлуатацію у встановленому порядку, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Перевірку проведено у відсутності представника позивача, примірник акту надіслано ТОВ «Регіон Біол Продукт» поштою. Внаслідок виявлення зазначених в Акті перевірки порушень законодавства, інспектором було складено:

- Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2014 року, в якому зафіксовано порушення ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності), відповідальність за яке передбачена в абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2014 року, в якому зафіксовано порушення ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (виконання будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт), відповідальність за яке передбачена в абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2014 року, в якому зафіксовано порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (експлуатація автозаправного комплексу без прийняття його в експлуатацію після виконання будівельних робіт), відповідальність за яке передбачена в абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За результатами розгляду матеріалів справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та на підставі вказаних вище протоколів заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві винесено:

- Постанову № 72/14/7/26-49/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання ТОВ «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 109620 (сто дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень;

- Постанову № 73/14/7/26-50/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання ТОВ «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 1096200 (один мільйон дев'яносто шість тисяч двісті) гривень;

- Постанову № 71/14/7/26-48/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання ТОВ «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 1096200 (один мільйон дев'яносто шість тисяч двісті) гривень.

Крім того, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано ТОВ «Регіон Біол Продукт» Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.02.2014 року, яким з метою усунення порушень ч. 1 ст. 34, ч. 8 ст. 36 та ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» заборонено експлуатацію автозаправного комплексу з магазином та мийкою до усунення порушення відповідно до вимог чинного законодавства. Зобов'язано ТОВ «Регіон Біол Продукт» усунути виявлені порушення до 04.03.2014 року.

Позивач не погоджується з вказаними вище Постановами та Приписом, а також вважає незаконними дії відповідача щодо скасування реєстрації декларацій.

Вирішуючи дану справу на підставі норм чинного законодавства та наявних матеріалів справи суд виходить з наступного.

Процедура проведення контролю за дотриманням суб'єктами містобудування вимог законодавства щодо будівництва об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, передбачений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою КМ України від 23 травня 2011 р. N 553.

Реалізуючи свої повноваження, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язана діяти у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України у спосіб, передбачений законодавством.

Відповідно до ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Отже, враховуючи норму ст. 39-1 зазначеного вище Закону, порядок скасування реєстрації декларації має бути затверджений Кабінетом Міністрів України.

На виконання Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Кабінетом Міністрів України 13.04.2011 року було прийнято постанову № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», якою затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, та постанову та № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», якою затверджено Порядок виконання підготовчих робіт та Порядок виконання будівельних робіт.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 року № 918 було затверджено зміни до зазначених вище постанов № 461 та № 466.

Зокрема, внесено зміни до затвердженого Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який було доповнено новим розділом «Порядок внесення змін до декларації, скасування декларації». Відповідно до п. 29 нового розділу Порядку у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією. Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Також, були внесені зміни до п. 14 Порядку виконання будівельних робіт. Відповідно до нової редакції п. 14 цього Порядку у разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення. У разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Отже, до внесення зазначених вище змін у постанови № 461 та № 466 не існувало порядку скасування реєстрації декларації у зв'язку з поданням недостовірної інформації замовником.

Зазначений вище висновок підтверджується листом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.05.2012 року № 40-12-3294 «Щодо надання роз'яснень з питань скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, декларації про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт», в якому зазначено, що процедура скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, декларації про початок виконання підготовчих та будівельних робіт законодавством не передбачена.

В свою чергу, постанова Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 року № 918 якою було внесено відповідні зміни, що передбачали порядок скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, набрала чинності лише 31.12.2013 року. Тобто, станом на день видачі Наказу від 30.12.2013 року порядку скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних та про готовність об'єкта до експлуатації не існувало, що унеможливлювало застосування контролюючим органом такого наслідку подання замовником недостовірної інформації, як скасування декларацій.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про відсутність законних підстав для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Автозаправний комплекс з магазином та мийкою по вул. М.Грінченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва», зареєстрованої за № КВ 08311004707 від 10.06.2011 року, та декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Автозаправний комплекс з магазином та мийкою по вул. М.Грінченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва», зареєстрованої за № 14311105898 від 19.12.2011 року.

Крім того, суд також вважає обґрунтованими доводи ТОВ «Регіон Біол Продукт» про помилковість висновків перевірки щодо надання замовником недостовірної інформації та, як наслідок, здійснення самочинного будівництва.

Так, стосовно визначення категорії складності об'єкта будівництва, що здійснювалося ТОВ «Регіон Біол Продукт», суд враховував наступне.

В ст. 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, що була чинною на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, визначені категорії складності об'єктів будівництва. Відповідно до вказаної статті усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 р. N 557, що набрала чинності 03.06.2011 року, затверджений Порядок віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності. Цей Порядок визначає механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності. Віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. В свою чергу, клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» (п. 5 класифікація будівельних об'єктів, п.п. 5.1. Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд) за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта.

Згідно з п. 6 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки;

2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб;

3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом;

4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», в редакції станом на час реєстрації декларації про початок будівництва, визначено, що об'єкт підвищеної небезпеки - це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки це порядок визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів. Суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин (ст. 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»).

Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 року № 956, якою затверджений Порядок ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарської діяльності, у власності або користуванні яких є об'єкти, де можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини (потенційно небезпечні об'єкти), а також на всіх суб'єктів господарської діяльності, які мають намір розпочати будівництво потенційно небезпечних об'єктів.

На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку. Нормативи порогової маси небезпечних речовин також встановлені Кабінетом Міністрів України (Нормативи порогових мас небезпечних речовин за категоріями та Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки, затверджені постановою від 11.07.2002 року N 956,). Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно небезпечного об'єкта розраховується сумарна маса кожної небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас.

В п. 15 Порядку зазначено, що у разі коли маса небезпечних речовин, визначена в установленому порядку, не перевищує нормативу потенційно небезпечний об'єкт не відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки. Отже, потенційно небезпечний об'єкт не обов'язково є об'єктом підвищеної небезпеки, що відноситься до V категорій складності .

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що об'єкти підвищеної небезпеки визначаються на підставі класу наслідків (відповідальності) за результатом їх ідентифікації відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Отже, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку, що законодавством, що діяло на час подання позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт від 10.06.2011 року, не було беззастережно віднесено усі автозаправні станції до об'єктів підвищеної небезпеки. Віднесення об'єкту до об'єктів підвищеної небезпеки відбувалось шляхом його ідентифікації з поміж інших потенційно небезпечних об'єктів з урахуванням встановлених нормативів небезпечних речовин.

З матеріалів перевірки вбачається, що Інспекція прийшла до висновку про те, що збудований позивачем автозаправний комплекс є об'єктом самочинного будівництва, оскільки не оформлено право на землю. Разом з тим, жодного належного обґрунтування підстав (розрахунків перевищення порогових мас) віднесення автозаправного комплексу до об'єктів підвищеної небезпеки в матеріалах перевірки не міститься.

В п. 7 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки зазначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Однак, в матеріалах перевірки відсутні посилання на встановлення відповідачем категорії складності об'єкта на підставі його ідентифікації відповідно до законодавства, не наведено обґрунтувань та відповідних розрахунків.

В свою чергу, відповідно до п. 9 Порядку виконання будівельних робіт Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру. Відповідно до п. 20 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. Отже, перевіряючи подані замовником декларації, де об'єктом будівництва визначено автозаправний комплекс, відповідач не виявив неповноти або невідповідності поданої інформації, внаслідок чого зареєстрував ці декларації, а відтак - дозволив будівництво цього об'єкту та його подальшу експлуатацію.

В Акті перевірки зазначено, що «за інформацією прокуратури Голосіївського району міста Києва зазначений автозаправний комплекс відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки 2-го класу, що підтверджується актом перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 30.09.2013 № 10/111/771А, складеного Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві… вказаний об'єкт відноситься до V категорії складності».

Проте, органи прокуратури не наділені відповідно до закону компетенцією ідентифікувати потенційно небезпечні об'єкти, визначати категорії складності об'єктів та їх класи відповідальності. Копії ж листа Держгірпромнагляду від 30.09.2013 № 10/111/771А, про існування якого вказується в Акті перевірки, відповідачем суду не надано. Більш того, відсутні докази, що вказаний лист взагалі направлявся відповідачу разом з прокурорським поданням. З наданих матеріалів вбачається, що перевірка Держгірпромнаглядом проводилась в 2013 році, а не на час реєстрації декларації. За таких обставин, суд скептично ставиться до посилань відповідача на інформацію прокуратури, як на джерело визначення класу небезпечності об'єкта та його категорії складності.

Статтею 71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення на суб'єкта владних повноважень, який заперечує проти позову. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано. Однак, постанови №72/14/7/26-49/1802/02/2, №73/14/7/26-50/1802/02/2, №71/14/7/26-48/1802/02/2, якими на позивача накладено штрафи за порушення законодавства у сфері містобудування, не є обґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено, що належний позивачу об'єкт станом на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, дійсно, відносився до V категорії складності.

В своїх письмових запереченнях відповідач посилається на п. 21 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2013 року № 808, яким автозаправні станції та комплекси віднесені до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також на ДСТУ-Н Б.1.2-16:2013 А 2. якими об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку, віднесені до V категорії складності. Разом з тим, зазначені вище Перелік та ДСТУ на момент реєстрації декларації не діяли, оскільки були прийняті пізніше. Натомість, діяли ДБН В.1.2-14-2009, які подібних пунктів не містили.

Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство встановлює відповідальність замовника за невідповідність інформації на день подання декларації, а не в разі, якщо така невідповідність стала наслідком подальших змін в самому законодавстві.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено, а відповідачем не доведено допущення позивачем порушення ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», щодо подання недостовірної інформації про категорію складності об'єкта будівництва. Відтак, застосування до позивача відповідальності, передбаченої абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2, абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2, абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», є помилковим.

Не знайшли свого підтвердження висновки перевірки про самочинне будівництво за відсутності належним чином оформленого права позивача на користування земельними ділянками по вул. М. Грінченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року № 32/600 задоволено позовні вимоги ТОВ «Регіон Біол Продукт» до Київської міської ради, ГУ Земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА): визнано право позивача на оренду земельних ділянок, визнано укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договору оренди земельної ділянки в редакції, підписаній позивачем, зобов'язано ГУ Земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) зареєструвати договір оренди земельних ділянок.

Постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 15.09.2010 року рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року скасовано, в задоволені позову відмовлено. Проте, постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2011 року ця постанова була визнана незаконною та скасована, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому, відновлюючи ТОВ «Регіон Біол Продукт» строк на подання касаційної скарги та скасовуючи постанову апеляційного суду касаційна інстанція виходила з того, що позивач не був повідомлений про призначення справи до розгляду, участі у розгляді справи не брав.

18.10.2011 року Київський апеляційний господарський суду м. Києва виніс постанову по справі № 32/600, якою скасував рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року та відмовив в задоволені позову ТОВ «Регіон Біол Продукт». Зазначена постанова набрала законної сили, доказів скасування постанови від 18.10.2011 року не надано.

Таким чином, рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року № 32/600 було скасовано саме 18.10.2011 року, тоді як декларацію про початок проведення будівельних робіт зареєстровано 10.06.2011 року. Стосовно постанови Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 15.09.2010 року, на яку посилається відповідач, то ця постанова в установленому порядку визнана незаконною. Крім того, відповідачем не доведено того, що позивач знав про існування цієї постанови на момент подачі декларації, а відтак - допустив правопорушення у вигляді подання недостовірної інформації.

Суду також не надано доказів розірвання або визнання недійсним договору оренди від 30.12.2009 року № 79-6-00728 та вилучення земельних ділянок у позивача. Адже, з матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року № 32/600 у ТОВ «Регіон Біол Продукт» та Київською міською радою виникли оформлені договірні відносини. В свою чергу, скасування судового рішення не зумовлює автоматичного припинення цих відносин, розірвання або визнання недійсним договору оренди.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу

При вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів суду правомірності своїх рішень та дії, які оскаржує позивач.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про можливість задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Біол Продукт" задовольнити.

2. Визнати протизаконними дії відповідача по скасуванню реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Автозаправний комплекс з магазином та мийкою по вул. М.Грінченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва», зареєстрованої за № КВ 08311004707 від 10.06.2011 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Автозаправний комплекс з магазином та мийкою по вул. М. Грінченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва», зареєстрованої за № 14311105898 від 19.12.2011 року;

3. Визнати протизаконними та скасувати постанови № 72/14/7/26-49/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 109620 (сто дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень; № 73/14/7/26-50/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 1096200 (один мільйон дев'яносто шість тисяч двісті) гривень; №71/14/7/26-48/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 1096200 (один мільйон дев'яносто шість тисяч двісті) гривень;

4. Визнати протизаконним і скасувати припис від 04.02.2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт» за результатами позапланової перевірки, проведеної на вул. М.Гринченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва, автозаправний комплекс з магазином та мийкою.

5. Судові витрати в сумі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 28 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт» (код ЄДРПОУ 35345323, адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, ВУЛИЦЯ ГЛИНКИ, будинок 7, офіс 1217) з Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович