Постанова № 38580249, 17.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 рокусправа № 2а-1190/09/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі № 2а-1190/09/0870 за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» 13 лютого 2013 року звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, згідно якого просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000400805/0 від 09.09.2008 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % у сумі 489 328,93 грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність висновку податкового органу щодо несвоєчасної сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств відповідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2005 р. у справі №5/235 та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 05.06.2008 р. у справі № 21/84 по строку сплати 05.06.2008 р. у сумі 1 681 293,67 грн.

Оскільки, по-перше, ухвалою ВАС України від 16.09.2008 року у справі №5/235 судові рішення першої та апеляційної інстанції (рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2004 р. та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2005 р.) скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. Тож, на час винесення спірного повідомлення-рішення, на підставі якого у позивача виникло б зобов'язання по сплаті до бюджету податку на прибуток у сумі 1 681 293,67 грн., вже не існувало.

По-друге, обов'язковою передумовою застосування фінансових санкцій передбачених п.17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) є затримка до 30 або 90 календарних днів сплати платником податку узгодженої суми податкового зобов'язання, і така відповідальність не обумовлюється будь-якими іншим умовами, в тому числі наявністю у платника податку податкового боргу.

Позивачем платіжним дорученням від 04.08.2008 р. № 3351, проведена сплата поточного зобов'язання з податку на прибуток, а не зобов'язань за податковим повідомленням рішенням від 09.09.2008 р. № 0000400805/0, про що є вказівка в платіжному документі: " Призначення платежу код 101; податок на прибуток".

Оскільки позивач не здійснював погашення податкових зобов'язань які виникли на підставі постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 05.06.2008 р. та постанови господарського суду Запорізької області від 08.12.2004 р., в сумі 1 681 293,67 грн. та своєчасно сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання за 1 півріччя 2008 року (платіжне дорученням від 04.08.2008 р. № 3351), то у відповідача відсутні правові підстави для притягнення підприємства до відповідальності передбаченої п.17.1.7 Закону №2181.

По-третє, за приписами п. "в" пп.6.4.1 п.6.4 ст. 6 Закону № 2181 податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання скасовується чи змінюється судом, та підпункт 6.4.4 пункту 6.4 статті 6 цього Закону, де визначено, що у випадках, визначених підпунктом "в" підпункту 6.4.1 пункту 6.4 податкове повідомлення вважається відкликаними у день отримання платником податків відповідного рішення суду.

Тож, податкове повідомлення-рішення № 0000300302/0 від 07.07.2004р. на суму 70 908 771,12 грн. є відкликаним, з 31.08.2005 року (дата отримання позивачем постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2005 у справі № 5/235, яким залишено без змін рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2004, яким податкове повідомлення-рішення №0000300302/0 від 07.07.2004р. частково скасовано в сумі 68 381 97,02грн., а отже змінено).

Нового податкового повідомлення, що містить нову суму податкового зобов'язання позивачеві надано не було.

Крім того, позивач вказує на пропуск відповідачем строку для застосування штрафних (фінансових) санкцій за спірним повідомленням-рішенням.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В апеляційній скарзі посилається на обставини якими обґрунтовано позов.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток приватних підприємств за період з 05.06.2008р. по 04.08.2008р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №188/08-05/03345716 від 28.08.2008 року (далі - акт перевірки) в якому зроблено висновок про порушення позивачем п.п.5.3.2 п. 5.3 ст.5 Закону №2181, а саме несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, відповідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 05.06.2008 р. по строку сплати 05.06.2008р. у сумі 1 681 293,67 грн. з затримкою від 31 до 90 календарних днів.

На підставі акта перевірки та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.09.2008 р. №0000400805/0 про сплату позивачем штрафу в розмірі 20% у сумі 489 328,93 грн. за платежем: 3011021000 (податок на прибуток приватних підприємств).

За результатами адміністративного оскарження вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Крім того судом першої інстанції встановлено, що відповідачем за наслідками планової документальної перевірки ВАТ «Запоріжгаз» 05.07.2004 складено акт №12/03345716/33-2, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2004 р. №0000300302/0 на суму 70 908 771,12 грн. (в т.ч. основний платіж з податку на прибуток - 35 454 385,56 грн. та штрафні санкції - 35 454 385,56 грн.).

За наслідками судового оскарження рішенням господарського суду Запорізької області від 08.12.2004 року по справі №5/235, залишеним в силі постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2005 р. по справі №5/235, податкове повідомлення-рішення від 07.07.2004 р. №0000300302/0 на суму 70 908 771,12 грн. (в т.ч. основний платіж з податку на прибуток - 35 454 385,56 грн. та штрафні санкції - 35 454 385,56 грн.) визнано недійсним в частині нарахування основного платежу з податку на прибуток в сумі 33 773 091,89 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 34 608 905,13 грн., та залишено в силі на суму 2 526 774,10 грн. (в т. ч. основний платіж з податку на прибуток - 1 681 293,67 грн. та штрафні санкції - 845 480,43 грн.).

В той же час, ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2004р. у справі №21/84 за заявою ТОВ "ОКСІВІЖЕН Груп", м. Київ, порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Запоріжгаз" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.04.08р. заява про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Запоріжгаз" залишена без розгляду, яка ТОВ "ОКСІВІЖЕН Груп" оскаржена в апеляційному порядку.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 05.06.08р. по справі № 21/84 апеляційна скарга ТОВ "ОКСІВІЖЕН Груп" залишена без задоволення, а ухвала господарського суду Запорізької області від 07.04.08р. залишена без змін.

Починаючи з дати припинення дії мораторію, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі були розраховані та застосовані до підприємства штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 07.07.2004р. №0000300302/0 відповідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2005 р. у справі №5/235, оскільки сплата суми податкового зобов'язання проведена грошовими коштами в сумі 1 681 245,67 грн., згідно платіжного доручення від 04.08.2008 р. № 3351 та шляхом коригування поточних зобов'язань з податку на прибуток в сумі 48,0 грн. згідно уточнюючого розрахунку № 6973 від 07.07.2008 р.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте правомірно.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно п.п.5.2.4 Закону №2181, «при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду справи по суті та прийняття відповідного рішення».

Відповідно ст.254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Отже враховуючи положення зазначених правових норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток в сумі 1 681 293,67 грн. та штрафних санкцій в сумі 845 480,43 грн., яке визначено контролюючим органом за податковим повідомленням - рішенням №0000300302/0 від 07.07.2004 року вважається узгодженим 10 серпня 2005 року відповідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2005р. по справі № 5/235.

Крім того суд першої інстанції обґрунтовано врахував те, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2004р. у справі №21/84 за заявою ТОВ «ОКСІВІЖЕН Груп», м. Київ, порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Запоріжгаз» і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Однак, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ «Запоріжгаз» припинена 05.06.2008р., згідно постанови Запорізького апеляційного господарського суду по справі №21/84.

Між тим, відповідно до п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу .

Таким чином нарахування штрафу здійснюється тільки після погашення податкового боргу (повністю або часткового).

Позивачем платіжним дорученням № 3351 від 04 серпня 2008 року перераховано до державного бюджету 1 681 245,67 грн. податку на прибуток.

Відповідач, в свою чергу, самостійно здійснив розподіл грошових коштів сплачених зазначеним платіжним дорученням та зарахував цю суму в рахунок погашення податкового боргу по податковому повідомленню - рішенню №0000300302/0 від 07.07.2004 року

Отже, за таких обставин, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2008 р. №0000400805/0, яким позивачу, відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено штрафні санкції в розмірі 20% у сумі 489 328,93 грн. за платежем: 3011021000 (податок на прибуток приватних підприємств).

Між тим вирішуючи спірні відносини суд першої інстанції не врахував наступного.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181-III визначено рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Законом № 2181-III, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як передбачено підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок погашення податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані платником в реквізиті «Призначення платежу» платіжного доручення під час перерахування поточних податкових зобов'язань до бюджету, є неправомірним.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо правомірності дій відповідача стосовно зарахування сплачених платником податків сум у рахунок податкового боргу, які не вказані у призначені платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету.

Отже податкове повідомлення - рішення від 09.09.2008 р. №0000400805/0 про сплату позивачем штрафу в розмірі 20% у сумі 489 328,93 грн. є протиправним.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» задовольнити, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі № 2а-1190/09/0870 скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі податкове повідомлення-рішення №0000400805/0 від 09.09.2008 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 28 квітня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко