Ухвала суду № 38580239, 08.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2014 року

справа № 804/10146/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Манцові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року у справі №804/10146/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у дніпропетровській області про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту – позивач) звернулася до суду з позовом до ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» (далі по тексту – відповідач), в якому просила, з урахуванням зменшених позовних вимог, стягнути податковий борг з відповідача в сумі 2870833,39 грн. шляхом стягнення коштів за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року задоволено частково; стягнуто кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 939361,53 грн., у тому числі: по орендній платі з юридичних осіб в сумі 935323,36 грн., за збір за спеціальне використання води у сумі 419,10 грн., по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах у сумі 3619,07 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодилось ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що постанова є необґрунтованою, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт вказав, що суд необґрунтовано вийшов за межі позовних вимог, вважав, що законодавством не передбачено стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, позивачем не надано доказів на підтвердження недостатності коштів або їх відсутності на рахунках платника податків, позивач, на думку апелянта, мав лише право звернення до суду з поданням про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, зворотний бік облікової картки платника податків не є розрахунком суми позову, розмір податкового боргу заперечувався відповідачем.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган по суті позовних вимог звернувся щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків у разі коли у власності такого платника податків відсутні кошти або таких коштів недостатньо, при цьому позивач не надав доказів відсутності у відповідача коштів на його рахунках. Суд з метою реалізації прав позивача вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути кошти з рахунків банку, обслуговуючих ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема», в рахунок погашення заявленого до стягнення податкового боргу на загальну суму 939361,53 грн., оскільки, наявний податковий борг відповідач у добровільному порядку не сплатив.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» є платником податків та обов’язкових платежів та перебуває на податковому обліку у ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська. Фактично відповідач не заперечував наявність податкового боргу з орендної плати за землю, збору за спеціальне використання води та плати від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, лише вказувало на наявність спору по сумах податкового боргу, не мотивуючи такі заперечення.

Аналізуючи докази у справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» має податковий борг:

- по орендній платі за землю у розмірі 935323,36 грн. (узгодженої суми за декларацією з плати за землю від 01.04.2013 року №1300004857, податкових повідомлень-рішень від 19.03.2013 року №0000261540, №0000251540, податкового повідомлення-рішення від 02.04.2013 року №0000831540);

- по збору за спеціальне використання води у сумі 419,10 грн. (узгодженої суми за декларацією від 07.05.2013 року №1300010646);

- по надходженнях від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах у сумі 3619,07 грн. (узгодженої суми за декларацією від 07.05.2013 року №1300010640).

Відповідно пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.54.1 ст.54 та п.57.1, 54.3 ст.57, ст.59 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У випадках передбачених податковим законодавством, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Матеріалами справи встановлено, що з метою погашення податкового боргу позивач 20.12.2012 року направляв податкову вимогу від 11.12.2012 року №974 на суму податкового боргу 152723,19 грн.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Податковим законодавством регулюються питання податкової застави. Згідно пп.14.1.155 п.14.1 ст.14, п.88.1 ст.88, п.95.1 ст.95 ПК України податкова застава є способом забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання та пені. не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, майно платника податків. який має податковий борг, передається у податкову заставу. Орган державної податкової служби здійснює за платників податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, які перебувають у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податкові й заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт не погодився з рішенням суду першої інстанції з тих підстав, що суд першої інстанції з метою реалізації прав позивача про погашення податкового боргу за власної ініціативи вийшов за межі позовних вимог та прийняв рішення про стягнення коштів з рахунків банку відповідача - платника податків замість стягнення коштів за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим з тих підстав, що у відповідача існує податковий борг, який відповідач самостійно у встановлені строки не сплатив. Колегія суддів не приймає твердження відповідача про те, що судом першої інстанції фактично незаконно змінено предмет позову з тих підстав, що позивач не просив про стягнення коштів з рахунків. Колегія суддів вважає, що в даному випадку форма не повинна превалювати над суттю, якою є стягнення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції з метою погашення податкового боргу, вірно визначено спосіб захисту та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року у справі №804/10146/13-а – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук