Рішення № 38574077, 06.05.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 р. Справа № 923/462/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м. Херсон

про стягнення 17869497грн. 90коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Ященко Р.Ю.

від відповідача - уповноважена особа Колганова Ю.М.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (відповідач) 14936176грн. 24коп. основного боргу, 1164956грн. 17 коп. пені, 1129532грн. 34 коп. - 7% штрафу, 120517грн. 54 коп. втрат від інфляції, 518315грн. 61 коп. - 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за поставлений в жовтні, листопаді, грудні 2012року природний газ згідно з договором купівлі-продажу природного газу №207-БО-33 від 31.07.2012року.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 24.04.2014року.

В засіданні суду 06.05.2014року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному розмірі.

Відповідач не заперечує існування боргу і посилається на те, що причиною заборгованості є несвоєчасні розрахунки бюджетних установ та населення, а також не відшкодування місцевими органами самоврядування різниці в тарифах на теплову енергію, неотримання компенсацій з державного бюджету з пільг, субсидій та субвенцій, тому просить суд врахувати зазначені факти і відповідно до ст.83 ГПК України, ст. 233 ГК України зменшити розмір належних до стягнення штрафних санкцій.

Крім того, відповідач просить надати розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців, посилаючись на неможливість виконання рішення шляхом одночасного стягнення всієї суми боргу.

Розглянувши матеріали справи дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (позивач) та публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (відповідач) 31 липня 2012року укладено договір купівлі-продажу природного газу №207-БО-33.

За умовами пунктів 1.1, 1.2 вищезазначеного договору позивач зобов'язався поставити відповідачу в жовтні, листопаді, грудні 2012року природний газ в узгоджених сторонами обсягах для виробництва теплової енергії яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти і оплатити газ відповідно до узгодженого договором порядку.

Пунктом 6.1 договору купівлі-продажу від 31.07.2012року встановлено, що розрахунки за газ покупець здійснює шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.

Матеріалами справи підтверджується, що за договором купівлі-продажу від 31.07.2012року №207-БО-33 позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 22 511 695грн.62коп., що підтверджується наданими до матеріалів справи підписаними сторонами актами приймання-передачі від 27.11.2012року на суму 1690070грн.44коп. (за жовтень 2012року), від 30.11.2012року на суму 8064724грн.02коп. (за листопад 2012року), від 31.12.2012року на суму 12756901грн.16коп. (за грудень 2012року) і не заперечується представником відповідача.

Розрахунок за отриманий газ станом на день звернення з позовом відповідач здійснив частково в сумі 7575519грн.38коп. Його борг станом день звернення з позовом становив 14 936 176грн.24коп.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір купівлі-продажу природного газу від 31.07.2012року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Оскільки доказів сплати боргу в сумі 14 936 176грн.24коп. і в засідання суду відповідач не надав, існування боргу не заперечує, позовні вимоги про стягнення 14 936 176грн.24коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання по розрахунках за поставлений газ доведено матеріалами справи, розрахунок 3% річних та втрат від інфляції перевірено судом і суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 120 517грн. 54 коп. та 3% річних в сумі 518 315грн.61коп. підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1 164 956грн.17коп. та 7% штрафу в сумі 1 129 532грн.34коп., які нараховані позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Частина 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 договору від 31.07.2012року сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених пунктом 6.1 договору відповідач сплачує, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період за який вона сплачується від суми простроченого платежу за кожен день прострочення., а за прострочення понад 30 днів, додатково також сплачує штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Судом перевірено розрахунок суми пені і штрафу та встановлено, що відповідно до вищезазначених норм закону та умов договору вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1 164 956грн.17 коп. та штрафу в сумі 1 129 532 грн.34коп. також обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Разом з тим, розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд враховує наступне.

Зменшення штрафних санкцій судом вирішується з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансованого стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів в економіці держави та інших обставин справи, які б свідчили про можливість зменшення штрафу та пені.

Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України закріплено право суду зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 83 ГПК України також надано суду право при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Правовий аналіз цієї статті свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду. При цьому судом до уваги може братися перевищення розміру штрафних санкцій над сумою заборгованості, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, а також неспіврозмірність штрафних санкцій наслідкам правопорушення.

З урахуванням вищезазначених норм права, оскільки порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значних збитків для позивача суд, приймаючи до уваги те, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, враховуючи надані відповідачем до відзиву докази якими підтверджується скрутне фінансове становище відповідача, існування заборгованість держави по відшкодуванню відповідачу різниці в тарифах, пільг, субсидій та субвенцій на теплову енергію, а також ту обставину, що борг у відповідача виник, в основному, через несвоєчасну оплату за теплову енергію населенням, медичними, освітніми закладами, бюджетними установами та організаціями, які фінансуються із державного бюджету, що є об'єктивними обставинами, які унеможливили своєчасні розрахунки відповідача за спожитий газ, вважає можливим зменшити розмір належної до сплати пені та штрафу на 50%, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 582 478 грн.09коп. та штраф в сумі 564 766грн.17коп.

В той же час суд не вбачає підстав для надання розстрочки виконання рішення строком на 6 місяців, оскільки суду не надано доказів якими б підтверджувалося неможливість або ускладнення виконання рішення суду, як це встановлено ст. 121 ГПК України. До того ж заборгованість утворилася станом на грудень 2012року після чого пройшло 16 місяців, однак борг не погашено.

Проте, сторони мають право укласти мирову угоду в процесі виконання судового рішення, якою передбачити реструктуризацію боргу та подати її на затвердження до господарського суду.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати в частині відшкодування позивачу сплаченого судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача в повному розмірі.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м.Херсон Бериславське шосе, 1, р/рахунок 26003301012029 в ХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457, ідентифікаційний код 00131771 на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ, вул. Б.Хмельницького, № 6 р/р 26002301921 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 300465, ідентифікаційний код 20077720 - 14936176грн. 24коп. основного боргу, 582478 грн. 09коп. пені, 564766грн.17коп. штрафу, 120517грн. 54 коп. втрат від інфляції, 518315грн. 61 коп. - 3% річних та 73080грн. 00 коп. судового збору.

3.Звільнити публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" м.Херсон Бериславське шосе № 1, ідентифікаційний код 00131771 від сплати 582478грн. 09коп. пені та 564766грн.17коп. штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07 травня 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова