Рішення № 38548973, 06.05.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/8468/13-ц Головуючий у 1-й інст. Рожкова Олена Станіславівна

Категорія 57 Доповідач Якухно О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Жигановської О.С., Коломієць О.С.

з участю секретаря

судового засідання Крижанівської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту за апеляційною скаргою Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 січня 2014 року, -

встановила:

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції (далі - Корольовський відділ ДВС). Просило звільнити з-під арешту заставне майно, а саме, транспортний засіб DAEWOO Nexia Donc, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2. В обґрунтування позову зазначало, що між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір від 31 липня 2008 року. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 передав йому в заставу належний позичальнику автомобіль DAEWOO Nexia Donc. Постановою Корольовського відділу ДВС накладено арешт на все майно ОСОБА_2 та оголошено заборону на відчуження будь-якого його майна, чим порушено права ПАТ КБ"Приватбанк", як заставодержателя.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 21 січня 2014 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача звільнити з-під арешту автомобіль DAEWOO Nexia Donc, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2012 року, арешт як рухомого так і не рухомого майна боржника та заборона на його відчуження, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Корольовський відділ ДВС подав апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати в частині стягнення виконавчого збору з Корольовського ВДВС. Зазначає, що вони виступають в інтересах іншої особи, а тому звільнені від сплати судового збору.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Корольовського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції від 22 березня 2013 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого його майна, в т.ч. і на автомобіль DAEWOO Nexia Donc, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2 (а.с.17).

Однак, 31 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є позивач (далі - ПАТ КБ «Приватбанк»), та боржником був укладений кредитний договір (а.с.4-11).

В забезпечення виконання умов вищевказаного кредитного договору між ПАТ КБ Приватбанк» та божником 31 липня 2008 року був укладений договір застави автотранспорту, за умовами якого позичальник (заставодавець) надав в заставу автомобіль DAEWOO Nexia Donc, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2 (а.с.12).

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна застава вищевказаного автомобіля по договору від 31 липня 2008 року зареєстрована 06 липня 2012 року (а.с.3).

Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України „Про заставу", якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше.

Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави.

З огляду на вище викладені обставини, суд першої інстанції, задовольняючи позов та звільняючи автомобіль з-під арешту, виходив з того, що позивач має першочергове (переважне, пріоритетне) право на звернення стягнення на заставлене майно позичальника перед іншими стягувачами, які не є заставодержателями. Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

Однак, судом не враховано роз'яснення, що викладені у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.08.1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», про те, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.24 постанови № 6 від 07 лютого 2014 року « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначив, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, у справах про зняття арешту з майна належним відповідачем є не орган державної виконавчої служби, а боржник та особи, в інтересах якої накладено арешт.

Згідно постанови про арешт майна боржника від 22.03.2012 року боржником є ОСОБА_2, а стягувачем - держава, від імені якої діють відповідні органи.

За таких обставин, судом вирішено спір не до належного відповідача, що потягло за собою безпідставне стягнення з нього судових витрат, та вирішення питання про права та обов'язки інших осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

На підставі викладеного, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою від 01 квітня 2014 року було відстрочено сплату судового збору апелянтом.

Оскільки рішення ухвалюється на користь апелянта, то з позивача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 121,80 грн..

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319, 324, 325 ПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 січня 2014 року скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір в сумі 121,8 грн..

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: