Ухвала суду № 38547213, 06.05.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0602/1-124/11 Головуючий у 1-й інст. Васильчук

Категорія ст.115 ч.2 п.п.11,12 Доповідач Широкопояс Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року м. Житомир

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Крижанівського В.В.,

суддів: Мельничук Н.М., Шеніна П.А.,

з участю прокурора: Лозовика А.В.,

засудженого: ОСОБА_1,

захисників: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Коростеня Житомирської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працював на ПП «Світ Скла» склярем, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за п.п.11, 12 ч.2 ст.115 КК України КК України на 11 років позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили постановлено залишити засудженому ОСОБА_1 попередній - тримання під вартою.

В строк відбування покарання постановлено зарахувати строк перебування під вартою з 12 січня 2011 року.

Речові докази по справі: 13 вирізів шпалер, 3 вирізи лінолеума, 4 зразка міжпідлогового вмісту, 2 скола підлогового покриття, зскрібки з зовнішньої поверхні стулки шафи і з труби отоплення, виріз покривала, рана з трупа ОСОБА_3, одяг з трупа ОСОБА_3, лопату, вилучену з голуб'ятні, стілець, вилучений з приміщення АДРЕСА_2, 19 патронів 16 калібру, дріб, пиж-контейнер, вилучений з голови трупа ОСОБА_3, які знаходяться на зберіганні у слідчого прокуратури Коростишівського району постановлено знищити.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що заздалегідь об'єднавшись з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 для здійснення вбивства мешканця м. Серпухова Московської області Російської Федерації, ОСОБА_3 з фактичним розподілом ролей, здійснили убивство зятя ОСОБА_4 - ОСОБА_3

У перших числах березня 2004 року, ОСОБА_4 на грунті особистих, неприязних стосунків, що виникли між ним та колишнім чоловіком його дочки ОСОБА_3 з причин систематичних образ та побиття ОСОБА_3 ОСОБА_4, дочки, ОСОБА_6 та дружини, ОСОБА_7 розробив план вбивства ОСОБА_3

В березні 2004 року ОСОБА_4 для виконання свого злочинного умислу знаходячись у приміщенні ВАТ «Хімволокно», розташованого за адресою: Московська обл., м.Серпухов, вул. Хіміків, 1 за грошову винагороду у розмірі 1000 доларів США, запропонував ОСОБА_5 здійснити вбивство ОСОБА_3 ОСОБА_5, побоюючись бути притягнутим до кримінальної відповідальності, почав підшукувати безпосереднього виконавця вбивства, і запропонував ОСОБА_4 залучити до скоєння задуманого злочину його родича, громадянина України, що знаходився у нього в гостях - ОСОБА_1 Отримавши згоду ОСОБА_4, ОСОБА_5 вступив таким чином у злочинну змову, виконуючи роль по підшукуванню безпосереднього виконавця вбивства, визначивши собі в якості винагороди за це половину обіцяної ОСОБА_4 суми, запропонував ОСОБА_1 здійснити вбивство ОСОБА_3 за грошову винагороду у розмірі 500 доларів США. Отримавши згоду ОСОБА_1, ОСОБА_5, виконуючи взяту на себе роль, організував зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_1, яка відбулася приблизно 17- 19 березня 2004 року біля приміщення ВАТ «Хімволокно». Зустрівшись з ОСОБА_1, ОСОБА_4 підтвердив свій намір виплатити грошову винагороду у розмірі 1000 доларів США за вбивство ОСОБА_3 На цій же зустрічі співучасники домовилися викрасти обріз мисливської рушниці у ОСОБА_3, яку останній зберігав у діжці з зерном у голубнику неподалік від будинку № 2 по вул. Нагорной м. Серпухова і з цього обрізу ОСОБА_1 здійснить постріли в ОСОБА_3 на що всі дали свою згоду і домовилися про наступну зустріч для обговорення кінцевого плану вбивства. Після цього вони ще неодноразово зустрічалися у вказаному вище місці в період з 17 по ІНФОРМАЦІЯ_2 у вечірній час. Під час чергової зустрічі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 визначили місце здійснення вбивства, біля покинутого гаража, розташованого неподалік будинку № 2 по вул. Нагорной м. Серпухова, де у ОСОБА_3 був голубник і останній часто відвідував це малолюдне місце. Крім того, ОСОБА_4, знаючи графік роботи ОСОБА_3, визначив час здійснення злочину - вечірній час ІНФОРМАЦІЯ_2, коли ОСОБА_3 повинен повернутися з роботи з Москви і обов'язково відвідати голубник. Оглянувши голубник, ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 із діжки з зерном викрали обріз мисливської рушниці, який належав ОСОБА_3, перероблений саморобним способом з одноствольної рушниці Іжевського механічного заводу, 1960 року випуску, 16 калібру, б/н з патронами, що являються боєприпасами. ОСОБА_1 в цілях тренування зробив з обріза не менше двох пострілів у знайдену там дошку. Після тренування ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 заховали обріз в тій же діжці з зерном, яка знаходилася на голуб'ятні за вказаною вище адресою, де спільно, відповідно до досягнутої домовленості, незаконно зберігали його і боєприпаси до здійснення вбивства. Під час вказаних зустрічей вони розподілили ролі, домовившись, що ОСОБА_4 навмисно проведе ОСОБА_3 в обумовлений час біля гаражів, а чекаючи їх там, ОСОБА_1 зробить постріли у ОСОБА_3, коли той йтиме разом з ОСОБА_4 по бетонній доріжці біля гаража.

У вечірній час 23 березня 2004 року, ОСОБА_4, заздалегідь забравши обріз з місця зберігання, зустрівся з ОСОБА_1 і ОСОБА_5 біля будівлі ВАТ «Хімволокно», де ОСОБА_4 передав обріз ОСОБА_1 Вказану зброю і боєприпаси до неї ОСОБА_1, не маючи спеціального дозволу, діючи відповідно до домовленості між співучасниками, незаконно переніс у невстановлене слідством місце, де незаконно зберігав спільно з ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Близько 20 години ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, виконуючи взяту на себе роль, запропонував ОСОБА_3 під надуманим приводом відшукання необхідних останньому матеріалів із заліза для оббивки голубника, зустрітися в голубнику і потім разом сходити у ВАТ «Хімволокно» і пройти для цього по наперед обумовленій з ОСОБА_1 бетонній доріжці. ОСОБА_1 тим часом, озброївшись вказаним обрізом мисливської рушниці, виконуючи відведену йому роль, прибув в обумовлене місце, незаконно перенісши туди відповідно до загальної домовленості зброю і боєприпаси, і став чекати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Через деякий час, в проміжку між 20 і 24 годинами ОСОБА_4 привів ОСОБА_3 в наперед обумовлене з ОСОБА_1 і ОСОБА_5 місце. ОСОБА_1, побачивши ОСОБА_4 і ОСОБА_3, що йдуть по бетонній доріжці біля покинутого гаража, доводячи до кінця сумісний і єдиний з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 намір, направлений на спричинення смерті іншій людині, підійшов до ОСОБА_3 і зробив в нього постріл з обріза мисливської рушниці. В результаті цього ОСОБА_3 було заподіяно вогнепальне дробове сліпе поранення голови з пошкодженням лівого очного яблука, стінок очної ямки, кісток лицьового скелета, лівої півкулі головного мозку, які кваліфікуються як тяжка шкода здоров'ю, що спричинила смерть потерпілого на місці здійснення злочину. Після чого ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 поліетиленовий пакет білого кольору і мотузку, заздалегідь приготовану ним, щоб той накинув пакет на голову трупа ОСОБА_3 і зав'язав пакет мотузкою на шиї. Потім ОСОБА_1 перетягнув труп в покинутий гараж, розташований за будинком № 2 по вул. Нагорной м. Серпухова, де ОСОБА_4 і ОСОБА_1 закидали труп ганчірками. В цей же вечір, після здійснення вбивства ОСОБА_3, ОСОБА_5, одержавши від ОСОБА_4 обіцяну грошову винагороду у розмірі 1000 доларів США, і заздалегідь узявши собі за виконання своєї ролі 500 доларів США передав ОСОБА_1 500 доларів США. Після цього, побоюючись, що обріз і боєприпаси до нього можуть бути знайдені сторонніми особами, ОСОБА_4 переніс його по місцю своєї роботи до ВАТ «Хімволокно», розташованого по вказаній вище адресі.

В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що вирок суду є незаконним оскільки, судовий розгляд проведено неповно та необ'єктивно. Зазначає, що суд під час розгляду справи не викликав свідків, які давали суперечливі показання та обмовили його. В матеріалах кримінальної справи відсутні докази його вини у вчиненні даного злочину.

В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки постановлений на однобічності та неповноті, як досудового так і судового слідства, ґрунтується на невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що під час розгляду справи в суді було встановлено лише те, що ОСОБА_1 був на місці злочину, але не було встановлено роль ОСОБА_1 при вбивстві ОСОБА_3 Відсутні прямі та беззаперечні докази, що саме ОСОБА_1 вчинив вбивство за допомогою обрізу мисливської рушниці і що саме він здійснив смертельний постріл. Суд Російської Федерації і Коростишівський районний суд не встановлювали головних обставин справи, хто дійсно тримав в руках зброю та здійснив смертельний постріл у ОСОБА_3 06 листопада 2013 року суд відмовив у задоволенні його клопотання про призначення дактилоскопічної експертизи знаряддя вбивства та встановлення факту чи дійсно ОСОБА_1 користувався зброєю, чим обмежив ОСОБА_1 довести або спростувати наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння яке йому вміняється. Вказує, на те, що при розгляді справи в суді не дотримано розумних строків її розгляду та не встановлено істини по справі.

В запереченнях на апеляцію захисника ОСОБА_2, прокурор просить апеляцію захисника залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_1, без зміни. Посилається на те, що захисник в своїй апеляції не зазначив, що саме не враховано при прийнятті остаточного рішення у справі, а лише вдався до міркувань щодо ролі ОСОБА_8 у вчиненні вбивства ОСОБА_3, та те, що вбивство міг вчинити не він, а інша особа. Зазначає, що доводи захисника, викладені в його апеляції є безпідставними та надуманими. В матеріалах справи достатньо доказів, які вказують на те, що саме ОСОБА_8 здійснив постріл у потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4 був організатором цього вбивства, а ОСОБА_5 співучасником.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, його виступ в судових дебатах, звернення з останнім словом на підтримку поданих апеляцій, захисника ОСОБА_2, який підтримав подані апеляції, прокурора, про залишення вироку суду першої інстанції без зміни, а поданих апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції засудженого та його захисника до задоволення не підлягають.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого п.п.11,12 ч.2 ст.115 КК України КК України, відповідає обставинам справи, ґрунтується на сукупності зібраних і належним чином оцінених судом доказах.

Безпосередньо свідок ОСОБА_4 вказує на ОСОБА_1, як на особу, яка на його пропозицію погодилася за винагороду вбити його зятя, ОСОБА_3 Обумовили план сумісних дій. Домовилися, що у день вчинення вбивства, ОСОБА_4 проведе ОСОБА_3 по доріжці по якій вони йшли готуючись до злочину. ІНФОРМАЦІЯ_2, у день вчинення вбивства, ОСОБА_4 під надуманим приводом попросив ОСОБА_3 допомогти йому принести метал на що останній погодився. Близько 11 години вечора, цього ж дня, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 йшли по доріжці, де ОСОБА_1 вистрелив у ОСОБА_3 і той впав. Після чого

ОСОБА_1 підняв загиблого за плечі, одягнув на голову пакет, накинув стрічку і потягнув за руки до гаража. Він та ОСОБА_5 стояли та мовчали. Після цього ОСОБА_1 сказав віддати гроші ОСОБА_5

Покази ОСОБА_4 є послідовними, узгоджуються з його показами, даними ним при явці з повинною, на досудовому слідстві, під час розгляду кримінальної справи щодо нього та ОСОБА_9 в суді Російської Федерації.

За показами свідка ОСОБА_5, в березні 2004 року до нього підійшов його співробітник ОСОБА_4 та попросив його допомогти за 1000 доларів США розібратися з однією людиною, яка заважає жити йому та його сім?ї, на що він відмовився. Про це прохання розповів ОСОБА_1, який є братом його дружини та приїхав погостювати до Росії. ОСОБА_1 зацікавився цим проханням. В послідуючому ОСОБА_4 зустрічався з ОСОБА_1 обговорити деталі вбивства, проте їх розмови він не чув. 25 березня ОСОБА_1 поїхав в Україну.

При явці з повинною ОСОБА_10 вказував, що в другій половині березня 2004 року до нього звернувся ОСОБА_4 з проханням "стукнути" по голові людину за винагороду, 1000 доларів США. Він відмовився, але запропонував ОСОБА_4 доручити цю роботу його родичу. Він поговорив з родичем, пояснив йому, що за цю роботу можна одержати 500 доларів США. Через кілька днів його родич пішов з будинку близько 21-ї години а повернувся близько 01 години ночі після чого поїхав в Україну.

Свідок ОСОБА_7 давала покази, що на передодні 08 березня 2004 року, її чоловік ОСОБА_4 попросив 1000 доларів США пославшись на те, що кошти потрібні товаришу на ремонт автомобіля. В послідуючому він зізнався, що зазначені кошти йому були потрібні заплатити хлопцям за вбивство ОСОБА_11 Розповідав про обставини вбивства ОСОБА_3 Що з двома молодими чоловіками взяли в голуб?ятні ОСОБА_3 обріз рушниці. Коли він зі ОСОБА_3 йшли по доріжці то в останнього вистрелили. Один з молодих чоловіків затягнув ОСОБА_3 в гараж.

Свідок ОСОБА_6 давала покази, що була одружена зі ОСОБА_12 У 1999 році вини розлучилися, оскільки він її принижував, ображав, погрожував фізичною розправою, зґвалтував, заразив інфекційними хворобами, проте проживали разом. У батька зі ОСОБА_13 були складні стосунки. Він шкодив батьку, підпалив гараж. Був грубою і неврівноваженою особою. У бочці з зерном на голуб?ятні у нього зберігався обріз рушниці, яким він стріляв котів та собак. ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 одягнувши робочий одяг пішов з дому, сказав, що повернеться але більше не повертався.

За показами ОСОБА_14, він двічі був свідком, коли ОСОБА_3 бив ОСОБА_4

Відповідно протоколу огляду місці події, тіло ОСОБА_3 було виявлено в нежитловому приміщенні, розташованому в 100 метрах від будинку №2 по вулиці Нагорной м. Серпухова Московської області. На голові був поліетиленовий мішок, а під ним полотняний мішок сірого кольору, перев?язаний білою тасьмою. Були виявлені тілесні ушкодження: рани на лівій половині голови, патологічна рухливість кісток зводу черепа й лицьових кісток.

Згідно висновку судово-медичної експертизи на тілі ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження: вогнепальне дробове сліпе поранення голови, рана в лівій очниці з ушкодженням лівого очного яблука, стінок очниці, костей лицьового кістяка, лівої півкулі головного мозку, костей зводу й склепіння черепа, садно на лівій кисті. Виявлені тілесні ушкодження та їх характер свідчать, що вони були заподіяні внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, патрон якої був споряджений дробом.

За висновками судово-балістичних експертиз, мисливські патрони 16 калібру споряджені дріб?ю і пижами, які були вилучені в ході перевірки показань на місці і дріб вилучена з голови тіла ОСОБА_3 за своїми ознаками є ідентичними. Патрони можуть і могли бути використані для стрільби з представленого обрізу мисливської рушниці.

Вироком Московського обласного суду Російської Федерації від 11 травня 2005 року, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були визнані винними і засуджені за вчинення ними і особою щодо якої матеріали справи виділені в окреме провадження, вбивства ОСОБА_15 на замовлення. На даний час слідством і судом встановлено, що такою особою, щодо якої матеріали справи були виділені в окреме провадження, є ОСОБА_1

Засуджений ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді давав покази, що був на місці вчинення злочину, затягнув труп ОСОБА_3 в гараж, проте ОСОБА_3 він не вбивав. Коли повернувся з ОСОБА_16 додому то вони спалили свій одяг, а він і взуття.

Зібрані досудовим слідством і перевірені судом докази в сукупності вказують на вчинення ОСОБА_1 умисного вбивства ОСОБА_3 на замовлення за попередньою змовою з ОСОБА_4 і ОСОБА_16

Доводи захисника ОСОБА_2 та його підзахисного ОСОБА_1, викладені в їх апеляціях не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи. Безпідставними є доводи про невідповідність вироку суду фактичним обставинам справи, а також те, що вирок ґрунтуються на однобічності та неповноті досудового та судового слідства. У вироку суду міститься формулювання обвинувачення, визначеного судом доведеним. Зазначено місце, час, спосіб вчинення та мотив злочину. Наведено докази на яких ґрунтується висновок суду про винуватість ОСОБА_1 та зазначено чому суд взяв до уваги одні та відкинув інші докази. За дорученням суду, відповідно до міжнародної Конвенції про правову допомогу і правові відношення по цивільних, сімейних і кримінальних справах, допитані встановлені досудовим слідством свідки у суді Російської Федерації та в повній мірі досліджені зібрані в справі докази. Ворок суду відповідає вимогам ст.ст. 333-335 КПК України в редакції 1960 року.

Безпідставними є доводи засудженого і захисника про те, що судом достовірно не встановлено роль ОСОБА_1 у вбивстві ОСОБА_3, що саме ОСОБА_1 здійснив постріл з обрізу у ОСОБА_3, що відсутні прямі і беззаперечні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину, що суд Російської Федерації і Коростишівський районний суд не встановлювали головних обставин справи, хто дійсно тримав в руках зброю та здійснив смертельний постріл у ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, Коростишівським районним судом та судом Російської Федерації встановлено обставини вчинення умисного вбивства ОСОБА_3 За показами свідка ОСОБА_4, ОСОБА_1 в його присутності безпосередньо здійснив постріл з обріза мисливської рушниці в ОСОБА_3, спричинивши поранення голови, внаслідок чого настала його смерть. У нього з ОСОБА_5 і ОСОБА_1 був сумісний і єдиний умисел направлений на спричинення смерті ОСОБА_3, який вони реалізували. Покази ОСОБА_4 є логічно-послідовними, узгоджуються з його показами, даними ним при явці з повинною, на досудовому слідстві, під час розгляду кримінальної справи щодо нього та ОСОБА_9 в суді Російської Федерації, з показами ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_14, протоколом огляду місця події, висновком судово-медичної експертизи, висновком судово-балістичної експертизи, які в своїй сукупності підтверджують винність ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_3 Покази ОСОБА_4 були предметом перевірки на місці. За наведених обставин покази ОСОБА_4 не викликають сумніву у їх достовірності, є належними і допустимими. Наведені покази є беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 у вчинення умисного вбивства ОСОБА_3

Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що суд не викликав свідків, які його оговорили та що суд грубо порушив вимоги ст. 263 КПК України позбавивши його права задавати запитання учасникам процесу не ґрунтуються на матеріалах справи. Як встановлено, злочин було вчинено на території Російської Федерації. Досудове та судове слідство проведено з дотриманням міжнародних договорів та чинного законодавства України про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України за межами України. Судом першої інстанції, відповідно до міжнародної Конвенції про правову допомогу і правові відношення по цивільних, сімейних і кримінальних справах, надавалися доручення, відповідно до яких у суді Російської Федерації були допитані встановлені досудовим слідством свідки та їм були вручені повістки про явку до суду. Суд першої інстанції вживав заходів для забезпечення їх явки до суду. Їх неприбуття в судове засідання не є порушенням норм КПК України в редакції 1960 року, яке потягнуло за собою порушення прав засудженого ОСОБА_1

Доводи засудженого, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 давали суперечливі покази щодо обставин вчинення вбивства ОСОБА_3 не ґрунтуються на матеріалах справи. І ОСОБА_4 і ОСОБА_5 давали послідовні покази, в тому числі виходячи з обраної позиції захисту. Засуджений ОСОБА_1 не вказує в чому саме полягають суперечності в їх показах.

Доводи захисника та засудженого про порушення прав ОСОБА_1 у зв?язку з відмовою судом першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення дактилоскопічної експертизи, про відсутність висновків експертизи, яка б вказувала про наявність його відбитків пальців на зброї, з якої відстані зроблено постріл є безпідставними. Вирішуючи клопотання про призначення експертизи суд першої інстанції виходив з обставин справи, що з часу вчинення злочину пройшов значний проміжок часу.

Дактилоскопічна експертиза в справі не проводилася, проте її відсутність не вплинула на доведеність вини ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_3

Доводи захисника про порушення розумних строків розгляду справи в суді першої інстанції, в тому числі і з врахуванням що вбивство вчинено на території Російської Федерації, де проживають свідки по кримінальній справі, специфіку організації виконання та тривалість виконання міжнародно-правового доручення, є ґрунтовними, проте такі доводи не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 у вбивстві ОСОБА_3

Досудове та судове слідство у даній справі проведено з достатньою повнотою.

Дії ОСОБА_1 судом першої інстанції кваліфіковані за п.п. 11,12 ч.2 ст.115 КК України правильно. Міра покарання призначена з дотриманням вимог ст.65 КК України, в мажах санкції статті за якою його засуджено.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для зміни або скасування вироку суду, під час апеляційного розгляду справи, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляції, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року щодо ОСОБА_1, - без зміни.

Судді: