Ухвала суду № 38543846, 29.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/491/3093/12 Головуючий в суді першої

Справа № 413/4037/12 інстанції - Ваврушак Н.М.

Категорія 27 ( І ) Доповідач - Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

29 квітня 2014 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

при секретарі - Булах К.А.,

за участю - представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 31 жовтня 2013року про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання недійсним кредитних та інших договорів, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій за порушення вимог договору застави, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31 жовтня 2013 року заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(далі Банк) про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_4; на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_2 в межах позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали суду та постановлення нової про відмову в задоволенні заяви Банку про застосування заходів забезпечення позову, оскільки по даній справі судом вже вживались аналогічні заходи забезпечення позову і накладався арешт на його майно. Крім того, суд, не з'ясувавши кому належить право власності на квартиру АДРЕСА_3, безпідставно наклав на неї арешт, не врахувавши при цьому, що ОСОБА_5 ніколи не були власниками цієї квартири та дана адреса взагалі йому не знайома. Також вважає, що стягнення боргу у сумі 192874,32грн. повинно бути стягнуто лише з нього як відповідача по даній справі, а накладання арешту на майно третіх осіб по справі є необгрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції керувався ст. ст. 151, 152 ЦПК

України та виходив із того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, тому наклав арешт на майно, право власності відповідачів на яке підтверджується доданими до заяви документами, оскільки з предметом даного спору є стягнення з відповідачів коштів у розмірі 192874,32 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи те, що неприйняття мір по забезпеченню позову може в подальшому призвести до ускладнення або зробити неможливим виконання рішення суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та обґрунтовано задовольнив заяву Банка про забезпечення позову, наклавши арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4; на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_2

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_3, то вони не містять підстав для її задоволення.

Так, посилання на те, що по даній справі судом вже вживались аналогічні заходи забезпечення позову і накладався арешт на майно, не можуть бути взятими до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цього факту.

Не можуть бути взятими до уваги й доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_5 не є власником квартири АДРЕСА_3, оскільки дані КП ДОР «Криворізьке БТІ» підтверджують належність вищезазначеної квартири, яка зареєстрована в БТІ 28 березня 2001 року, на праві власності ОСОБА_5, яка є відповідачем по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У зв'язку з цим посилання на накладення арешту на майно третіх осіб є безпідставними та такими, що спростовуються вищевикладеним.

Доводи ОСОБА_3 про неправомірність стягнення 192874,32грн. стосуються суті спору, в той час як в даній справі вирішується питання про забезпечення позову.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали суду відсутні, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 312,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 31 жовтня 2013року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : І.Є.Ляховська

Судді: А.П.Барильська

Л.В.Михайлів