Ухвала суду № 38543803, 29.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/687/К/14 Головуючий в першій

Справа № 211/33/14-ц інстанції Папарига В.А.

Категорія № 55 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

при секретарі - Булах К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в порядку ст..197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара в особі ректора Полякова Миколи Івановича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом до Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара в особі ректора Полякова Миколи Івановича (далі - Університет) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 08 червня 2013 року він звернувся до відповідача з запитом на інформацію, в якому просив повідомити його про підстави відрахування з юридичного факультету Університету та надати належним чином засвідчену копію відповідного наказу. 01 липня 2013 року відповідачем даний запит був одержаний, однак станом на день звернення до суду відповідь на даний запит позивачем не отримана. Посилаючись на вимоги ст. 32 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про інформацію», ст. 302 ЦК України ст. 4 закону України «Про захист прав споживачів», просив суд визнати дії Університету щодо ненадання йому відповіді на запит від 08 червня 2013 року про причини відрахування протиправними та зобов'язати відповідача надати йому належним чином засвідчену копію відповідного наказу.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано протиправними дії Університету в особі ректора Полякова М. І. щодо не надання у передбачені законом строки відповіді на отриманий 01 липня 2013 року запит ОСОБА_2 на інформацію про підстави його відрахування з юридичного факультету Унвіерситету та надання належним чином засвідченої копії відповідного наказу. В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про зміну рішення суду, а саме виключення з нього першого речення шостого абзацу мотивувальної частини рішення такого змісту: «У судовому засіданні встановлено, що наказом по Дніпропетровському НУ ім.. О.Гончара № 192-с від 20.02.2012р. за невиконання навчального плану відраховано ОСОБА_2 - студента 5-го курсу юридичного факультету денної форми навчання гр..ЮП-11с-2 з 01.02.2012р.», в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування скарги позивач посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду в цій частині. Зокрема, на його думку, суд, вийшов за межі позовних вимог та встановив факт «відрахування» позивача, але з поданої ним позовної заяви та доказів, які він просив дослідити в судовому засіданні, вбачається, що предметом спору є саме неправомірність його «відрахування» з Університету, яка судом не була перевірена. А також судом не перевірялось дотримання відповідачем процедури «відрахування», як не перевірялося, чи є між сторонами спір з цього приводу та чи не знаходиться він на розгляді відповідних судових органів, тому встановлений судом факт «відрахування» є суперечливим та зайвим.

У своїх запереченнях відповідач просить апеляційну скаргу відхилити.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом по Університету № 192-с від 20.02.2012 року за невиконання навчального плану відраховано ОСОБА_2 - студента 5-го курсу юридичного факультету денної форми навчання гр. ЮП-11с-2 з 01 лютого 2012 року.

08 червня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до ректора Університету Полякова М. В. з запитом, в якому просив повідомити його про підстави відрахування з юридичного факультету Університету та надати належним чином засвідчену копію відповідного наказу ( а.с. 6 - копія запиту).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення даний запит був отриманий відповідачем 01 липня 2013 року (а.с. 8).

На отриманий від позивача запит відповідь за № Ми-552-16 відповідачем була направлена лише 01 листопада 2013 року.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову та визнав протиправними дії відповідача щодо не надання позивачеві у передбачені законом строки відповіді на його запит.

Рішення суду відповідачем не оскаржено.

Позивач не згодний з тим, що в мотивувальній частині рішення суду міститься речення наступного змісту: «У судовому засіданні встановлено, що наказом по Дніпропетровському НУ ім.. О.Гончара № 192-с від 20.02.2012р. за невиконання навчального плану відраховано ОСОБА_2 - студента 5-го курсу юридичного факультету денної форми навчання гр..ЮП-11с-2 з 01.02.2012р.».

На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги позивача не містять підстав для її задоволення.

Відповідно до положень ст.. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, посилаючись на порушення своїх прав як споживача освітніх послуг на отримання інформації , гарантованої Законом України «Про захист прав споживачів», при цьому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо ненадання йому відповіді про причини його відрахування та зобов'язати його надати копію відповідного наказу.

Встановивши факт неотримання позивачем відповіді на запит у встановлений законом строк, а також зміст наказу, на підставі якого позивача було відраховано, суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.. 214 ЦПК України, у повному обсязі виклав встановлені судом обставини справи.

Посилання ОСОБА_2 на порушення його прав встановленням судом факту «відрахування», який, на його думку, не має правового значення, не може бути взятим до уваги, оскільки суд даний факт не встановлював, а лише констатував факт видання відповідачем наказу про відрахування позивача із зазначенням його повного змісту.

Суперечливість факту відрахування, на яку посилається позивач, не має правового значення для вирішення даної справи щодо визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду підтверджені наявними у справі доказами, інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять підстав для її задоволення.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: І.Є.Ляховська

Судді: А.П.Барильська

Л.В.Михайлів