Постанова № 3853657, 05.02.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

                                                                                  Справа № 2-а-5014/08/1770

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«5» лютого 2009 року

10год. 30хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача:  представник Тарновецький Я.М.

відповідача: представник Бухта Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Котнар» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.08.2008 року №0002182342/1/23-121,

О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И :

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Котнар» - звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про  визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.08.2008 року №0002182342/1/23-121 ,   яке прийняте відповідачем - державною податковою інспекцією у м. Рівне.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для донарахування товариству збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 1045629 грн. став висновок в акті перевірки про те, що наше товариство є платником вказаного вище збору, оскільки здійснювало оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями по договорам комісії укладеним з СП «Котнар» м. Берегово та ВАТ «Цюрюпінське» м. Цюрюпінськ. На обґрунтування свого висновку в акті перевірки зроблено посилання на лист ДПА від 19.032008 р. за № 5359/7/21-0117 «Про сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства».

В цій частині оскаржуване податкове повідомлення рішення суперечить вимогам статей 1016, 1018, 1020, 1024 Цивільного кодексу України, статті 2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства».

Представником позивача подано уточнену позовну заяву (а.с.141), у якій він зазначаючи, що після звернення позивача із вищевказаним позовом до суду, на його адресу надійшло від податкового органу податкове повідомлення-рішення №0002182342/2/23-121 від 24.10.08р.

Не змінюючи підстав позову просить позов задоволити з урахуванням уточненої позовної заяви.

  Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує. В обґрунтування заперечення на позов зазначає, що підприємство "Торговий дім "Котнар" здійснювало оптову та роздрібну торгівлю по договорах комісії, укладених ТОВ "Торговий дім "Котнар" (Комісіонер) в особі директора Артюшкевича А.В., а саме:

Договір комісії від 01.11.2005р. б/н з СП "Котнар" (код 22091380 м. Берегово) - Комітент, в особі директора Маргітича В.І. Згідно даного Договору Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за винагороду здійснити продаж виноробної продукції. Розмір винагороди визначається в додатках до Договору та за перевіряємий період становила від 18% до 20% від загальної суми продажу продукції;

Відповідно до даного договору: абз.е) п.6 Розділу "Права і обов'язки комісіонера" вказано - "не пізніше 10-ти днів з моменту одержання від покупців відповідних коштів, як оплату за відчужену продукцію - перерахувати Комітенту"; абз.й) п.6 Розділу "Права і обов'язки комісіонера" вказано - "у випадку несвоєчасної оплати покупцями вартості отриманої продукції Комісіонер на підставі п.3 даного договору, зобов'язаний власними коштами погасити таку заборгованість".

Договір комісії від 14.03.07р б/н з ВАТ "Цюрупинське" (код 00413558, м.Цюрупинськ) - Комітент в особі голови правління Лопатюка М.В. Згідно даного Договору Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за винагороду здійснити продаж коньяку марки "Потьомкін Таврійській". Розмір винагороди визначається в додатках до Договору та за перевіряємий період становила від 11% до 23% від загальної суми продажу продукції;

Відповідно до даного договору: абз.е) п.6 Розділу "Права і обов’язки комісіонера" вказано - "не пізніше 3-х днів з моменту одержання від покупців відповідних коштів, як оплату за відчужену продукцію - перерахувати Комітенту належну йому частину цих коштів (за винятком коштів,що належать Комісіонеру)".

Отримана від вищевказаних Комітентів продукція була реалізована в оптово-роздрібній торговельній мережі .

За перевіряємий період згідно виписок банку на поточний рахунок ТОВ «Торговий дім «Котнар» надійшла виручка від покупців за алкогольні напої, які були отримані товариством «Торговий дім «Котнар» по договорах комісії укладених з ВАТ «Цюрупинське» та СП «Котнар», про що відображено в щомісячних звітах комісіонера.

Згідно ст. 2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 01.04.1999р №587-ХІV (із змінами і доповненнями) - об'єктом оподаткування є виручка, одержувана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива». Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є - кошти за продану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), які надійшли на рахунок підприємства в банку чи до його каси.

Відповідно до листа ДПА України від 12.10.2006р. №19003/7/21-0117 «Щодо оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства алкогольних напоїв та пива у разі їх реалізації за договором комісії» вказано «згідно з нормами чинного законодавства з бухгалтерського обліку обсяг реалізації товарів обліковується на рахунку 70 «Доходи від реалізації», на кредиті цього рахунка відображається виручка, одержана в оптово-роздрібній торговельній мережі, що надійшла за реалізовані товари за цінами реалізації.

Законом України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» не визначено особливих умов оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства виручки, одержаної суб’єктами господарювання від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива в залежності від виду та форми їх підприємства.

Таким чином, у разі якщо суб'єкти господарювання здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній мережі та отримують виручку від реалізації цієї продукції, яка обліковується на рахунку 70 «Доходи від реалізації», вони є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства незалежно від того, чи це комітенти (у т.ч. підприємства - виробники), чи це комісіонери».

ТОВ «Торговий дім «Котнар» по бухгалтерському обліку операції з продажу алкогольних напоїв по договорах комісії відобразило слідуючими проводками: Дебет рахунку 361 (Розрахунки з покупцями) - Кредит рахунку 705 (Дохід від реалізації комісійного товару); Дебет рахунку 706 (Вирахування із доходу) - Кредит рахунка 6852 (Розрахунки з іншими кредиторами).

Відповідно до листа ДПА України від 19.03.2008р №5359/7/21-0117 «Про сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» вказане: «Законом України від 01.06.2000р. №1775-111 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановленого виробництво - це діяльність, пов’язана з випуском продукції,включаючи всі стадії технологічного процесу та реалізацію продукції власного виробництва. Тобто поставка продукції власного виробництва виробниками алкогольних напоїв є невід’ємною частиною виробництва і не є оптовою торгівлею алкогольними напоями.

Тому виробники алкогольних напоїв,які також отримують ліцензію на право оптової торгівлі та реалізують продукцію власного виробництва, не є платниками збору у разі поставки продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі,а є платниками лише у разі реалізації продукції у роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам.

При реалізації алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі за договором комісії об’єктом оподаткування є виручка торговельного обороту від зазначеної продукції. У разі,коли таку виручку отримує на свій рахунок комісіонер, то він подає звіт до податкового органу за місцем реєстрації та сплачує його до бюджету, а у разі отримання виручки на свій рахунок комітентом, то в цьому випадку комітент (крім виробників алкогольних напоїв) подає звіт та сплачує збір до бюджету...»

В порушення ст.2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.1999р №587-ХІV (із змінами і доповненнями), Порядку заповнення і подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого наказом ДПА України від 28.03.02 р. №133 - товариством «Торговий дім «Котнар» не нараховано, не сплачено та не включено до об’єкту оподаткування в «звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» отриману виручку від покупців алкогольних напоїв, яка надійшла на поточний рахунок та в касу підприємства (через РРО) по комісійному товару на суму 104562980 грн., в результаті чого занижено збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за перевіряємий період на суму 1045629грн., а саме: за квітень 2007р. на суму 99528грн., за травень 2007р. на суму 103088грн., за червень 2007р. на суму 70951грн., за липень 2007р. на суму 92194грн., за серпень 2007р. на суму 90114 грн., за вересень 2007р. на суму 86947грн., за жовтень 2007р. на суму 88774 грн., за листопад 2007р. на суму 82322грн., за грудень 2007р. на суму 74899грн., за січень 2008р. на суму 107392грн., за лютий 2008р. на суму 81833грн., за березень 2008р. на суму 67587грн.

За результатами розгляду повторної скарги Позивача, ДПА в Рівненській області прийняте рішення про результати розгляду повторної скарги від 08.10.08 р., та винесено податкове повідомлення-рішення № 0002182342/2/23-121 від 24.10.2008 року, яким визначене податкове зобов'язання по збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 2091258,00грн.

В позові просить відмовити.

Головуючий доповів про зміст позовних вимог, які представник позивача у судовому засіданні підтримав.

Представник відповідача надала пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на позовну заяву.     

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів позивач суду не надав.      

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані відповідачем одночасно із запереченнями на адміністративний позов. Відповідачем подано додаткові пояснення щодо заявленого позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В :

  Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується учасниками судового процесу, податковим органом - державною податковою інспекцією у м.Рівне проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку ТзОВ «Торговий дім «Котнар» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2008р. та складено акт №466/23-100/33724052 від 11.07.2008 року (а.с.6-27).

За результатами документальної перевірки ДПІ у м.Рівне 21 липня 2008 року були винесені податкові повідомлення-рішення: №0002192342/0/23-121 (а.с.29) про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість у сумі 2026484,32грн., в тому числі - за основним платежем 1350989,55грн. та штрафними санкціями 675494,77грн.; №0002182342/0/23-121 (а.с.28) про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 2091258,00грн., в тому числі за основним платежем 1045629,00грн. та штрафними санкціями 1045629,00грн.

Платник податків, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, використав своє право на адміністративне оскарження останніх в порядку, визначеному статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання.

За результатами поданої та розглянутої первинної скарги платника податків державна податкова інспекція у м. Рівне, керуючись підпунктами 1,5 пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників органами державної податкової служби (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 2 березня 2001 року №82 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за № 238/5429) прийняла рішення від 05.08.2008р. №33766/25-09 (а.с.30-33), яким залишила без змін вказані вище податкові повідомлення-рішення. На підставі рішення про результати розгляду первинної скарги відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.08.2008року за №0002192342/1/23-121 та №0002182342/1/23-121 (а.с.42-43).

За результатами розгляду повторної скарги позивача, яка була ним подана до Державної податкової адміністрації в Рівненській області, остання прийняла рішення від 09.10.2008р. №26033/25-16/137 (а.с.34-41), яким скасувала податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.08.2008р. №0002192342/1/23-121 та залишила без змін податкове повідомлення-рішення №0002182342/1/23-121.

В позовній заяві позивач зазначив, а його повноважний представник в судовому засіданні підтвердив той факт, що на день звернення до суду платник податків не отримував від відповідача податкових повідомленнь-рішень, які приймалися за результатом розгляду повторної скарги.

Вже після звернення до суду із позовною заявою податковим органом - ДПІ у м.Рівне надіслано на адресу платника податків нове податкове повідомлення-рішення №0002182342/2/23-121 від 24.10.08р., яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 2091258,00грн., в тому числі за основним платежем 1045629,00грн. та штрафними санкціями 1045629,00грн.

Таким чином предметом розгляду даного спірного питання є податкове повідомлення-рішення №0002182342/2/23-121 від 24.10.08р.

Дослідивши письмові докази, які надані представниками сторін, обставини справи, суд приходить до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення від 24.10.2008р. №0002182342/2/23-121 прийнято без дотримання податковим органом норм закону, з порушенням порядку його прийняття, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню у повному обсязі з моменту його прийняття.

Суд виходив з такого.

І. Підставою для донарахування платнику податків, зборів, обов'язкових платежів - товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Котнар" збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 1045629 грн. став висновок в акті перевірки (а.с.22-25) про те, що товариство є платником вказаного вище збору, оскільки здійснювало оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями по договорам комісії укладеним з СП «Котнар» м. Берегово та ВАТ «Цюрюпінське» м. Цюрюпінськ.

В обґрунтування такого висновку в акті перевірки зроблено посилання на лист ДПА від 19.032008 р. за № 5359/7/21-0117 «Про сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» та констатовано, що "товариством «Торговий дім «Котнар» не нараховано, не сплачено та не включено до об'єкту оподаткування в «звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» отриману виручку від покупців алкогольних напоїв, яка надійшла на поточний рахунок та в касу підприємства (через РРО) по комісійному товару на суму 104562980грн., в результаті чого занижено збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за перевіряємий період на суму 1045629грн….".

Таким чином в основу порушення податкового законодавства платнику податків інкримінується, як першопохідне, не нарахування, не сплата та не включенння до об'єкту оподаткування отриманої виручки від покупців алкогольних напоїв, яка надійшла на поточний рахунок та в касу підприємства (через РРО) по комісійному товару.

В цій частині висновок працівників податкового органу суперечить вимогам статей 1016, 1018, 1020, 1024 Цивільного кодексу України (далі по тексту постанови - ЦКУ), статті 2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства».

01.11.205 року між СП «Котнар» м. Берегово (Комітент) та ТзОВ «Торговий дім «Котнар» (Комісіонер) був укладений договір комісії, згідно якого наше товариство як Комісіонер зобов'язувалося за дорученням Комітента за винагороду вчиняти за рахунок Комітента від свого імені правочини щодо продажу виноробної продукції, виробником якої є Комітент.

13.03.2007 р. між ВАТ «Цюрюпіське» м. Цюрюпінськ (Комітент) та ТзОВ «Торговий дім «Котнар» (Комісіонер) був укладений договір комісії, згідно якого товариство як Комісіонер зобов'язувалося за дорученням Комітента за винагороду вчиняти за рахунок Комітента від свого імені правочини щодо продажу коньяку марки «Потьомкін Таврійський», виробником якого є Комітент.

Таким чином, твердження в акті перевірки про те, що на підставі вказаних вище договорів комісії Комісіонера самостійно виступав продавцем і здійснював продаж алкогольної продукції не відповідає тексту договорів.

Договір комісії належить до групи договорів про надання послуг, тому на нього поширюються норми глави 63 ЦКУ, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами, що регулюють відносини сторін при укладанні ними договору комісії.

Договір комісії є консенсуальним, відплатним договором.

В правочинах комісіонер виступає від свого імені, а не від імені комітента, в наслідок чого, комісіонер є стороною правочинів, вчинених за дорученням комітента з третіми особами.

Предметом договору комісії є вчинення комісіонером від свого імені правочинів. тобто дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.202 ЦКУ).

Для вчинення правочинів, які належать до господарської діяльності, що потребує ліцензування, комісіонер повинен мати відповідну ліцензію.

Передача комітентом товару комісіонеру для його реалізації на умовах договору комісії вважається консигнаційною операцією (Постанова ВР України «Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п.31 розділу 111) від 27 червня 1995 р. №247/95-ВР).

Відповідно до положень ст. 1016 ЦКУ комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. Це може полягати \ наданні комісіонеру, в тому числі, певного товару, який необхідно продати.

Згідно от. 1018 ЦКУ все майно, в тому числі і грошові кошти, набуте комісіонером за правочином з третьою особою, є власністю комітента, оскільки воно набуте за рахунок комітента, і останній має право вимагати його з чужого незаконного володіння.

Відповідно до вимог ст.1020 ЦКУ комісіонер має право відрахувати з належних комітенту грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, тільки належну йому за договором комісійну плату, плату за декольте, виграти понесені з виконання доручення комітента, а також зі сплати неустойки, збитків.

Згідно ст.1024 ЦКУ відшкодуванню підлягають тільки витрати, зроблені комісіонером у зв’язку з виконанням договору комісії.

Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено, що виробництво - це діяльність, пов'язана з випуском продукції, включаючи всі стадії технологічного процесу та реалізацію продукцію власного виробництва. Тобто поставка продукції власного виробництва виробниками алкогольних напоїв є невід’ємною частиною виробництва і не є оптовою торгівлею алкогольними напоями.

Згідно статті 2 Закону «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» є виручка, одержана від реалізації у оптово-роздрібній торгівельній мережі алкогольних напоїв та пива. Тому виробники алкогольних напоїв, які реалізують продукцію власного виробництва, не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у разі поставки продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі, а є платниками лише у разі реалізації продукції у роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам.

Як зазначено вище, як СП «Котнар» м.Берегово так і ВАТ «Цюрюпіське» м.Цюрюпінськ є виробником алкогольних напоїв, а тому вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у разі поставки своєї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі.

У відповідності до умов договору комісії та вимог ст. 1016 ЦК СП «Котнар» м.Берегово та ВАТ «Цюрюпінське» м.Цюрюпінськ надав ТД «Котнар» алкогольні напої для виконання останнім обов'язків перед третіми особами.

Відповідно до вимог ст. 1018 ЦК грошові кошти, отримані ТД «Котнар» за правочинами з третіми особами, є власністю СП «Котнар» м.Берегово та ВАГ «Цюрюпінське» м.Цюрюпінськ, а тому вони в повному об'ємі були перераховані останнім на їх розрахунковий рахунок .

Враховуючи те, що при реалізації алкогольних напоїв в оптово-роздрібній мережі за договором комісії виробники алкогольних напоїв не подають звіт до податкового органу та не сплачують збір до бюджету, у ТД «Котнар» були відсутні правові підстави на утримання його з грошових коштів, отриманих за правочинами з третіми особами, подавати звіти до ДПІ у м. Рівне та сплачувати збір до бюджету.

2. Віднісши отримані позивачем грошові кошти за передані третім особам алкогольні напої по договорам комісії до виручки, отриманої від покупців алкогольних напоїв, яка надійшла на поточний рахунок та в касу підприємства (через РРО) по комісійному товару, працівники податкового органу фактично підмінили договірні відносини по зобов'язаннях комісії, (а точніше - самовільно замінили) на правовідносини купівлі-продажу, перевищивши свої повноваження, надані їм Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

3. В розумінні Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" (стаття 2) об'єктом оподаткування є виручка, одержана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива.

Таким чином законодавець визначив послідовність дій: реалізація у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та отримання від такої реалізації виручки. При цьому обов'язково мають бути у їх сукупності оптова чи роздрібна торгівельна мережа, алкогольні напої та виручка. Лише за цих умов може виникнути об'єкт оподаткування.

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (стаття 1) визначено що:

- алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08;

- оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності;

- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування;

- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

У даному випадку в судовому засіданні представником податкового органу не доведено, що позивачем по справі здійснювалася оптова чи роздрібна торгівлі алкогольними напоями.

Не встановлено такого факту і під час проведення перевірки. Як зазначалося вище, працівниками податкового органу у акті перевірки констатовано, що "отримана виручка від покупців алкогольних напоїв…". Про те виручка, одержана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв (стаття 2 Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства") не є тотожним поняттям отриманої виручки від покупців алкогольних напоїв.

Акт перевірки не містить жодних відомостей про те, що позивач має у власності чи у користуванні об'єкти торгівельної мережі.

4. Покликання податкового органу як в акті документальної перевірки так і в запереченнях на позов на лист ДПА від 19.032008 р. за № 5359/7/21-0117 «Про сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» є необгрунтованим та безпідставним.

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини 1, 3 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства віднесений до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Законодавцем щодо збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства прийнято спеціальний закон - Закон України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства", у якому визначено, у преамбулі, що цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Таким чином законодавцем в порядку, який не суперечить вимогам Конституції України, а навпаки - їй відповідає, встановлено ставку та механізм справляння збору - збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (статті 1-5 Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства").

Більш детальний механізм справляння того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу) може бути делеговано уповноваженому органу, за умови, що таке делегування визначено безпосередньо у самому Законі.

У даному випадку частиною 5 статті 4  Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" визначено, що механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та порядок використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Закону Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 р. N 587 "Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" (далі - Порядок) яким встановлено, що цей Порядок визначає механізм справляння збору та використання коштів, що надійшли від справляння такого збору до спеціального фонду державного бюджету у порядку та розмірі, встановлених Законом України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства".

Податковим органом - Державною податковою адміністрацією України - у зв'язку з численними запитами податкових органів та платників податків стосовно порядку оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства алкогольних напоїв та пива у разі їх реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та з урахуванням висновків Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, Мін'юсту, Мінекономіки та Мінфіну з цього питання підписується лист від 19.032008 р. за № 5359/7/21-0117 «Про сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», яким повідомляється (викладається) позиція найвищого податкового органу України щодо правовідносин реалізації алкогольних напоїв шляхом укладання договорів комісії.

І цей лист направляється до негайного виконання підлеглих податкових органів як роз'яснення (другий підпункт передостаннього абзацу).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що вищий податковий орган видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов'язковому опублікуванню (пункт 2 статті 8) та в порядку, встановленому законом, надає податкові роз'яснення, організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби (пункт 4 статті 8).

За змістом підпункту "а" підпункту 4.4.2 пункту 4.4. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон-2181) роз'яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень підпункту 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених у Законі України "Про систему оподаткування", та економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу), який розглядається.

Поряд з тим аналогічні правовідносини, які мали місце у позивача за період з 15.09.05р. по 31.03.06р. (акт перевірки від 26.07.06р. - а.с.63-99); за період з 01.04.06р. по 31.12.06р. (акт перевірки від 07.06.07р. - а.с.114-140); за період з 01.01.07р. по 31.03.07р. (акт перевірки від 26.07.07р. - а.с.100-113), працівниками податкового органу порушенням вимог чинного законодавства не визнавалися, оскільки знаходилися в межах чинного правового поля з урахуванням роз'яснення ДПА України від 12.10.2006 р. N 19367/7/21-0117.

З прийняттям роз'яснення від 19.032008 р. за № 5359/7/21-0117 попереднє роз'яснення слід вважати як таке, що втратило чинність.

В силу підпункту "г" підпункту 4.4.2 пункту 4.4. статті 4 Закону-2181 податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта.

А за змістом пункту 1.4. Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 12 квітня 2003р. N 176 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2003р. за N 326/7647, визначено, що узагальнюючі податкові роз'яснення і податкові роз'яснення - це оприлюднення офіційного розуміння податковими органами окремих положень законодавства у межах їх компетенції з питань оподаткування з метою обґрунтування їх рішень у разі проведення апеляційних процедур.

Оприлюднення роз'яснення від 19.032008 р. за № 5359/7/21-0117 мало місце в наступних виданнях: Баланс, 2008, 04, №  31; Ориентир, 2008, 04, №  16; Податки та бухгалтерський облік, 2008, 04, №  34; Все про бухгалтерський облік, 2008, 05, №  46; Бізнес: законодавство та практика, 2008, 00, №  10; Бухгалтер, 2008, 06, №  23; Вісник податкової служби України, 2008, 06, №  25; Галицькі контракти – Дебет–Кредит, 2008, 07, №  27.

Оскільки остання перевірка податкового органу, як планова, була закінчена 11.07.08р. за період з 01.04.07р. по 31.03.08р. то дія роз'яснення від 19.032008 р. за № 5359/7/21-0117, яке оприлюднено лише в 04 місяці (квітні) не може поширюватися на ті правовідносини, які виникли до моменту його оприлюднення.

За змістом підпункту "д" підпункту 4.4.2 пункту 4.4. статті 4 Закону-2181 не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками;   

5. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представники податкового органу не доказали правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 24.10.2008р. №0002182342/2/23-121.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позов позивача підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відносяться на позивача відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

            Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення № 0002182342/1/23-121, яке прийнято 13.08.2008 року  Державною податковою інспекцією у м. Рівне – визнати протиправним та скасувати в повному обсязі з моменту його прийняття.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Котнар» судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

Суддя                                                        М.І.Юрчук

В повному обсязі постанова виготовлена 12.03.09р.

Постанова законної сили не набрала

Суддя                                   М.І.Юрчук