Справа № 153/1926/13-ц Провадження № 22-ц/772/168/2014Головуючий в суді першої інстанції:Любинецька-Онілова А. Г.Категорія: 27Доповідач: Голота Л. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" травня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Голоти Л. О.
суддів: Войтко Ю. Б., Міхасішина І. В.,
при секретарі: Агеєва Г.В.
з участю: представника апелянта ОСОБА_2
представника позивача Мартинюк А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк "Аваль" до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк "Аваль" про визнання договорів поруки припиненими ,-
встановила:
23.09.2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось в суд позов до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на нерухоме майно.
25.11.2013 року ОСОБА_4 подав зустрічну позовну заяву у якій просив визнати припиненим договір поруки від 20.02.2008 року, укладений між ним та позивачем з підстав збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди.
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року позовні вимоги Банку задоволені в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 19 662 долара 25 центів США; звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розміром 0,1000 га, яка розташована за тією ж адресою. Встановлено початкову ціну продажу предметів іпотеки на рівні, визначеному організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна предмета іпотеки не може бути нижчою за 90 (дев'яносто) відсотків від його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договорів поруки припиненими - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення, або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, просив рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ Райфайзен Банк "Аваль" до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на нерухоме майно відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Райфайзен Банк "Аваль" про визнання договорів поруки припиненими задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що після підписання договору поруки між позичальником і кредитором було змінено умови кредитного договору, про що свідчить додаткова угода №1 від 19.03.2010 р. до кредитного договору, вчинена без його відома. В подальшому було укладено додаткові угоди №2 від 20.04.2011 р. та №3 від 05.06.2012 р. до кредитного договору, про які скаржнику також не було відомо та які він не підписував.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Завданням апеляційного провадження є перегляд за апеляційною скаргою справи і судового рішення на предмет правильності встановлення судом першої інстанції обставин у справі та застосування норм права.
Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Судом встановлено наступні обставини.
20.02.2008 року між ВАТ « Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 014/035-27/60021 за умовами якого, Банк надав Позичальнику кредит за програмою кредитування «Кредит під заставу нерухомості терміном на 120 місяців» в сумі 15 тисяч доларів США на споживчі цілі під заставу житлового будинку загальною площею 147,6 кв.м за адресою АДРЕСА_1 в розмірі 14 700 доларів США та оплата комісії за надання кредиту в розмірі 1 515 грн. в строк до 20.02.2018 року. Виконання зобов»язання Позичальника за цим Договором забезпечено іпотекою вищезазначеного житлового будинку. /а.с. 4-8/
Умови іпотеки встановлені іпотечним договором від 20.02.2008 року, укладеним між ВАТ « Райффайзен Банк Аваль»- Іпотекодержатель Кредитор та ОСОБА_5- Іпотекодавець./а.с.16-18/
20.02.2008 року Між ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_4 на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по зобов'язанням Боржника - ОСОБА_5 які виникають з умов кредитного договору № 014/035-27/60021 від 20.02.2008 року, в повному обсязі цих зобов'язань./а.с.14/
19.03.2010 року, з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України , між ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 1до кредитного договору № 014/035-27/60021 від 20.02.2008 року за умовами якого строк кредиту збільшено на 62 календарних місяців, у зв'язку з чим дату остаточного погашення кредиту змінено на 21.04.2023 р.(п.1.1.7. Кредитного договору), строк кредиту на 158 місяців (п.1.1.7 Кредитного договору). Відповідно п.2.3 на підставі цієї Додаткової угоди з 21.03.2010 року Фактична заборгованість за сумою Кредиту збільшена на суму Заборгованості за процентами, у зв'язку з чим відбулась зміна строку погашення Заборгованості. Таке збільшення супроводжується видачею кредитних коштів Позичальнику./а.с.9-10/
19.03.2010 року між ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 укладено договір про зміни та доповнення до Договору іпотеки № 844 від 20.02.2008 року. /а.с.19/
20.04.2011 року між ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору № 014/035-27/60021 від 20.02.2008 року. Відповідно п.1.3 на підставі цієї Додаткової угоди з 20.04.2011 року Фактична заборгованість за сумою Кредиту збільшується на суму Заборгованості за процентами, у зв'язку з чим відбувається зміна строку погашення Заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів Позичальнику. На зміну Кредитного договору та підтвердження своїх зобов'язань ОСОБА_4, як поручитель надав свою згоду, про що поставив підпис у даному договорі. /а.с. 97-98/
Як вбачається з висновку судово-технічної та почеркознавчої експертизи № 174/175/14-21 від 02.04.2014 року підпис від імені ОСОБА_4 у наданій на дослідження додатковій угоді № 2 від 20.04.2011 року до кредитного договору виконаний не самим ОСОБА_4, а іншою особою із ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_4 /а.с.183/
Таким чином, колегією суддів встановлено, що з умовами додаткової угоди №2 ОСОБА_4 обізнаний не був.
05.06.2012 року між « Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 014/035-27/60021/81-1-0-00/249 до Кредитного договору № 014/035-27/60021 від 20.02.2008 року. Відповідно п.1.1 станом на дату укладення цієї Додаткової угоди фактична заборгованість Позичальника за Кредитним договором по сплаті суми Кредиту становить 16 358, 56 доларів США. Відповідно п.1.3.3 на підставі цієї Додаткової угоди Фактична заборгованість за сумою Кредиту збільшується на 15 календарний день з дня закінчення Відстрочки сплати процентів на суму Залишкової заборгованості за процентами, у зв'язку з чим відбувається зміна строку погашення Позичальником цієї заборгованості. На зміну умов Кредитного договору та підтвердження своїх зобов'язань ОСОБА_4, як поручитель надав свою згоду, про що поставив рукопис у даному договорі. /а.с.99-100/
Як вбачається з висновку судово-технічної та почеркознавчої експертизи № 174/175/14-21 від 02.04.2014 року рукописний запис, що розташований у додатковій угоді № 014/035-27/60021/81-1-0-00/249 від 05.06.2012 року до кредитного договору виконаний ОСОБА_4 /а.с. 183/
Згідно п.1ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язанням, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення(збільшення розміру)неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.
Як встановлено колегією суддів, на підставі укладення додаткової угоди № 1 та додаткової угоди № 2 до кредитного договору № 014/035-27/60021 від 20.02.2008 року за основним зобов'язанням відбулось відстрочення виконання та збільшення загальної суми заборгованості, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами. Отже, обсяг відповідальності Поручителя ОСОБА_4 за додатковими договорами № 1 та №2 збільшився без його згоди.
Однак, зважаючи на те, що умови додаткового договору № 014/035-27/60021/81-1-0-00/249 від 05.06.2012 року визначалась сума фактичної заборгованості, яка обраховувалась на підставі попередніх додаткових угод № 1 та №2 та з умовами цієї додаткової угоди від 05.06.2012 року ОСОБА_4 був обізнаний та надав свою згоду на зміну умов Кредитного договору, колегія суддів приходить висновку, що підстав для визнання договору поруки припиненим немає, так як в останній додатковій угоді від 05.06.2012 року поручитель дав згоду на зміну зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Задовольняючи вимоги позивача за первісним позовом, суд першої інстанції виходив з умов укладених договорів, які порушені відповідачкою - допущено прострочення сплати кредиту і відсотків, та на підставі положень ст.ст. 543,554 ЦК України стягнув з ОСОБА_4, як поручителя заборгованість за кредитним договором в сумі 19 662 доларів 25 центів США.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України « Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.33 Закону України « Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Стаття 39 Закону передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки: шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.
Зважаючи на те, що Іпотекодавець та Боржник є однією особою - ОСОБА_5, відмінною від поручителя з якого Банк просить стягнути заборгованість, колегія суддів відхиляє заперечення апелянта про безпідставне подвійне стягнення судом першої інстанції боргу. ( п.9 Постанови ВССУ №5 від 30.03.12р.)
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а рішення суду першої інстанції ґрунтується на об'єктивному розгляді обставин справи, які мають значення для вирішення позовних вимог, відповідає нормам матеріального і процесуального права, а отже є законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія судді , -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Райфайзен Банк "Аваль" до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Райфайзен Банк "Аваль" про визнання договорів поруки припиненими залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді:
/ПІДПИСИ/
З ОРИГІНАЛОМ ВІРНО:
Судове рішення № 38534980, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 06.05.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 153/1926/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: