Ухвала суду № 38511280, 29.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/555/14 Справа № 183/5243/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Олійник А. В. Доповідач - Литвиненко О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ

29 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Литвиненка О.О.,

суддів: Кислого М.М., Кузьменко В.М.,

при секретарі: Грищенко І.М.,

за участю прокурора: Кузьменка А.С.,

захисника: ОСОБА_2,

обвинувачених: ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше судимий:

- 27.02.2003 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ч.3 ст.357, ст.ст. 69,70 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 07.04.2004 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 до 2 років позбавлення волі;

- 19.04.2012 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України, кримінальну справу закрито на підставі п. «в» ст. 1,6 ЗУ «Про амністію» від 08.07.2011 року,

засуджений: - за ч.1 ст.122 КК України до 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.162 КК України до 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, раніше судимий:

- 20.09.2007 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки;

- 22.07.2008 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, покарання відбув;

- 11.10.2013 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі,

засуджений: - за ч.3 ст.185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням призначеним за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.10.2013 року, остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Згідно вироку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у скоєнні злочинів за таких обставин.

03.05.2013 року близько 05.15 годин біля будинку №7 по вул.Молодіжній смт. Меліоративне Новомосковського району, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ході розмови виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, в ході якої у ОСОБА_5 виник умисел на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 діючи умисно, біля будинку №8 по вул.Молодіжній смт. Меліоративне, наніс ОСОБА_6 два удари руками по обличчю. Після цього, доводячи свій злочинний умисел до кінця на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 на пероні залізничної станції наніс ОСОБА_6 один удар правою рукою в область лівої щелепи, спричинивши від нанесених ударів, у своїй сукупності тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої щелепи зліва, забитої рани на лівій щоці, садна на спинці носу, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, оскільки зростання кісткової тканини відбувається у термін більше ніж 21-а доба.

06.08.2013 року, близько 01.00 години ОСОБА_4 знаходився в кафе «Берізка», розташованого в парку смт. Меліоративне Новомосковського району, де в нього виник злочинний умисел, направлений на скоєння крадіжки чужого майна.

З цією метою, 06.08.2013 року близько 02.00 години ОСОБА_4, шляхом вільного доступу через незакриті вхідні двері незаконно проник у квартиру ОСОБА_7, розташованої за адресою АДРЕСА_1, де реалізуючи свій злочинний намір до кінця, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи характер протиправних дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, таємно викрав різне майно, що належить ОСОБА_7, на загальну суму 4890 гривень, після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

11.09.2013 року близько 01.00 години ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 знаходилися поблизу кафе «Берізка», розташованого в парку по вул.Молодіжній смт. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, де побачили ОСОБА_8, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, в цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 11.09.2013 року близько 01.10 години ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3 з корисливих мотивів, усвідомлюючи відкритий характер протиправних дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, діючи умисно по раніше задуманому плану, взявши під руки ОСОБА_8, відвели його до дитячого майданчика, розташованого поблизу кафе, де нанесли кілька ударів кулаками рук та ногами по різним частинам тіла ОСОБА_8 та відкрито заволоділи різним його майном на загальну суму 700 гривень, крім цього заволоділи ключами від квартири, де мешкає ОСОБА_8 та спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_8 у вигляді синців та саден в області кисті лівої руки та в області обох колінних суглобів, які відносяться до легкого ступеню тяжкості. Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникли та розпорядилися майном ОСОБА_8 на свій розсуд.

11.09.2013 року о 01.30 годині ОСОБА_3, знаходячись поблизу кафе «Берізка», яке розташоване в парку смт. Меліоративне Новомосковського району, маючи при собі викрадений у ОСОБА_8 ключ від вхідних дверей квартири останнього, розташованої по АДРЕСА_2, разом з ОСОБА_4, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 залишився непритомним поблизу кафе «Берізка», пішли до помешкання ОСОБА_8. Реалізуючи свій злочинний умисел, у той же день близько 02.00 години ОСОБА_3 діючи умисно, за допомогою ключа відкрив вхідні двері до квартири ОСОБА_8, розташованої за вказаною адресою, та шляхом вільного доступу незаконно проник до житла ОСОБА_8, в свою чергу ОСОБА_4 залишився чекати ОСОБА_3 поблизу вхідних дверей. Перебуваючи у вказаній квартирі ОСОБА_3 не знайшов грошових коштів або інших коштовних речей та через деякий час залишив приміщення квартири.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок суду скасувати, в зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених, при цьому просить ухвалити свій вирок, яким призначити покарання: - ОСОБА_3: - за ч.1 ст.122 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі; - за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі; - за ч.1 ст.162 КК України у вигляді 2 років обмеження волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі; - ОСОБА_4 - за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі; - за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання призначеним за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.10.2013 року, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

З апеляції обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що він не заперечуючи фактичні обставини справи, а також правильність кваліфікації його дій, просить вирок суду щодо нього змінити внаслідок суворості призначеного йому покарання і з урахуванням пом'якшувальних обставин у справі призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.

Крім цього, обвинуваченим ОСОБА_4 подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якому він просить дану апеляцію залишити без задоволення, оскільки доводи, зазначені в апеляції є необгрунтованими та суперечать матеріалам справи, при цьому навпаки зазначає, що є обставини, які можуть пом'якшити йому покарання.

З апеляції обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що він не заперечуючи фактичні обставини справи, а також правильність кваліфікації його дій, просить вирок суду щодо нього змінити внаслідок суворості призначеного йому покарання і з урахуванням пом'якшувальних обставин у справі призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

Обвинуваченим ОСОБА_3 також подане заперечення на апеляцію прокурора, яку він також просить залишити без задоволення як необгрунтовану, при цьому зазначає, що є підстави для застосування до нього ст.69 КК України, оскільки на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, вину у скоєнні злочинів за ч.1 ст.122, ч.1 ст.162 КК України він визнав повністю та щиро розкаюється у скоєному.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які також підтримали свої апеляції, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляцію свого підзахисного, перевіривши матеріали справи, вивчивши і проаналізувавши доводи, що містяться в апеляціях, зіставивши їх з наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та обвинувачених не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, повністю засновані на розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказах, при цьому прокурором та обвинуваченими в апеляціях не оскаржуються.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження і журналу судового засідання, органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи. Порушень у ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставою для скасування або зміни вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані по справі, є допустимими, достатніми і достовірними.

Відносно доводів апеляцій прокурора про призначення обвинуваченим більш суворого покарання, та обвинувачених про пом'якшення призначеного їм покарання, то колегія суддів вважає, що вони не можуть бути підставою для зміни або скасування вироку суду першої інстанції оскільки являються безпідставними та не обґрунтованими.

Призначаючи покарання обвинуваченим суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст.65 КК України врахував тяжкість вчинених ними кримінальних правопорушень, дані про особи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та обставини які пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, судом при призначені покарання ОСОБА_3 було враховано, що він раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується негативно, вчинив ряд злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких, суспільно-корисною працею не займається, має малолітню дитину, проте жодного підтвердження того, що ця дитина перебуває на його утриманні суду не надано. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 судом визнано рецидив злочину.

Також, судом при призначені покарання ОСОБА_4 було враховано, що він раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно, вчинив ряд злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких, суспільно- корисною працею не займається. Обставин, що обтяжують або пом'якшують покарання відносно ОСОБА_4 судом не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для призначення обвинуваченим більш суворого покарання, а також пом'якшення покарання із застосуванням ст.69 КК України, при цьому вважає, що покарання призначене ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є справедливим, необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 404,405,407 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2014 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: