Постанова № 38506679, 14.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 р. Справа № 804/3010/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняБурцевої Я.Е. за участю представника позивача Комлика О.М. представника відповідача Мадалиць В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікапромбуд» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 року № 0002812201, 00002822201, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікапромбуд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.09.2013 року № 0002812201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32000,00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 6400,00 грн.

- скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.09.2013 року № 00002822201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 37621,50 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 7524,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 14, 20, 22, 138, 139, 198 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому позивач зазначає, що відповідачем в акті перевірки підтверджено придбання у ТОВ «Матадор» активів, майна та зобов'язань, підтверджено відображення їх руху на рахунках бухгалтерського обліку, що виключає безтоварність відображених в обліку позивача господарських операцій. Товарно-транспортні накладні, які підтверджують перевезення товару від ТОВ «Матадор» на адресу позивача не були надані при проведенні перевірки, оскільки такі документи не є первинними. Як вбачається із змісту акта перевірки відповідач посилається на акт іншого податкового органу, яким встановлені факти порушення вимог чинного законодавства контрагентом товариства. Проте, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У відповідності з вимогами п. 6 Порядку оформлення документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повні мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів. Акт перевірки складений відповідачем не містить жодних доказів встановлених документальною перевіркою порушень, посилань на документи, які такі порушення підтверджують, з огляду на що порушення відповідних норм Податкового кодексу вважає недоведеним.

У судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала у зв'язку з його необґрунтованістю.

У письмових запереченнях на позов відповідач зазначив, що надані позивачем документи по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» не дають можливості встановити реальність здійснення операцій та факт використання в господарській діяльності позивача придбаних товарів та послуг, а лише фіксують господарські операції з вказаним контрагентом. Також, надані документи не містять доказів на підтвердження того, чим підтверджується надання таких товарів та послуг. Операції з придбання позивачем послуг та товару у ТОВ «Матадор» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12.09.2013 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00002822201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 37621,50 грн. (основний платіж - 30097,20 грн., штрафні санкції - 7524,30 грн.).

12.09.2013 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002812201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32000,00 грн. (основний платіж - 25600,00 грн., штрафні санкції - 6400,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі Акту від 26.07.2013 року № 2006/221/30464961 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Нікапромбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «Матадор» за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року у періодах їх фактичного відображення».

У вказаному Акті зазначено, що направлення від 18.07.2013 року № 497/224 та копію наказу ДПІ від 18.07.2013 року № 825 вручено директору ТОВ «Нікапромбуд» Юхименко Т.А. Відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська отриманий акт від 21.12.2012 року № 7200/224/31820299 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Матадор» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року». В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Матадор» за податковою адресою не знаходиться, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, сировина, матеріали відсутні, підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з надання податкової вигоди третіх осіб. Позивачем були надані копії документів по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор»: видаткові накладні, податкові накладні, акти прийомки-сдачі робіт, рахунки на оплату, договір постачання МТД01/1 від 01.06.2012 року, договір про надання послуг № МТД07/2 від 07.06.2012 року. Надані документи не дають можливості встановити реальність здійснення операцій та факт використання в господарській діяльності позивача придбаних товарів та послуг, а лише фіксують господарські операції з вказаним контрагентом. Документи, які б підтверджували транспортування придбаної продукції та послуг у ТОВ «Матадор» до перевірки надані не були. Позивачем не доведено факт транспортування ТМЦ, а саме не надано до перевірки журнал реєстрації виписаних довіреностей на отримання товару (послуг), сертифікатів товару, товарно-транспортні накладні. Таким чином, позивачем в порушення ст. п. 198. 3, п. 198.6, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит в частині нереальності придбання товарів, послуг на суму 25600,00 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 25600,00 грн. Також позивачем, в порушення п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п.п. 135.5.4, п. 135.5 ст. 135,п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток у сумі 30097,20 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 78.1.1 ст. 78 документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої обставини, як те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності зі ст. 78.4 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Виїзна позапланова документальна перевірка позивача була проведена відповідачем у зв'язку з отриманням відповідачем листів від Бабушкінської ДПІ м. Дніпропетровська, в яких зазначено, що за результатами невиїзних документальних перевірок встановлено, що ТОВ «Матадор» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій з наданням податкової вигоди третім особам.

У зв'язку з отриманням вказаної інформації відповідачем на адресу позивача було направлено запит № 1453/10/15.2-13 від 22.01.2013 року про надання інформації та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з вказаним підприємством.

У відповідь на запит від 22.01.2013 року позивач листом № 1 від 07.02.2013 року надав копії документів по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор»: видаткові накладні, податкові накладні, акти прийомки-сдачі робіт, рахунки на оплату, договір постачання МТД01/1 від 01.06.2012 року, договір про надання послуг № МТД07/2 від 07.06.2012 року.

18.07.2013 відповідачем було видано наказ № 825 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Нікапромбуд» та направлення № 497/224 про здійснення позапланової виїзної документальної перевірки позивача. Наказ та повідомлення були отримані директором ТОВ «Нікапромбуд» 18.07.2013 року.

Водночас згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 та ч. 4 ст. 11 КАС України особливістю адміністративного судочинства є наявність принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Як вбачається з документів, наданих на вимогу суду позивачем, між ТОВ «Нікапромбуд» (Замовник) та ТОВ «Матадор» (Виконавець) був укладений договір № МТД07/2 на виконання робіт та послуг відповідно до якого Виконавець зобов'язується виконати Замовнику послуги за асортиментом, в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з цим договором, а Замовник прийняти і оплатити їх в термін, зазначений в п. 3.1 договору. Виконання послуг за асортиментом, в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з цим договором визначається та здійснюється за актами виконаних робіт, податковими накладними і рахунками.

Крім того, в матеріалах справи знаходяться податкові накладні від 12.06.2012 року № 658 на суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00грн., від 16.08.2012 року № 737 на суму 16320,00 грн., в т.ч. ПДВ 2720,00 грн. та від 03.09.2012 року № 589 на суму 15360,00 грн., в т.ч. ПДВ 2560,00 грн.

Також в матеріалах справи знаходяться рахунки на оплату та акти виконаних робіт:

- рахунок № 658 від 12.06.2012 року за послуги транспорту, вантажно-розвантажувальні роботи на суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн. та акт прийомки здачі робіт (надання послуг) № 4323 за послуги транспорту, вантажно-розвантажувальні роботи на суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.;

- рахунок № 737 від 16.08.2012 року за послуги транспорту, вантажно-розвантажувальні роботи на суму 16320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2720,00 грн. та акт прийомки здачі робіт (надання послуг) № 6001 за послуги транспорту, вантажно-розвантажувальні роботи на суму 16320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2720,00 грн.;

- рахунок № 589 від 03.09.2012 року за послуги транспорту, вантажно-розвантажувальні роботи на суму 15360,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2560,00 грн. та акт прийомки здачі робіт (надання послуг) № 6001 за послуги транспорту, вантажно-розвантажувальні роботи на суму 15360,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2560,00 грн.;

Оплата за вищезазначені послуги була здійснена із каси підприємства.

Товарно-транспортні накладні щодо підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей на вимогу суду та під час проведення перевірки позивачем не надані.

Також, між ТОВ «Матадор» (Продавець) та ТОВ «Нікапромбуд» (Покупець) було укладено договір постачання товару від 01.06.2012 року № МТД01/1, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю товар за асортиментом, в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з цим договором, а Покупець прийняти і оплатити його в термін, зазначений в п. 3.1 договору. Постачання товару за асортиментом, в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з цим договором визначається та здійснюється за видатковими накладними, податковими накладними і рахунками.

Крім того, в матеріалах справи знаходяться податкові накладні від 04.06.2012 року № 657 на суму 21000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3500,00грн., від 03.07.2012 року № 687 на суму 54600,00 грн., в т.ч. ПДВ 9100,00 грн. та від 10.10.2012 року № 599 на суму 16320,00 грн., в т.ч. ПДВ 2720,00 грн.

Також в матеріалах справи знаходяться рахунки на оплату та видаткові накладні:

- рахунок № 657 від 04.06.2012 року за дошку не обрізну в кількості 24 м3на суму 21000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3500,00 грн. та видаткова накладна № 4322на суму 21000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3500,00 грн.;

- рахунок № 687 від 03.07.2012 року за дошку не обрізну в кількості 45,5м3на суму 54600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9100,00 грн. та видаткова накладна № 5125на суму 54600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9100,00 грн.;

- рахунок № 599 від 10.10.2012 року за щити упорні з деревини хвойних порід розмір 2360х500х40 мм в кількості 85 шт. на суму 16320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2720,00 грн. та видаткова накладна № 7340на суму 16320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2720,00 грн.

Оплата за вищезазначений товар була здійснена із каси підприємства.

Товарно-транспортні накладні щодо підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей під час проведення перевірки позивачем не надані.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

За змістом п. 138.1., п. 138.2., статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Отже товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, що підтверджує фактичне переміщення товару від вантажовідправника вантажоодержувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, документи, що підтверджують фактичне надання послуг транспорту за договором № МТД07/2 від 07.06.2012 року у позивача відсутні. Надані товарно-транспортні накладні від 10.10.2012 року, від 03.07.2012 року та від 04.06.2012 року на виконання умов договору постачання № МТД01/1 від 01.06.2012 року не є неналежним доказом транспортування товару, оскільки не відповідають Правилам оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 (не зазначено час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження не надані дорожні листи).

Також позивачем не надано документів, що підтверджують якісні характеристики отриманого товару за договором № МТД07/2 від 07.06.2012 року, які мають у нього бути в наявності, зважаючи на те, що отриманий товар не був в подальшому перепроданий, а був використаний у власному виробництві.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про непідтвердженність товарного характеру господарських операцій позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» у зв'язку з чим відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікапромбуд» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 року № 0002812201, 00002822201- залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсяз апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2014 року.

Суддя О.В. Серьогіна