Постанова № 38506678, 14.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 р. Справа № 804/2226/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняБурцевої Я.Е. за участю представника позивача Крутовський С.В., Жура Л.Б. представника відповідача Ваховська Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інвест Буд» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000392203 від 22.01.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інвест Буд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000392203 від 22.01.2014 року, винесене Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані з посилання на ст. 102, 200, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому позивач зазначає, що відповідачем було порушено строки проведення перевірки. Позивачем своєчасно та правомірно задекларовано суми податкового кредиту та проведено декларування сум від'ємного значення з ПДВ, які в свою чергу, відображені позивачем у рядку 24 в усіх податкових деклараціях з листопада 2010 року по жовтень 2013 року у розмірі 1078467,00 грн. Єдиною підставою для отримання права на податковий кредит є належним чином оформлена податкова накладна, сума податку якої зазначена у відповідному завітному періоді у деклараціях з ПДВ, а не товарно-транспортна накладна. Вказане свідчить про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які отримані від контрагентів-постачальників в попередньому податковому періоді, включених у листопаді 2010 року, грудні 2010 року, січні-грудні 2011 року, березні-вересні 2013 року.

У судове засідання з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю.

В письмових запереченнях на позов відповідач зазначив, що позивачем завищено показник рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у розмірі 1078467,00 грн., оскільки ТОВ «Дніпро Інсест Буд» включено до складу податкового кредиту вартість товарі рів (робіт, послуг) на підставі документів, що не мають статусу первинних документів у розумінні Закону України XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки, документальне не підтверджено факти здійснення господарських операцій.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22.01.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення за формою «В4» № 0000392203, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інвест Буд» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1078467 грн. у зв'язку із порушенням п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту від 1239/04-61-22-3/33422573 від 23.12.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпро Інвест Буд» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення за жовтень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У вказаному акті зазначено, що згідно з поданою ТОВ «Дніпро Інвест Буд» податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2013 року та додатками залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображений у рядку 24 складає 1078467,00 грн. Перевірка достовірності формування залишку від'ємного значення суми ПДВ по декларації за жовтень 2013 року охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ: листопад, грудень 2010 року, січень-грудень 2011 року, січень-вересень, листопад-грудень 2012 року, січень, березень-вересень 2013 року. Перевіркою встановлено, ТОВ «Дніпро Інвест Буд» включило до складу податкового кредиту вартість (робіт, послуг) на підставі не наданих до перевірки товарно-транспортних накладних та товарно-транспортних оформлених з порушенням ст. 47, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 11.1, 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, що призвело до порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності зі ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої обставини: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктом 78.4 статті 78 Кодексу визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Отже, позивач відноситься до суб'єктів малого підприємництва та перевірка повинна проводитися протягом 5 робочих днів із можливим продовженням, за рішенням керівника податкового органу, не більше як на 2 робочих дні..

Проте, перевірка проводилась з 03.12.2013 року по 09.12.2013 року та продовжено з 10.12.2013 року по 16.12.2013 року (наказ № 526 від 09.12.2013 року), що є порушенням Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що в декларації за жовтень 2013 року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображений у рядку 24 складає 1078467,00 грн., де звітний період виникнення суми ПДВ листопад 2010 року в сумі 17001 грн., грудень 2010 року в сумі 696,00 грн., січень 2011 року в сумі 104814 грн., лютий 2011 року в сумі 14613 грн., березень 2011 року в сумі 130744 грн., квітень 2011 року в сумі 56758 грн., травень 2011 року в сумі 86426 грн., червень 2011 року в сумі 58029 грн., липень 2011 року в сумі 76184 грн., серпень 2011 року в сумі 91059 грн., вересень 2011 року в сумі 96499 грн., жовтень 2011 року в сумі 26025 грн., листопад 2011 року в сумі 22607 грн., грудень 2011 року в сумі 14875 грн., січень 2012 року в сумі 4522 грн., лютий 2012 року в сумі 271 грн., березень 2012 року в сумі 358 грн., квітень 2012 року в сумі 127 грн., травень 2012 року в сумі 50 грн., червень 2012 року в сумі 50 грн., липень 2012 року в сумі 86 грн., серпень 2012 року в сумі 4757 грн., вересень 2012 року в сумі 318 грн., листопад 2012 року в сумі 598 грн., грудень 2012 року в сумі 3079 грн., січень 2013 року в сумі 6483 грн., березень 2013 року в сумі 447 грн., квітень 2013 року в сумі 63476 грн., травень 2013 року в сумі 48430 грн., червень 2013 року в сумі 34924 грн., липень 2013 року в сумі 40330 грн., серпень 2013 року в сумі 65939 грн., вересень 2013 року в сумі 7942грн.

У відповідності з п. 200.1., 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Крім того, п. 201.10, п. 201.11.Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника).

Отже, підставою для формування податкового кредиту є наявність відповідної податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, наданої у відповідності з п. 201.10 ст. 201 Кодексу, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Кодексу. Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Крім того, наявність окремих недоліків у складенні первинних документів у разі, якщо вони не перешкоджають ідентифікації учасників операції та встановленню її змісту, не може бути підставою для висновку про недійсність таких документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення, а тому є безпідставним твердження відповідача, що наявність недоліків товарно-транспортної накладної вказує на те, що господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не здійснювалися.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаними контрагентами позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно підлягає зменшенню розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1078467 грн.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Данні документів наданих позивачем, які підтверджують проведення господарських операцій, не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000392203 від 22.01.2014 року, винесене Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інвест Буд» (код ЄДРПОУ 33422573) судовий збір в сумі 487,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 квітня 2014 року

Суддя О.В. Серьогіна