Ухвала суду № 38502703, 28.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 р. Справа № 50711/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

з участю представника позивача: Міла-Поляков Д.П.

та представника відповідача: Павлюк Б.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАК Сервіс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАК Сервіс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

19.01.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень рішень від 16.12.2010 року № 0002532320/0, № 0003731720/0/31668.

01.03.2011 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, у якій просить скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0002532320/0 від 16.12.2010 року, № 0003731720/0/31668 від 16.12.2010 року, та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0003731720/1/1004 від 14.01.2011 року та № 0002532320/1920 від 18.01.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню, оскільки висновки вказані в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що законодавчо не встановлено форми Акту прийому-здачі виконаних (наданих) послуг (робіт) в галузі послуг та особливості порядку складання такого первинного документу. Позиція ТзОВ «НАК Сервіс» підтверджена пп.1.4, 2.1 договорів надання транспортно-експедеційних послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом. Ні під час перевірки, ні в суді відповідач не заперечував реальність господарських операцій, взаємопов'язаних з Єветігнєєвою. Щодо перевірки правильності обчислення повноти в своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, перелік документів, що підтверджують зв'язок відрядження основною діяльністю платника податку не є вичерпним. Відтак зв'язок відрядження директора з основною діяльністю підтверджується наказом по підприємству, квитком на рейс Львів-Туреччина-Стамбул-Львів, звітом про відрядження коштів, відмітками в закордонному паспорті Гунц А.В., договором про наміри з турецькими контрагентами.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Міла-Поляков Д.П. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача Павлюк Б.З. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належних та допустимих доказів понесення витрат по експедиції вантажу та організації перевезень по договорах, укладених з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 не надано, не обґрунтовано економічної доцільності укладення таких договорів, не підтверджено належними та допустимими доказами фактичне виконання послуг Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 по вказаних договорах, не доведено їх використання у господарській діяльності.

Підставними є твердження податкового органу про порушення позивачем п.п. 4.2.9 п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст.7, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2, п.8.1. ст. 8, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 ІV від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 578, 37 грн. та підтверджені належними та допустимими доказами.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 08 грудня 2010 р. № 638/23-2/32408317 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до акта перевірки, при перевірці встановлено такі порушення п.п.5.1. п.5.2.1, п.п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 року № 283/97ВР із внесеними змінами і доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 67463 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2008 року в сумі 348 грн., за І квартал 2009 року в сумі 148 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 466 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 309 грн., за І квартал 2010 року в сумі 20404 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 22013 грн., за ІІІ квартал 2010 року в сумі 23775 грн.; п.п. 4.2.9 п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2, п.8.1. ст. 8, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 ІV від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 578, 37 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення рішення № 0002532320/0 від 16.12.2010 року про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств всього на суму 81215, 00 грн., в тому числі за основним платежем 67463 грн., та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13 752 грн.; № 0003731720/0/31668 від 16.12.2010 року про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників всього на суму 1156, 74 грн., в тому числі за основним платежем 578, 37 грн., та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1156, 74 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до податкового органу.

За наслідками апеляційного оскарження спірних податкових повідомлень рішень, ДПІ в Личаківському районі м. Львова про результати розгляду первинної скарги, податкові повідомлення рішення від 16.12.2010 року № 0002532320/0, № 0003731720/0/31668залишає без змін, а скаргу директора ТзОВ «НАК Сервіс» - без задоволення. За наслідками адміністративного оскарження податковим органом винесено податкові повідомлення рішення № 0003731720/1/1004 від 14.01.2011 року та № 0002532320/1920 від 18.01.2011 року.

В Акті перевірки зазначено «ТзОВ «НАК Сервіс» представлено до перевірки договори про надання транспортно-експедиційних послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом від 21.01.2009 року № ЕС 001/02 та від 03.01.2010 року ЕС001/2, укладені з ФО-П ОСОБА_4 відповідно до умов яких ФО П ОСОБА_4 , яка діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1, надалі Експедитор, з однієї сторони та ТзОВ «НАК Сервіс» надалі замовник, в особі директора Гунц А.В., який діє на підставі Статут, з іншої сторони уклали даний договір. ТзОВ «Нак Сервіс»до перевірки представлено акти здачі приймання наданих послуг отриманих від ФО П ОСОБА_4 відповідно до яких: Ми, що підписались нижче, від Замовника ТзОВ «НАК Сервіс», від Експедитора ОСОБА_4 склали даний акт про те, що Експедитор надав замовнику послуги з організації вантажних перевезень, а саме Експедиція вантажу по маршрут.»В ході проведення перевірки підприємством частково представлено товаротранспортні накладні на підтвердження транспортно експедиційних послуг отриманих від СПД ФО ОСОБА_4, частина, яких не оформленні належним чином, а саме: ТТН б/н від 06.07.2010 року (вантажоодержувач ВАТ Шахта Комсомолець Донбасу, автопідприємство СПД ФО ОСОБА_5, замовник ОСОБА_4; ТТН б/н від 07.07.2010 року (вантажоодержувач Павлоградвугілля, автопідприємство СПД ФО ОСОБА_5, замовник ОСОБА_4.); ТТН б/н від 17.05.2010 року (вантажоодержувач ЗАТ ДМЗ, автопідприємство СПД ФО ОСОБА_5, замовник ОСОБА_4.); ТТН б/н від 25.08.2009 року (вантажоодержувач ВАТ Шахта «Комсомолець Донбасу», автопідприємство СПД ФО ОСОБА_5, замовник ОСОБА_4.); ТТН б/н від 13.10.2009 року (вантажоодержувач ВАТ Шахта «Комсомолець Донбасу», автопідприємство СПД ФО ОСОБА_5, замовник ОСОБА_4.).В даних товарно транспортних накладних відсутні відомості про фактичний пункт розвантаження продукції, дана графа не заповнена. ТТН б/н від 19.04.2010 року (вантажоодержувач ВАТ Шахта «Комсомолець Донбасу», автопідприємство замовник ОСОБА_4.); ТТН б/н від 14.04.2010 року (вантажоодержувач ВАТ Шахта «Комсомолець Донбасу», автопідприємство замовник ОСОБА_4.). В даних товарнотранспортних накладних в графі автопідприємство зазначено ТзОВ «Нак Сервіс». Перевіркою за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року не встановлено наявність у ТзОВ «Нак сервіс» власних чи орендованих транспортних засобів».

Вказані висновки податкового органу обґрунтовуються також тим, що пред'явлені до перевірки акти наданих послуг не містять повної інформації про одержання послуг з організації перевезення вантажів, в актах виконаних робіт відсутня будь яка інформація про сам вантаж, перелік товарів експедиції та перевезення якого фактично здійснювались, реквізити автопідприємства, яке фактично здійснювало перевезення вантажів, відсутня інформація про транспортний засіб, водія, відсутні будь які реквізити підприємства вантажоодержувача та вантажовідправника, адреса пунктів загрузки та розгрузки вантажу, відстань на яку здійснюється перевезення та експедиція вантажу.

Крім того, в Акті перевірки вказано про те, що ТзОВ «Нак сервіс» за період що підлягає перевірці, жодних взаєморозрахунків з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 не проводило. Відповідно до бух. рах. 631, станом на 30.09.2010 року кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках позивача та Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 становить 269849 грн. Такі висновки податкового органу не спростовані позивачем належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що понесені витрати по експедиції вантажу та організації перевезень не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання послуг, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх взаємозв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, не доведено їх використання у господарській діяльності, відсутня підстава для включення вартості даних послуг до валових витрат без підтвердження відповідними первинними документами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами і доповненнями, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно з п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996 ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Відповідно до п.2.1. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за № 168/704,первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дані наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку (звітності).

Згідно п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАК Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі №2а-732/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний