Ухвала суду № 38490891, 17.04.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого: Павліченка С.В.

суддів: Бондаренка Ю.О., Собослоя Г.Г.,

при секретарі: Чейпеш С.І.

розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про виселення та зобов'язання на вчинення певних дій ,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про виселення та зобов'язання на вчинення певних дій.

Свої позовні вимоги мотивували тим, що вони володіють на праві приватної власності житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння від 10 серпня 2010 року.

Після оформлення права приватної власності вони не мають змоги користуватися своїм майном, а саме вони не проживають в своєму житловому будинку, оскільки відповідачі відмовляються всупереч умовам договору добровільно звільнити домоволодіння та знятися з реєстраційного обліку. Відповідачі зловживають алкогольними напоями, часто влаштовують сварки та навіть бійки, принижують ОСОБА_2 та його сім'ю перед сусідами, чим саме порушують ч. 1 ст. 1163 ЦК України.

В утриманні будинку, відповідачі участі не приймають і не дають їм можливості користуватися домоволодінням, робити ремонт, чим завдають їм значних матеріальних збитків.

У зв'язку з наведеним просили виселити відповідачів з житлового будинку та зобов'язати Мукачівський РСГУД УМВС України в Закарпатській області зняти відповідачів з реєстрації житлового будинку по АДРЕСА_1.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 12 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково. Виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з житлового будинку АДРЕСА_1. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, та ОСОБА_4, 229,40 (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок) грн. витрат зі сплати судового збору. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 180 грн. витрат за оголошення в ЗМІ.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування даного рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками домоволодіння АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу, укладеного 10 серпня 2010 року (а.с.6-8).

В даному будинку зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ( а.с.11, 58).

Відповідач ОСОБА_1 є колишнім власником вказаного будинку, проте користується ним і проживає у ньому до сьогоднішнього часу, хоча відповідно до п. 7 Договору купівлі-продажу домоволодіння від 10 серпня 2010 року остання зобов'язалася зняти з реєстрації всіх осіб, які зареєстровані в домоволодінні, звільнити домоволодіння від речей, вилучити ключі від домоволодіння від усіх осіб, які їх мали та передати їх позивачу ОСОБА_2 до 10.08.2011 року.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За правилами ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. В тому числі власник майна має право вимагати виселення осіб, які займають дане майно без належних на те правових підстав.

Таке право позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 обмежується відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_4, які перешкоджають у здійсненні на праві власності позивачам житловим приміщенням, і це право підлягає захисту на підставі положень ЦК України, що регулюють права власника житлового будинку та засади захисту права власності.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини справи і дійшов вірного висновку, що відповідачі безпідставно залишаються проживати та бути зареєстрованими у будинку позивачів, а тому їх необхідно виселити з жилого приміщення - будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права та є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення його без змін.

Керуючись ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді