Рішення № 38483729, 30.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/6290/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3760/2014

головуючий в I інстанції Токарєв А.Г.

суддя доповідач Никифоряк Л.П.

Категорія 46

______________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем У К Р А Ї Н И

25 квітня 2014 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.

Суддів Супрун М.Ю., Жарової Ю.І.

при секретарі судового засідання Руденко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_3 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності та поділ майна, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вклади які були відкриті на ім'я останнього та знаходяться в установах банків та просила визнати за кожним право власності на ? частину цих вкладів, вказуючи, що грошові кошти що знаходяться на вкладах були набуті в період спільного проживання і являлися об'єктом спільної сумісної власності.

Також позивач просила скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на банківські вклади що видане на імя ОСОБА_2.

В подальшому 12 лютого 2014 року позивач уточнила позовні вимоги просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 грошові вклади, що знаходились на: пенсійному картковому рахунку № НОМЕР_1, депозитний договір SAMDN18000014455316 із залишком грошових коштів станом на 09 червня 2011 року в розмірі 68865,66 грн. без врахування відсотків; пенсійному картковому рахунку № НОМЕР_2 із залишком грошових коштів станом на 09 червня 2011 року в розмірі 19063,62 грн.; у відділенні «Красноармійска філія» Донецького РУ ПАТ КБ «Приватбанк» рахунок № НОМЕР_3 депозитний договір SAMDN08OTC002298891 із залишком грошових коштів станом на 09 червня 2011 року в розмірі 501,46грн, станом на 27 грудня 2012 року в розмірі 701,57 грн. з урахуванням відсотків.

Також ОСОБА_1 просила розділити ці вклади визнавши за кожним із подружжя право власності на ? частину цих вкладів та просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти в розмірі 44315,42 грн. вказуючи що останній фактично розпорядився коштами.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вклади в установах банків, які були відкриті на ім'я ОСОБА_4, що знаходились на: пенсійному картковому рахунку № НОМЕР_1, депозитний договір SAMDN18000014455316 із залишком грошових коштів станом на 09 червня 2011 року в розмірі 68865,66 грн. без врахування відсотків; пенсійному картковому рахунку № НОМЕР_2 із залишком грошових коштів станом на 09 червня 2011 року в розмірі 19063,62 грн.; у відділенні «Красноармійска філія» Донецького РУ ПАТ КБ «Приватбанк» рахунок № НОМЕР_3 депозитний договір SAMDN08OTC002298891 із залишком грошових коштів станом на 09 червня 2011 року в розмірі 501,46грн, станом на 27 грудня 2012 року в розмірі 701,57 грн. з урахуванням відсотків. Визнано за кожним із подружжя право власності на ? частину вкладів та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 44315,42грн., як частку в спільному майні подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

З рішенням суду не погодився відповідач, в апеляційній скарзі представник останнього просив рішення суду скасувати та ухвалити нове яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права та вказуючи, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та мало місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, зокрема суд не врахував що все майно, що було предметом спадкування після смерті ОСОБА_4 належало на праві власності останньому та до часу відкриття спадщини не було поділено.

Також суд не врахував обставин з приводу того, що ОСОБА_4 після смерті залишив заповіт за яким все своє майно залишив у спадок ОСОБА_2, у той же час, суд не врахував що позивач ОСОБА_1 на момент оформлення спадщини відмовилася від прийняття обов'язкової частки у спадщині.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та її представника, пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено що з 05 квітня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі та в цей період набули грошові кошти які знаходились на депозитних рахунках що були відкриті на імя ОСОБА_4, та суд виходячи з того, що майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності поділив кошти між подружжям в рівних частках та визнав за кожним із подружжя право власності на ? частку цих коштів, у той же час, суд враховуючи що спірні кошти в порядку спадкування отримав відповідач ОСОБА_2, який на час розгляду справи коштами фактично розпорядився, стягнув з останнього на користь ОСОБА_1 половину цих коштів в розмірі 44315,42грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення, відповідно до положень статті 303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції вірно визначив матеріальні норми, якими регулюються спірні правовідносини, однак допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Вирішуючи позовні вимоги, суд правомірно застосував норми сімейного кодексу України /надалі СК України/ та Цивільного кодексу України /надалі ЦК України/ до спірних правовідносин, оскільки із матеріалів справи вбачається, що предметом спору є майно, набуте після набрання чинності цими кодексами та свої вимоги позивач обґрунтовував наявністю обставин які виникли в період їх дії.

Згідно обставин у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в шлюбі, та статтями 69, 70, 71 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності в рівних частках.

Тобто, виходячи із змісту наведених норм, суд на підставі наданих сторонами доказів дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими оскільки спірні грошові кошти придбані в період шлюбу та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, які підлягали поділу в рівних частках.

При цьому судом враховано що фактично відповідач не навів обставин які би мали істотне значення та давали суду підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя.

У той же час, суд визнаючи право власності на ? частку грошових коштів за ОСОБА_4 не врахував що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та у розумінні положень цивільного процесуального законодавства не може набувати цивільні права.

У той же час, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції вірно встановлено що відповідач використав своє спадкове право та оформив право власності на спірні грошові кошти отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 30 січня 2012 року, також належними доказами підтверджено що ОСОБА_4 коштами розпорядився, чого сторони фактично не оспорювали.

У зв'язку з обставинами встановленими та викладеними вище в рішенні апеляційного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково, рішення суду скасувати в частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вкладів в установах банків, які були відкриті на ім'я ОСОБА_4 та про визнання за права власності на ? частину вкладів за ОСОБА_4, в решті рішення суду ухвалено з дотримання чинного законодавства та відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2014 року скасувати в частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вкладів в установах банків, які були відкриті на ім'я ОСОБА_4 та про визнання за кожним права власності на ? частину вкладів.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вкладів в установах банків, які були відкриті на ім'я ОСОБА_4 та про визнання за кожним права власності на ? частину вкладів задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку грошових вкладів, що знаходились на: пенсійному картковому рахунку № НОМЕР_1, депозитний договір SAMDN18000014455316 із залишком грошових коштів станом на 09 червня 2011 року в розмірі 68865,66 грн. без врахування відсотків; пенсійному картковому рахунку № НОМЕР_2 із залишком грошових коштів станом на 09 червня 2011 року в розмірі 19063,62 грн.; у відділенні «Красноармійска філія» Донецького РУ ПАТ КБ «Приватбанк» рахунок № НОМЕР_3 депозитний договір SAMDN08OTC002298891 із залишком грошових коштів станом на 09 червня 2011 року в розмірі 501,46грн, станом на 27 грудня 2012 року в розмірі 701,57 грн. з урахуванням відсотків.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: