Ухвала суду № 38483708, 30.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 218/2069/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1012/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Канурної О.Д., Солодовник О.Ф.

при секретарі Хохулі М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом приватного підприємства «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за обслуговування будинку і прибудинкової території

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 10 грудня 2013 року,-

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 10 грудня 2013 року, яким позовні вимоги приватного підприємства «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» задоволені: стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» сума боргу в розмірі 2391 грн. 68 коп. та судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп., - та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права; апелянт вважає, що він не може бути відповідачем по справі, оскільки не є ні власником квартири, ні орендарем, ані квартиронаймачем, оскільки не має права на укладення договору і тому відповідно до закону не є споживачем послуг, оскільки власником квартири є ОСОБА_2; апелянт також вважає, що за смислом статті 64 ЖК України він не є членом сім'ї власника, оскільки не проживає разом з ОСОБА_2 (шлюб розірваний) і не має з нею ніяких спільних прав, які охоплюються поняттям «сім'я».

У судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились; про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Від приватного підприємства «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» за підписом директора надійшов лист про розгляд справи у відсутності представника. Від ОСОБА_1 також надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1, має заборгованість за надані йому послуги по обслуговуванню будинку та прибудинкової території в сумі 2391 грн. 68 коп. та в порушення ст.ст. 67, 68 ЖК України не сплачує їх.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги приватного підприємства «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як споживач житлово-комунальних послуг за надані конкретно йому послуги по утриманню житла плату не здійснює, тому сума заборгованості підлягає стягненню у примусовому порядку. При цьому суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_2 з посиланням на те, що вона є тільки власником квартири, але в ній не зареєстрована і фактично не проживає, проти чого не заперечував ОСОБА_1

Такі висновки суду є правильними.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 13 зазначеного Закону залежно від функціонального призначення до житлово-комунальних послуг відносяться послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ч.3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як зазначено у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Як вбачається з доданої до апеляційної скарги копії договору дарування від 16 липня 2004 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

Проте з 28 вересня 2005 року в зазначеній квартирі значиться зареєстрованим і фактично в ній проживає ОСОБА_1 і ці обставини ним не спростовані.

Тому відповідно до ст.1 Закону України саме він є споживачем житлово-комунальних послуг і саме на нього покладається обов'язок по своєчасній і у повному обсязі оплаті житлово-комунальних послуг.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з посиланням на ст.ст. 317, 322 ЦК України є безпідставними, оскільки при даних правовідносинах застосовується спеціальний Закон, а саме Закон України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого оплата за спожиті послуги здійснюється саме споживачем.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про стягнення наявної заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території саме з ОСОБА_1

Висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. ст. 303-304, 307, 308, 314 ч.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 10 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Судді: