Ухвала суду № 38482701, 23.04.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/1730/14 Провадження № 22-ц/795/935/2014 Головуючий у I інстанції -Карапута Л. В. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Євстафіїва О.К.,

при секретарі - Зіньковець О.О,

за участю представника позивача Колінько О.В.,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2014 року позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором CL 24331 від 11 березня 2008 року в розмірі простроченої заборгованості по сумі кредиту 7679,58 доларів США (еквівалент в національній валюті 61382,88 грн.), суми дострокового стягнення кредиту в розмірі 4111,08 доларів США (еквівалент в національній валюті 32859,86 грн.), заборгованості за відсотками в розмірі 11751,43 доларів США (еквівалент в національній валюті 93929,17 грн.), підвищені відсотки в розмірі 3125,09 доларів США (еквівалент в національній валюті 24978,84 грн.), а всього на загальну суму 213150,76 грн. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповноту встановлення та дослідження обставин, які мають значення для справи, просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким позов задовольнити частково, а саме, стягнути з нього та ОСОБА_3 заборгованість по кредитному договору в розмірі простроченої заборгованості по сумі кредиту 7089,57 доларів США (еквівалент в національній валюті 56666,93 грн.), суми дострокового стягнення кредиту в розмірі 3361,08 доларів США (еквівалент 26865,1 грн.), заборгованість за відсотками в розмірі 9004,47 доларів США (еквівалент 71972,73 грн.), підвищені відсотки в розмірі 334,88 доларів США (еквівалент 2676,67 грн), а всього на загальну суму 158181,47 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не встановив, який саме розмір кредиту було фактично отримано позичальником. Апелянт вважає, що банк безпідставно залишив собі кошти в сумі 750 доларів США та зазначає, що відсотки за договором незаконно обчислювались, виходячи з кількості днів 360, замість 365, що призвело до збільшення відсоткової ставки на 1,4 % відносно кожного платежу.

Стверджує, що суд, розглянувши справу у його відсутності, не прийняв до уваги його заперечення проти позову та клопотання про перенесення судового засідання. Проведення розгляду справи без його участі позбавило його права заявити клопотання про застосування строку позовної давності.

В письмових запереченнях представник ПАТ «Універсал Банк», не погоджуючись з мотивами та доводами апеляційної скарги ОСОБА_2, просить відхилити її, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк", суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору, в зв'язку з чим утворилась заборгованість. Оскільки ОСОБА_3 поручалась за належне виконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань, вона відповідає перед банком в солідарному порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, та правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли між сторонами, зважаючи на таке.

Судом по справі встановлено, що 11 березня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк" та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про надання останньому кредитних коштів в сумі 15000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24 % на рік та з кінцевим строком повернення 25 лютого 2015 року (а.с. 6-13).

В забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором 11 березня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 укладено договір поруки (а.с. 26-28).

З боку позивача умови кредитного договору були виконані в повному обсязі і надано позичальнику кредитні кошти в сумі 14250 доларів США, тобто за винятком винагороди за ініціювання кредиту в розмірі 750 доларів США, що передбачено п. 4.1 кредитного договору (додаток 1). Сплата такої винагороди здійснювалась шляхом договірного списання кредитором необхідної суми коштів з поточного рахунка позичальника. При укладенні договору відповідач ОСОБА_2 отримав вичерпну інформацію щодо умов надання кредитних коштів та предмету договору, жодних застережень щодо викладених обставин у нього не виникло, про що свідчать його особисті підписи. Проаналізувавши наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідачем ОСОБА_2 умови укладеного договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків не виконувались, у зв'язку з чим станом на 03 лютого 2014 року утворилась заборгованість в сумі 26667,18 доларів США, що підтверджується наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором, який відповідачем в ході розгляду справи спростований не був (а.с. 36-37).

Доводи апелянта відносно неправильного нарахування відсотків за кредитом являються довільним тлумаченням правових норм, що регулюють спірні відносини. Відповідно до п. 2.1 кредитного договору проценти на кредит обчислюються, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, що складається з 360 днів, як це визначено в укладеному між сторонами договорі, включаючи дату надання кредиту, в яку вони починають нараховуватися, але не включаючи дату фактичного повного погашення кредиту.

З кредитного договору та додатків до нього вбачається, що на момент його укладення банком були запропоновані умови надання кредитних коштів та зазначені всі суттєві умови, які були прийняті відповідачем. Підтвердження цього є здійснення позичальником щомісячної оплати по кредиту без жодних претензій та застережень до банківської установи щодо нарахування відсотків.

Наданий апелянтом розрахунок заборгованості за кредитним договором не може бути взятий до уваги апеляційним судом та прийнятий як належний доказ у справі, оскільки боржником не надано методики його виконання відповідно до положень кредитного договору та норм чинного законодавства. Відповідачем не надано належних доказів, виходячи з яким можливо було б зробити висновок про неправильне нарахування відсотків за кредит, отже наданий ним розрахунок є суб'єктивним та таким, що не відповідає дійсним умовам кредитного договору.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Універсал Банк" в межах заявлених щодо суми заборгованості вимог, оскільки позичальником умови кредитного договору виконувались неналежно, що зумовило звернення банку до суду з вимогою про стягнення солідарно з боржника та поручителя суми заборгованості за кредитом.

Є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що судом розгляд справи проведений з порушенням процесуальних норм. У відповідності приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнані поважними.

Положеннями ч. 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що судову повістку відповідач ОСОБА_2 отримав особисто, отже про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 74). В той же час, в своїй заяві про відкладення судового засідання відповідачем не вказана причина його неявки до суду та не зазначено доказів поважності такої неявки (а.с.76).

Зважаючи на вищенаведені норми та оцінивши обставини справи в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин неявки ОСОБА_2 та можливість розгляду справи без участі відповідача.

Посилання апелянта на порушення судом строку позовної давності є довільним тлумаченням правових норм, оскільки суперечать положенням ч. 5 ст. 261 ЦК України, відповідно до якої за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Згідно умов кредитного договору строк його дії визначений до 25 лютого 2015 року, тобто є таким, що не сплинув.

Таким чином, сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис) Судді: (підписи)

З оригіналом згідно

Головуючий:Судді: