Ухвала суду № 38474254, 25.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а-3965/2010/1416

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2014 року про відмову у задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області про зміну способу і порядку виконання постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2013 року Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції (далі ВПВР УДВС ГУЮ) в Миколаївській області звернувся до суду з поданням про зміну способу виконання рішення суду від 05 жовтня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України (далі УПФ) в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи подання вказував на те, що Ленінським районним судом м. Миколаєва по вищезазначеній справі було винесено постанову, відповідно до якої зобов'язано УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва провести перерахунок ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 червня 2010 року по інвалідності виходячи з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої п.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09 липня 2003 року та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до п. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 та виплачувати з урахуванням фактично сплачених сум пенсій.

В судовому засіданні представники ГУЮ та УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва підтримали подання про зміну способу виконання рішення суду.

ОСОБА_2 вважав, що подання не підлягає задоволенню, оскільки є рішення суду щодо стягнення коштів з ПФ, які підлягають виконанню.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2014 року відмовлено у задоволенні подання ВПВР УДВС ГУЮ в Миколаївській області про зміну способу і порядку виконання Постанови Ленінського районного суду від 05 липня 2010 року по справі №2-3965/2010 р.

В апеляційній скарзі УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

05 липня 2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва було винесено постанову у справі за позовом ОСОБА_2 до УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої позовні вимоги було задоволено частково.

Вказана постанова набрала законної сили.

24 листопада 2011 року Ленінським районним судом м. Миколаєва по даній справі було видано виконавчій лист.

25 листопада 2011 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Миколаївській області було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-3965, виданого 24 листопада 2011 року Ленінським районним судом м. Миколаєва.

Проте своїм листом від 21 жовтня 2013 року за вих. №15882/09 УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва повідомило, що відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва за період з 01 червня 2010 року по 31 жовтня 2013 року ними було нараховані ОСОБА_2 305 456, 45 грн., фактично виплачено 264 915,53 грн., різниця складає 40 540 грн. 92 коп.

Однак на теперішній час неможливо в повному обсязі вчинити дії, які визначено судом (виплатити всі нараховані кошти), оскільки відповідач є бюджетною неприбутковою установою, власних коштів не має, а тому може здійснювати витрати тільки в межах фінансування з Державного бюджету України.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 щомісяця звертається до Ленінського райсуду м. Миколаєва з окремими позовами до УПФ у Ленінському районі м. Миколаєва з позовними вимогами про стягнення нарахованих щомісячно, відповідно до постанови суду, сум пенсії.

Ленінський районний суд м. Миколаєва щомісяця приймає рішення щодо стягнення нарахованих сум, частина цих рішень набрала законної сили та виконано.

Нараховані УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва кошти у розмірі 305 456, 45 грн. частково було сплачено ОСОБА_2 за щомісячними рішеннями Ленінського райсуду м. Миколаєва про стягнення нарахованих коштів.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що ВПВР УДВС ГУЮ в Миколаївській області передчасно звернувся з вказаним поданням, яке неможливо вирішити до набрання зазначеними рішеннями суду законної сили. В частині вимог про стягнення коштів, що будуть нараховані в подальшому, необхідно відмовити, оскільки вони є передчасними, через неможливість передбачити порушення прав у майбутньому.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Згідно вимог ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення(відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутись до адміністративного суду першої інстанції, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Частина 1 ст. 263 КАС України не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суди повинні враховувати, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Згідно довідки УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва від 18 жовтня 2013 року №15816/07 позивачу з 01 червня 2010 року по 31 жовтня 2013 року ними було нараховані ОСОБА_2 305 456, 45 грн., фактично виплачено 264 915,53 грн., різниця складає 40 540 грн. 92 коп.

Оскільки зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання, виконати постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2010 року у справі №2-3965/2010 у спосіб і порядок встановлений судом неможливо, а доплата до пенсії позивачу у розмірі 40 540 грн. 92 коп. вже нарахована, суд вважає необхідним змінити спосіб і порядок виконання постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2010 року у справі №2-3965/2010 за позовом ОСОБА_2 до УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання ВПВР УДВС ГУЮ в Миколаївській області про зміну способу і порядку виконання Постанови Ленінського районного суду від 05 липня 2010 року по справі №2-3965/2010 р є помилковим.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.6 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст. 202, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2014 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою подання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2010 року у справі №2-3965/2010 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва код ЄДРПОУ 20916741, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державну та додаткову пенсію відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період за період з 01 червня 2010 року по 31 жовтня 2013 року у розмірі 40 540 грн. 92 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 березня 2014 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: