Постанова № 38467877, 03.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 рокусправа № 808/3629/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі № 808/3629/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області 05 квітня 2013 року звернулося до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» (далі - ПАТ «Мелітопольський компресор»), в якому, просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування коштів, призначених на покриття та виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 26 474,51 грн., яка утворилася за січень-лютий 2013 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 26 474,51 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову на суму 21 949,93 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не повно встановлено обставини справи, оскільки відповідачем не надано належних доказів понесення ним витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1, призначеної на пільгових умовах за списком №2 за лютий 2013 року у сумі 4 524,58 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до управління Пенсійного фонду України в управлінні Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області.

ПАТ «Мелітопольський компресор» зобов`язане вносити з коштів, призначених на оплату праці, плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів

України, та за результатами атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно розрахунку позовних вимог щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачу необхідно було покрити витрати на виплату та доставку пільгових пенсій станом на 25.02.2013 року в сумі 26474,51 грн. яка утворилася за січень-лютий 2013 року (а.с.4).

Стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування коштів, призначених на покриття та виплату і доставку пенсій призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги є законними, обґрунтованими, підтверджуються зібраними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується частково з наступних підстав.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Крім того суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду України від 31.01.2011року у справі за позовом виробничого підприємства "Рембудмонтаж" до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про скасування розрахунку та зобов'язання вчинити дії, за результатами розгляду заяви виробничого підприємства "Рембудмонтаж" про перегляд постанови Луганського окружного адміністративного суду від 09.03.2010 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 року з підстави, передбаченої п. 1 ч.1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що підприємство зобов'язано відшкодовувати ПФУ плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список №2).

Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що якщо працівникам призначено пенсію відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, то фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах покриваються підприємствами, робота на якому дає право на пільгову пенсію.

Між тим, приймаючи оскаржувану постанову та задовольняючи позов у повному обсязі суд апершої інстанції не звернув увагу на наступне.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663, (далі - Інструкція № 21-1) передбачена чітка процедура відшкодувань фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058.

В свою чергу пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Тобто вказаним пунктом Інструкції № 21-1 передбачена чітка процедура відшкодувань фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058, а саме визначення відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України сум до відшкодування у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та необхідності надсилання цих розрахунків підприємствам до 20-го січня поточного року.

Пунктом 6.8. Інструкції № 21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень-лютий 2013 року, які були ним отримані вчасно.

При цьому в вказаних розрахунках було визначено витрати на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1, призначеної на пільгових умовах за списком №2 за лютий 2013 року у сумі 984 грн. (а.с.7).

Враховуючи те, що відповідач повинен був сплатити суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах зазначену у розрахунку управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними вимоги позивача в частині стягнення з ПАТ «Мелітопольський компресор» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1, призначеної на пільгових умовах за списком №2 за лютий 2013 року у сумі 4 524,58 грн.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 202, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі № 808/3629/13-а - скасувати та прийняти нову постанову.

Позов управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області заборгованість у розмірі 21 949,93 грн. (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 93 коп. витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за січень-лютий 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 04 квітня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко