Постанова № 38455546, 17.04.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2014 року Справа № 904/9149/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

за участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Волкогон Т.В., посвідчення №017508 від 05.06.2013р.

представники сторін:

від позивача: Годько І.О., представник, довіреність №2 від 13.01.14;

від відповідача: Скиба С.Г., представник, довіреність №ББУ/ПУ83/14 від 01.01.14;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/9149/13

за позовом Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/9149/13 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Павлоградвугілля" до спеціального фонду Державного бюджету України 3 788,60 гри. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради; 2 525,74 гри. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду, та до спеціального фонду місцевого бюджету Поперечненської сільської ради 6 314, 34 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень за шкоду.

Також стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем ст.ст. 44,70 Водного кодексу України, а саме здійснення скиду забруднюючих речовин в р. Самара з ставка-накопичувача в б.Свідовок з перевищенням гранично допустимих нормативів, що заподіяло державі збитки на загальну суму 12 628,68 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що позивачем при відібранні, проведені аналізів, зберіганні стічних вод та складанні документів щодо результатів перевірки порушені вимоги Державних стандартів України, вина підприємства позивача у спричиненні державі збитків належним чином не доведена.

У запереченні на апеляційну скаргу Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області спростовує доводи апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване судове рішення - без змін.

В відзиві на апеляційну скаргу Павлоградська міжрайонна прокуратура зазначає, що вимірювання вмісту забруднюючих речовин позивачем виконувалось у відповідності до вимог діючих методик виконання вимірювань та в терміни, оговорені в відповідних методиках. Вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим та просить залишити його без змін.

В ході розгляду апеляційної скарги відповідачем були заявлені клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на ухвалу окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року у справі №804/1861/14 за адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання нечинними актів перевірки, в тому числі і тих, на підставі яких нарахована заподіяна державі шкода у даній господарській справі.

Також заявлено клопотання про призначення по справі експертизи з метою встановлення факту забруднення відповідачем р.Самара в результаті дій відповідача.

Вказані клопотання відхилені колегією суддів, оскільки матеріали справи дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного судового рішення, спеціальні знання для вирішення справи не потрібні, дану справу можливо розглянути без результатів розгляду адміністративного позову відповідача, про який йдеться у клопотанні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 08.02.2012 року по 21.02.2012 року та з 06.03.2012 року по 27.03.2012 року по 27.09.2011 року Державною екологічною Інспекцією у Дніпропетровській області із залученням державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства філії ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" Павлоградське регіональне управління по водопостачанню і очистці каналізаційних стоків.

За результатами перевірок складені акти, в яких на підставі протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб вод №6 та №5 (а.с.56-59) та на підставі актів відбору проб води від 08.02.2012 року та 12.03.2012 року, складених присутності представника відповідача (а.с.60-63) зафіксовані порушення відповідачем допустимих нормативів скидів забруднюючих речовин зі ставка-накопичувача в балку Сідовок в р.Самара, що є порушенням ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України (а.с.21-25).

Відповідно до зазначених актів перевірок представником позивача виконаний розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

Вказаний розрахунок проведено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року № 767/16783.

Згідно з розрахунком загальна сума збитків, заподіяних державі внаслідок порушення ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" природоохоронного законодавства складає 12 628,68 грн. (а.с.19-20).

На час звернення позивача до суду вказана сума відповідачем не відшкодована.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (надалі - Закон) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 153 Господарського кодексу України встановлений обов'язок суб'єктів господарювання при здійсненні господарської діяльності здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

В силу ч.1 ст.33 Закону екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Статтею 41 Закону передбачено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані, у тому числі, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Відповідно до ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони, зокрема, за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

В оскаржуваному судовому рішенні надано правомірний та обгрунтований аналіз діям як позивача так і відповідача, наданим ними доказам. Жодного підтвердження при розгляді апеляційної скарги доводи апелянта не знайшли, спростовуються матеріалами справи.

Факт порушення відповідачем вимог ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України є доведеним, підстава для відповідальності наявна, розмір спричинених збитків визначено правильно.

Отже підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/9149/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А.Верхогляд Суддя: І.В.Тищик Суддя: Л.М.Білецька

Підписано в повному обсязі 25.04.14 року.