Ухвала суду № 38451379, 23.04.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/634/13-к

Провадження № 11-кп/779/52/2014

Категорія ч. 3 ст. 368 КК України

Головуючий у І інстанції Гавриш Я. М.

Суддя-доповідач Попович С. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі суддів : Поповича С. С.

Кривобокової Н. М., Стефурака Є. М.

з участю секретаря с/з Шандаловича А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42013090000000073 щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., уродженки та жительки АДРЕСА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Тлумацького районного суду від 25 грудня 2013 року, з участю прокурора Косовець Р.М., обвинуваченої ОСОБА_5, -

в с т а н о в и л а :

Захисник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, не оспорюючи правильності кваліфікації дій обвинуваченої, просить вирок суду змінити та призначити їй покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.

За вказаним вироком суду ОСОБА_5 визнано винною у тому, що вона будучи службовою особою, яка займала відповідальне становище, одержала хабар у значному розмірі за виконання дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара. Її дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України ( в редакції від 05 квітня 2001 року зі змінами від 07 квітня 2011 року ) з призначенням покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, три роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням постійно чи тимчасово адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій в органах влади і місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням функцій представника влади на три роки з конфіскацією всього належного майна та на підставі ст. 54 КК України позбавлено спеціального рангу державного службовця місцевого самоврядування 4 категорії 7 рангу. Запобіжний захід залишено попередньо обраний - заставу.

Апелянт, не оспорюючи правильності кваліфікації дій обвинуваченої, просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_5 покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, мотивуючи свою позицію тим, що при постановленні вироку судом було недостатньо враховано, що протягом як досудового так і судового слідства ОСОБА_5 повністю визнавала свою вину, сприяла розкриттю злочину і щиро розкаялася у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання і попередньої роботи, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є інвалідом 2 групи, врахувати стан її здоров'я, що потерпілий не має до неї претензій, просив її суворо не карати, цивільний позов по справі не заявлявся.

Просить повторно дослідити зазначені обставини, дослідити докази, що підтверджують її характеризуючи дані і стан здоров`я.

А також просить дослідити додаткові докази, що характеризують особу ОСОБА_5, зокрема, клопотання релігійної громади та клопотання депутатів Обертинської селищної ради щодо призначення їй покарання не пов`язаного з позбавленням волі та більш м`якого покарання. Що останні з доказів ОСОБА_5 не мала можливості надати суду першої інстанції, оскільки закінчила стаціонарне лікування за день до завершення слухання судом кримінального провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 29 березня 2013 року, діючи умисно, всупереч інтересам служби, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись, одержати хабар у значному розмірі по дорозі з селища Обертин до міста Тлумач, перебуваючи у салоні автомобіля марки «Мерседес Бенц 8-500», близько 13 год. 20 хв. вказаного дня, отримала від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на момент одержання становило 79 930 грн., і є значним розміром, які вона незаконно вимагала та одержала за сприяння у вирішенні питання про передачу у власність земельної ділянки площею 1,7 га, що розташована на території Обертинської селищної ради, для ведення особистого селянського господарства.

Після чого була затримана працівниками УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області і у неї вилучено предмет хабара.

В ході апеляційного розгляду обвинувачена ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги захисника підтримала, прокурор вважав вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Заслухавши сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 ніким не оспорюється, то в цій частині вирок суду апеляційною інстанцією не переглядається і колегія суддів виходить з того, що встановленими слід вважати викладені вище обставини.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а призначене покарання достатнім і справедливим.

Ст. 65 КК України передбачає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Пленум Верховного суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з наступними змінами, п. 2, роз'яснив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті ( частини статті ), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але із врахуванням обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, щиро покаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Матеріали кримінального провадження підтверджують, що ОСОБА_5 дійсно покаялася у вчиненому як в ході досудового розслідування так і в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду, до кримінальної відповідальності притягається вперше, є інвалідом другої групи, хворіє важкими захворюваннями, є особою пенсійного віку, позитивно характеризується,

Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не було встановлено.

Колегія суддів вважає за необхідне врахувати при цьому і думку визнаного потерпілим у справі ОСОБА_8, котрий у поданій апеляційному суду заяві зазначив, що погоджується на застосування відносно ОСОБА_5 ст. 75 КК України та звільнення її від покарання з випробувальним терміном.

Колегія суддів також враховує і долучені до апеляційної скарги клопотання релігійної громади селища та клопотання депутатів Обертинської селищної ради, котрі просять призначити ОСОБА_5 покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі, що свідчить про позитивність особи обвинуваченої.

При вирішенні питання щодо можливості пом'якшення призначеного судом першої інстанції покарання колегія суддів, крім зазначеного в апеляційній скарзі, також враховує, що відповідно до Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року № 3/6, особи, в яких є захворювання, які вказані у медичних довідках виданих ОСОБА_5 та долучених до матеріалів справи, незалежно від того за якими статтями КК України вони визнані винуватими та засуджені, підлягають звільненню від подальшого відбування призначеного їм покарання в порядку передбаченому ст. 84 КК України. Що свідчить про те, що наявні у обвинуваченої захворювання дійсно є важкими і що у випадку залишення ОСОБА_5 покарання у вигляді реального позбавлення волі, при поступленні її у кримінально-виконавчу установу виникне питання про вирішення вказаного вище, і в кінцевому обвинувачену слід буде звільнити від реального відбування призначеного покарання по вказаній підставі у порядку виконання вироку.

Відповідно до змісту ст. 75 КК України у випадку якщо суд при призначенні покарання, в тому числі і у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вказані вище обставини в сукупності є, на думку колегії суддів, такими, що не тільки пом'якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину і дають підстави, з врахуванням як обставин у справі так і особи обвинуваченої, викладених вище пом'якшуючих відповідальність обставин, залишити їй покарання призначене судом першої інстанції, застосувавши при цьому ст. 75 КК України та встановивши певні обмеження передбачені ст. 76 КК України.

Керуючись ст. ст. 404, 407,419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Тлумацького районного суду від 25 грудня 2013 року щодо ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України в частині призначення покарання змінити, пом'якшивши призначене судом першої інстанції покарання.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки :

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи

періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

В решті вирок суду залишити без змін.

На ухвалу протягом трьох місяців з часу її оголошення може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С У Д Д І :

_____ ___ __

С. С. Попович Н. М. Кривобокова Є. М. Стефурак

Згідно з оригіналом

Суддя С. С. Попович