Рішення № 38446575, 28.04.2014, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Олійник Л.М.

Доповідач - Медведєва Л,П.

Справа № 435/11928/14

Провадження № 22ц/782/1587/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - судді Медведєвої Л.П.

Суддів - Ступіної Я.Ю.Медведєва А.М.

при секретарі - Арутюнян Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на дитину, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 11 березня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 подано до суду позов про стягнення аліментів на утримання дитини.

У подальшому позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги про стягнення аліментів на дитину,стягнення додаткових витрат на дитину.

У викладенні обставин, якими позивач обгрунтовувала позовні вимоги, вона зазначила, що вона і відповідач є батьками малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Із відповідачем вона в шлюбі не перебуває. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає і не бере участі у додаткових витратах на дитину,оскільки син навчається музиці у музичній школі. Остаточно позивач просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій формі в сумі 1200 гривень, додаткові витрати пов'язані з утриманням дитини в сумі 7161,00 гривень за період з 2011- 2013 років, за січень-лютий 2014 року, судові витрати по сплаті судового збору у зв`язку із забезпеченням доказів по справі, рішення в частині стягнення аліментів в межах оплати платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

У процессі розгляду справи прізвище дитини змінено на ОСОБА_2 /а.с.64/.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Луганська від 11 березня 2014 року позов задоволено частково, внаслідок чого стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народженя, у розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з 05 листопада 2013 року до досягнення дитиною повноліття, додаткові витрати на дитину у сумі 2520,50 гривень, з яких 1278,00 гривень - оплата за відвідування ортопедичної групи ясла-садка комбінованого типу №113 м.Луганська, 1242,50 гривень - оплата за відвідування музичної школи,судові витрати по сплаті судового збору у сумі 229,40 гривень.

Звернувшись з апеляційною скаргою, відповідач посилається на порушення норм матерільного та процесуального права і ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким встановити розмір аліментів у розмірі ? частини заробітної плати,але не нижче 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину у сумі 6295 гривень відмовити .

У поданій апеляційній скарзі позивач також посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у сумі 600 гривень, додаткові витрати на дитину у сумі 7108,50 гривень, судовий збір у сумі 114,70 гривень.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце останнього його повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Позивач в судовому засіданні подану нею апеляційну скаргу підтримала, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечувала.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційну скаргу позивача підтримала, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечувала.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,вислухавши пояснення позивача та її представника,дослідивши матеріали справи,обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає разом з матірью.

Відповідач є працездатним, згідно довідки з 24.05.2013 року працює у ТОВ "АТП-10907",його середня заробітна плата складає приблизно 1053,75 гривень.

Позивач працює на посаді асистента у Східноукраїнському національному університеті ім.В.Даля, її середньомісячна заробітна плата складає 1616,30 гривень.

Доказів наявності у відповідача інших неповнолітніх дітей або осіб, яким він надає матеріальну допомогу, суду не надано.

Позивачем надано довідку КЗ «Дошкільний навчальний заклад ясла-садок комбінованого типу 113 м.Луганська»,згідно якої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідує зазначений ясла-садок /ортопедичну групу/ та за його відвідування позивачкою було сплачено за період з 22.04.2011 року по грудень 2013 року 2244,00 гривень / а.с.29/ та надані квитанції за плату садка за період листопад 2013 року - лютий 2014 року у сумі 312,00 гривень / а.с.95/, також надано довідку музичної школи естетичного виховання №6 м.Луганська,згідно якої позивачкою сплачено за 2011-2013 року - 2065,00 гривень / а.с.14/ та надані квитанції за оплату музичної школи садка за період листопад 2013 року - лютий 2014 року у сумі 420,00 гривень / а.с.96/.

Спір судом вирішено на підставі ст.ст.180,182,184,185 СК України, при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.10,11,27,31,60,88,212-215 ЦПК України.

Задовольняючи позов у частині стягнення аліментів, суд першої інстанції послався на те,що при відрахуванні аліментів у такому розмірі буде дотриманий справедливий баланс між правами відповідача-платника аліментів, який раніше надавав допомогу на утримання дитини в такому розмірі, та матеріальним забезпеченням його дитини.

Задовольняючи частково позов у частині стягнення додаткових витрат,суд виходив з тих обставин, що витрати позивача на відвідування дитиною ортопедичної групи ясла-садка і на її навчання у музичній школі естетичного виховання є додатковими витратами та половину цих витрат стягнути з відповідача на користь позивача.

За наслідками розгляду апеляційних скарг, коллегія суддів визнала, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права в частині позовних вимог про стягнення аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, яка встановлює межі розгляду справи апеляційним судом, під час розгляду справи в апеляійному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, яка передбачає визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З встановлених судом першої інстанції обставин, які підтверджені при розгляді справи в апеляційному порядку та наведених норм права, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дитини у частці від заробітку відповідача,оскільки останній має регулярний та постійний дохід, інші обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, відсутні.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ? частини усіх доходів відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Сімейний кодекс України передбачає, крім обов'язку батьків надавати дитині щомісячне грошове утримання (аліменти), також і обов'язок обох батьків приймати участь у додаткових витратах на дитину.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ч. ч. 2, 3 ст. 185 СК України).

Частина 1 коментованої статті закріплює правило, відповідно до якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

У п. п. 18, 19 вищевказаної постанови Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав і обов`язків батьків.

Відповідно до закону приймати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє батьки, незалежно від того, з ким проживає дитина.

При визначенні розміру стягнення з одного з батьків, суд відносить частину витрат на другого з батьків.

Вирішуючи спір в частині стягнення додаткових витрат на дитину, суд першої інстанції відповідно до норм права, які регулюють ці правовідносини, на підставі наданих позивачем доказів на підтвердження обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину,обгрунтовано визначив особливі обставини, які викликають додаткові витрати на дитину, встановив їх розмір,які понесла позивач та, враховуючи те, що і остання зобов`язана їх нести, стягнув з відповідача на користь позивача другу половину встановленого розміру.

Довід апеляційної скарги відповідача про те, що його дохід є недостатнім для участі у додаткових витратах на дитину, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Одним із загальних засад регулювання сімейних відносин є рівність прав та обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. (ч.6 ст.7 СК України), а також рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини (ст.141 СК України), якою визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби, що передбачено ч.1 ст.188 СК України.Доказів того, що позивачка отримує значно більший дохід, ніж відповідач, матеріали справи не містять. Передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину немає.

За таких обставин колегія вважає, що сторони повинні брати участь у додаткових витратах на дитину.

Довід скарги позивача про те, що вона відправила поштою 30.10.2013 року до суду позовну заяву і з цієї дати мають бути стягнуті аліментиёа не 5 листопада 2013 року, як зазначено у рішенні суду, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення / а.с.123/ не вбачається, що в зазначений позивачем та в цьому повідомленні день відправлені до суду саме позовна заява та додані до неї документи.

Клопотання позивача в апеляційній скарзі про негайне допущення виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки судове рішення апеляційного суду відповідно до статті 325 Цивільного процесуального кодексу України і так набирає законної сили негайно після його проголошення, тому ухвалювати рішення про негайне виконання немає необхідності.

При викладених обставинах, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції має бути змінено.

Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,

В и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 11 березня 2014 року - змінити.

Абзац другий резолютивної частини викласти в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 тародження, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньоно сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 листопада 2013 року і до повноліття дитини.

Резолютивну частину рішення доповнити наступним абзацом:

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 тародження, на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору ща подлання заяви про забезпечення доказів у сумі 114 / сто чотирнадцять/ гривень 71 копійка.

У решті рішення - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді