Ухвала суду № 38444699, 22.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20817/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменка В.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства обмеженою відповідальністю «Фондовий Форекс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 27 грудня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Фондовий Форекс» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на прибуток підприємств.

Так, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Фондовий Форекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22 лютого 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 09 грудня 2013 року №2614/26-58-22-02-18/37552636.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Фондовий Форекс», зокрема, вимог ст.ст. 14.1.36 ст.14, 135.1 ст. 135, п.153.5 п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2012 рік на загальну суму 54 561 723,00 грн. та завищення збитку від операцій з акціями за 2012 рік на загальну суму 874 000,00 грн.

Так, відповідачем зроблені висновки про те, що господарські операції, здійснені позивачем та ТОВ ВО «Промтехресурс» з купівлі - продажу не є торгівлею цінними паперами, а тому у відповідності до положень ст. ст. 135, 153 Податкового кодексу України повинні оподатковуватися.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 27 грудня 2013 року, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 54 561 723,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції і розмірі 13 640 431,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення - рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задовольнити адміністративний позов з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що протягом 2012 року ТОВ «Фондовий Форекс» на підставі договорів купівлі-продажу придбано у компанії Tervel Holdings Cyprus LTD та компанії First Elite Investments Limited цінні папери - прості векселі емітента ТОВ «Виробниче об'єднання «Промтехресурс», перелік яких зазначено в акті перевірки.

Придбані векселі на підставі відповідних договорів купівлі-продажу позивачем продано ТОВ «Фінансова компанія «Капіталіст», ТОВ «Фондова компанія «Атлас», ТОВ «Барви», ТОВ «Класик Трейд» та ПАТ «Страхова компанія «Дельта». Оплата придбаних векселів проведена шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позивача, підтвердженням чого є відповідні виписки банку.

Фінансові результати по даній операції позивачем відображено в окремому податковому обліку за правилами пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України у додатку ЦП до рядка 03.20 додатку ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Абзаци другий та третій пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України вказують, що для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення)цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Згідно абзаців п'ятого та шостого пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

З аналізу наведених норм вбачається, що до складу доходів платника податку може включатися виключно прибуток за операціями з цінними паперами, а саме перевищення доходів над витратами, понесеними (нарахованими) платником податку внаслідок придбання цінних паперів протягом відповідного звітного періоду.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що за операцією з векселями, емітентом яких є ТОВ «Виробниче об'єднання «Промтехресурс», позивач отримав прибуток та не включив його до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відповідачем до суду не надано.

Вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що висновки відповідача про те, що господарські операції позивача з приводу купівлі продажу векселів за період, що перевірявся, не є операціями з цінними паперами є протиправними, такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Особливості обігу векселів визначені в Уніфікованому законі про переказні векселі та прості векселі та Законах України «Про обіг векселів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок».

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Стаття 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлює, що простий вексель містить: (1) назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до статті 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

У свою чергу, відповідачем не надано належних доказів того, що векселі, емітентом яких є ТОВ «Виробниче об'єднання «Промтехресурс», не відповідають вимогам статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі та мають силу простого векселя.

Слід зазначити, що чинне законодавство про обіг векселів не визначає обов'язку покупця чи продавця векселя перевіряти статус векселедавця та не встановлює заборони здійснення операцій з векселями у разі не підтвердження здійснення реальної господарської діяльності векселедавця.

Доводи відповідача про те, що згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» вексель не є об'єктом інвестиційної діяльності не приймаються до уваги, оскільки зазначене не позбавляє векселя статусу цінних паперів та не впливає на порядок оподаткування операцій з векселями.

Помилковими є, також, твердження відповідача про те, що кошти, отримані у зв'язку із продажем векселів є доходом за операціями з відступлення права вимоги.

Так, відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Порядок оподаткування операцій з відступлення права вимоги визначено пунктом 153.5 статті 153 Податкового кодексу України, відповідно до абзацу першого якого з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

Зі змісту визначення «відступлення права вимоги» та положень пункту 153.5 статті 153 Податкового кодексу України вбачається, що норми зазначеного пункту не врегульовують порядок обліку та оподаткування операцій з цінними паперами, а тому його дія не може поширюватися на операції ТОВ «Фондовий Форекс» з купівлі-продажу векселів.

За таких обставин висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, про заниження позивачем доходів є помилковими та не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України.

Як встановлено в акті перевірки та не заперечується позивачем, ТОВ «Фондовий Форекс» на підставі договору від 26 грудня 2012 року №ДД65-3/2012 придбало у ТОВ «Фондова компанія «Атлас» акції емітента ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Домінанта» у кількості 200 штук вартістю 5 000 000,00 грн.

Вказані акції за договором від 26 грудня 2012 року №ДД65-4/2012 позивач продав ПАТ «Страхова компанія «Дельта» вартістю 4 126 000,00 грн.

З огляду на положення абзацу 2, 3, 4, ст.153 Податкового кодексу України до складу доходів платника податку може включатися виключно прибуток за операціями з цінними паперами, а саме перевищення доходів над витратами, понесеними (нарахованими) платником податку внаслідок придбання цінних паперів протягом відповідного звітного періоду.

Колегія суддів вважає, що відповідач у відповідності до положень ч.2 ст. 71 КАС України не надав доказів на підтвердження того, що за операціями з купівлі-продажу акцій позивач отримав прибуток та не включив його до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відповідачем до суду не надано.

За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), виходячи з чого визначальною умовою для можливості віднесення до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, тих чи інших витрат є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, що спрямована на отримання доходу.

Однак, відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували, що витрати, понесені за операціями із цінними паперами, не стосуються господарської діяльності ТОВ «Фондовий Форекс», а вказані операції не спрямовувались на отримання доходу.

Господарська діяльність, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект у вигляді прибутку, а відсутність прибутку чи збитковість господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю платника податків, оскільки при здійсненні господарської діяльності існує звичайний комерційний ризик не отримати економічної вигоди.

Отже, відсутність прибутку не є підставою для висновків про відсутність зв'язку між здійсненою операцією та господарською діяльністю платника податків. Висновки акта перевірки про завищення позивачем збитку від операцій з акціями за 2012 рік на суму 874 000,00 грн. є необґрунтованими та такою, що не підтверджується належними доказами.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів в зборів у м. Києві від 27 грудня 2013 року №0000332202 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 25.04.14 року.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.