Постанова № 38444694, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18606/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» та просило стягнути з відповідача заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені у розмірі 5 519,12 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» суму боргу зі сплати штрафних санкцій та пені в розмірі 5 179, 12 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що Управління має право реалізовувати усі надані йому раніше повноваження з метою повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та штрафні санкції, в тому числі ті, строк сплати яких не настав станом на 01 січня 2011 року, а тому наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог з ухваленням в цій частині нового про їх задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, підстави виникнення заборгованості, наявність боргу у визначеному позивачем розмірі, а також дотримання територіальним управлінням Пенсійного фонду України встановленої законодавством процедури, що передує стягненню боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в судовому порядку підтверджуються: рішенням №479 від 02.08.2013 року та №162 від 08.07.2013 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду; витягом з картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Вирішуючи по суті адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що положення, закріплені у пункті 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено повноваження органів Пенсійного фонду щодо стягнення заборгованості із сплати штрафних (фінансових) санкцій, не застосовується до правовідносин, які виникли у зв'язку з іншими порушеннями платником внесків вимог цього Закону, зокрема, за неподання платником внесків або несвоєчасне подання ним звітності за період до 01.01.2011 року, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. В решті ж дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, перегляду в апеляційному порядку підлягає лише та частина позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області, які не були задоволенні судом першої інстанції та стали підставою до звернення Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області з даною апеляційною скаргою.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI), страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Згідно з пунктом 6 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків, накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Як вбачається з матеріалів справ, Рішенням органу Пенсійного фонду від 25.12.2012 №536 до відповідача було застосовано фінансові санкції за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків у розмірі 340 грн. Вищеозначене рішення отримано відповідачем 27.12.2012, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17). Доказів оскарження такого рішення до органу Пенсійного фонду або до суду в матеріалах справи не міститься.

За приписами статей 107,110 КАС України суддя, отримавши позовну заяву, серед іншого, визначається із предметом доказування у справі і колом засобів доказування.

Відповідно ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Повне і правильне виконання зазначених приписів процесуального законодавства забезпечує своєчасний і правильний розгляд справи по суті.

Так, отримавши позов про стягнення сум заборгованості, суддя першої інстанції повинен був встановити наявність заборгованості під час розгляду справи та непогашення її у добровільному порядку. Встановивши вищевикладені обставини та за відсутності перешкод до стягнення сум такої заборгованості суд повинен був ухвалити рішення про її стягнення.

Висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог в цій частині з огляду на те, що п.6 ч.9 чт.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратив чинність з 01 січня 2011 року, а тому ст.106 цього Закону в частині застосування саме фінансових санкцій не підлягає застосування після 01.01.2011, колегія суддів апеляційної інстанції вважає такими, що не стосуються предмету розгляду справи, оскільки в даному випадку предметом є стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій, а не правомірність їх застосування.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що матеріалами справи не підтверджено факту добровільної сплати відповідачем фінансових санкцій у заявленому позивачем розмірі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав до стягнення вказаної суми у примусовому порядку.

Таким чином, вийшовши за межі предмету доказування суд першої інстанції порушив норми процесуального законодавства, що призвело до погіршення становища позивача, що суперечить основним принципам та засадам судочинства, а тому оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нової постанови про задоволення цієї частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст.41, 160, 167, п.2 ч.1 ст.197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року скасувати в частині відмови у задоволенні вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій на підставі рішення від 25.12.2012 №536.

Стягнути з Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області суму боргу зі сплаті штрафних санкцій на підставі рішення від 25.12.2012 №536 у розмірі 340, 00 (триста сорок) гривень.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.