Ухвала суду № 3844325, 26.05.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-18007|08 р.                  Головуючий у першій інстанції: Блохіна Ж.В.,

                                                                                                       Доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

26 травня 2009 року                                                                                м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:    

             головуючого судді:                                                     Мамчура Я.С.,

             суддів:                                                                          Усенка В.Г., Зайцева М.П.,

             при секретарі:                                                              Медовниці Ю.О., 

             розглянувши апеляційну скаргу відповідача – Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Чернігівської області  від 04 березня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девон» до Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

            ТОВ «Девон»звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою про податкових повідомлень-рішень Ніжигської ОДПІ від 15.08.2007р. № 0002052301/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 33249,87 грн., в т.ч. 22166,58 грн. з основного платежу та 11083,29 грн. з штрафних (фінансових) санкцій, та № 0002062301/0 , яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 26599,85 грн. в тому числі 17733,21 грн. з основного платежу та 8866,64 грн. з штрафних (фінансових) санкцій.

            Постановою Господарського суду Чернігівської області  від 04 березня 2008 року – позов задоволено.

            На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

            Зокрема зазначає в апеляційній скарзі, що позивачем незаконно сформований податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Батекс», оскільки він не є платником ПДВ, що призвело до зменшення податкових зобов’язань позивача з податку на додану вартість.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Ніжинською об’єднаною державною податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.08.2007р. № 0002052301/0, яким ТОВ «Девон» визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 33249,87 грн. в т.ч. 22166,58 грн. з основного платежу та 11083,29 грн. з штрафних (фінансових) санкцій, та № 0002062301/0 , яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 26599,85 грн. в тому числі 17733,21 грн. з основного платежу та 8866,64 грн. з штрафних (фінансових) санкцій.

Дані податкові повідомлення-рішення прийняті Ніжинською ОДПІ на підставі висновків проведеної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Девон» з питань правових відносин з ТОВ «Батекс» за період з 01.01.2004р. по 31.03.2007р., за результатами якої складено акт № 1141/23-32444994 від 08.08.2007р.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи норми Закону №168, помилковим є висновок відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на визнання заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва недійсними установчих та реєстраційних документів контрагента позивача вже після здійснення господарських операцій, за якими ним були видані податкові накладні.

Визнання недійсними установчих та реєстраційних документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

На момент здійснення господарських операцій та віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, за якими не визнає податкова інспекція, продавець ТОВ „Батекс" було в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, що встановлено заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва.

Крім того, покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону).

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону  №168 платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку,  що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

            Платники податку, визначені у пп. «а»,»в», «г», «д» п .10.1 ст. 10 Закону № 168 відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність  його внесення до бюджету відповідно до Закону.

            Крім того, згідно ч. 4 п.9.8 ст.9 Закону №168 у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Отже, платник податку, в даному випадку ТОВ „Батекс", може бути позбавлений права на нарахування податку на додану вартість та права виписувати податкові накладні з моменту анулювання його реєстрації платником податку, а не з моменту реєстрації платником ПДВ. При цьому такий платник податку зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата (можлива несплата) податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.

  Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

            Апеляційну скаргу  відповідача – Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції  - залишити без задоволення.

            Постанову Господарського суду Чернігівської області від 04 березня 2008 року - залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий – суддя:                                                                                  Я.С. Мамчур

Судді:                                                                                                                      М.П. Зайцев

                                                                                                                     В.Г. Усенко