Ухвала суду № 3844319, 20.05.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-18141/08 р.                  Головуючий у першій інстанції: Маляренко А.В.

                                                                                                            Доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            20 травня 2009 року                                                                                м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: 

             головуючого судді:                                                      Саприкіної І.В.,

             суддів:                                                                           Бєлової Л.В., Умнової О.В.,

             при секретарі:                                                               Бадріашвілі К.С.,

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 06.03.2008 року у справі за позовом приватного підприємства «Восход-України» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

           ПП «Восход-України»» звернулися до Господарського суду Київської області   з адмінпозовом до ДПІ  в Обухівському районі Київської області про визнання частково недійсним податкового повідомлення рішення № 0000992301/2/2467 від 22.11.2007 року в частині донарахування податку на прибуток за 3 квартал 2005 року на суму 16100,00 грн., 2005 рік на суму 25044 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 8050,00 грн. та 12522,00 грн. відповідно, повністю недійсними рішення № 0001002301/2/2468 та № 0011262301/2/2466 від 22.11.2007 року.

          Постановою Господарського суду Київської області від 06.03.2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

         Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

            Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

 Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Обухівському районі Київської області було проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ ПП «Восход-України» з питань дотримання вимог додаткового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складено Акт № 1294/23-1-14279843 від 27.07.2007 року.

             Перевіркою встановлено порушення позивачем:

             - пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон ( завищення підприємством скоригованих валових доходів за 3 кв.2005 року на суму 64400,0 грн.; 2005 р. на суму 100177,0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 3 кв.2005 року на суму 16100,00 грн.; 2005 р. на суму 25044,0 грн.));

             -  пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону (завищено валові витрати за 1 кв.2007 рік в сумі 46827,0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 1 кв. 2007 р. в сумі 11707,0 грн.

             - пп.7.2.4 п.7.2 ст.7; пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон «Про ПДВ» (заниження податку на додану вартість за вересень 2005 року на суму 12880,0 грн.; жовтень 2005 року на суму 20035,40 грн.);

             -  пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Закон «Про ПДВ» (заниження податку на додану вартість за грудень 2005 року в сумі 2285,35 грн.);

             -  п.4.1 ст. 4, п.7.3 ст.7 Закон «Про ПДВ» (заниження податку на додану вартість за листопад 2006 року в сумі 6044,0 грн.);

             - п.4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999 року № 303 (заниження збору в сумі 9,11 грн.);

             - пп.6.3.2 п.6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (заниження податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб з червня по вересень 2005 року в сумі - 136,83 грн., з квітня по грудень 2006 року в сумі - 517,83 грн.; січень, лютий, березень 2007 року в сумі - 209,96 грн.).

            На підставі вищевикладеного відповідачем і були прийняті податкові повідомлення-рішення№ 0001002301/0/1387 від 09.08.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 61 687,12грн., з них - 41 244,75 грн. основний платіж та 20 622,37 грн. – штрафні санкції та №    0000992301/0/1388    від   09.08.2007   року    про    визначення   суми податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 77 263,40 грн., з них - 52 852,00 грн. основний платіж та 24 412,40 грн. штрафні санкції.

           За результатами апеляційного узгодження зазначених податкових зобов'язань,податковою інспекцією було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

-  № 0011262301/2/2466 від 22.11.2007 року, яким ПП «Восход-України» визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3512,10 грн., як додаткові фінансові (штрафні) санкції з податку на прибуток;

-   № 0000992301/2/2467 від 22.11.2007 року, яким визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 77263,40 грн., з них 52852,00 грн. основний платіж, 24 412,40 штрафні санкції;

-     № 0001002301/2/2468 від 22.11.2007 року, яким визначено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ у розмірі 61 687,12 грн., з них 41244,75 грн. основний платіж, 20622,37 грн. штрафні санкції.

         Позивач не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу звернувся до суду з даним адміністративним позовом. В обґрунтування своєї правової позиції підприємство посилається на порушення спірними рішеннями прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій, що, на їх думку, свідчить про незаконне втручання та обмеження зовнішньоекономічної діяльності ПП «Восход-України» з боку відповідача.

          Суд першої інстанції прийшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та задовольнив їх.

            Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками Господарського суду Київської області, з огляду на наступне.

            З матеріалів справи вбачається, що в вересні, жовтні 2005 року ТОВ «Фо-Рест» поставили ПП «Восход-України» борошно вищого ґатунку на загальну суму 197492,40 грн. (в тому чисоі ПДВ - 32915,40 грн.). Дана обставина підтверджується податковими накладними № 0109-05 від 01.09.2005 року на суму 77280,00 грн. (в тому числі ПДВ 12880,00 грн.) та № 0410-04 від 04.10.2005 року на суму 120212,40 грн. (в тому числі ПДВ 20035,40 грн.).

             Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22.01.2007 року у справі № 2а-59/07 визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Фо-Рест» з 25.01.2006 року та свідоцтво платника ПДВ - з 06.02.2006 року.

            Дане рішення покладено в обґрунтування доводів апеляційної скарги ДПІ в Обухівському районі Київської області. Апелянт вважає, що зазначена вище господарська операція призвела до порушення законодавства.

            Колегія суддів не може прийняти доводи апеляційної скарги та повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції, що оскільки на момент здійснення цієї операції ТОВ «Фо-Рест» були зареєстровані як юридична особа, то вони мало право здійснювати будь-які господарські операції згідно вимог чинного законодавства.

           Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.09.2006 року по справі № 21-358, де, зокрема, зазначено: визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

           Щодо вимог позивача про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000992301/2/2468 від 22.11.2007 року, апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку про його неправомірність, оскільки:

          Донарахування ПДВ за грудень2005 року у сумі 2 285,35 грн. ДПІ здійснено на тій підставі, що позивачем 31.12.2005 року було списане зерно, в зв'язку з його пошкодженням жуком довгоносиком, вартістю 11 426,76 грн. без ПДВ.

          Оскільки придбане зерно не було використане у господарській діяльності, відповідач встановив порушення позивачем пп.. 7.4.1 Закону «Про ПДВ» і заниження ПДВ у грудні 2005 року на суму 2285,35 грн.

          Виходячи з положень п. 7.4.1 Закону «Про податок на додану вартість» право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

          Таким чином, застосування штрафних санкцій по сумі 2285,35 грн. не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки відноситься до податкового кредиту.

          Аналізуючи судову практику по аналогічним адміністративним справам (постанова Вищого адміністративного суду від 07.12.2006 року у справі № К-7355\06), судова колегія приходить до однозначного висновку, що оскільки податковий кредит не є податковим зобов'язанням, тому суди прийшли до вірного висновку, що застосування до позивача фінансових санкцій на підставі пп.. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» є неправомірним.

           Що стосується податкового повідомлення - рішення № 0000992301/2/2466 від 22.11.2007 року, апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.

           Основний платіж по податковому повідомленню-рішенню становить 52852,00 грн., 50 % цієї суми становить 26 426,00 грн. Враховуючи суму штрафних санкцій у податковому повідомлені рішенні у розмірі 24412,40 грн., сума збільшення штрафних санкцій не може перевищувати 2013,60 грн.

            Отже, донарахування штрафних санкцій податковим органом є неправомірним, а оскаржуване рішення протиправним.

З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

            Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

             Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність прийнятих нею рішень, на підставі яких заявлено позов, а отже вони підлягають визнанню недійсними.                   

            Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

           Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги  Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області - відмовити.

           Постанову Господарського суду Київської області від 06.03.2008 року– залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

          Головуючий суддя:                            Судді: