Ухвала суду № 3844286, 14.05.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем україни14.05.2009 р.Справа №22а-15806/08×Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Бараненко І.В.

Мамчур Я.С.

при секретарі: Бондар С.В.

за участю:

представника позивача -

представника відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову господарського суду Київської області від 22.02.2008 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніжин» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Торговий дім «Ніжин» заявлений позов про визнання неправомірними дій ДПІ у Києво-Святошинському районі щодо формування першої податкової вимоги № 1/1078 від 02.08.2007 р. та другої податкової вимоги № 2/1336 від 25.09.2007 р. (позовні вимоги з урахуванням уточнень, викладених в заяві від 22.02.2008 р.).

Постановою господарського суду Київської області від 22.02.2008 р. позов задоволено: визнано неправомірними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області щодо формування першої податкової вимоги № 1/1078 від 02.08.2007 р. та другої податкової вимоги № 2/1336 від 25.09.2007 р.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Києво-Святошинському районі подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову господарського суду Київської області від 22.02.2008 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Стаття 198. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін;

2) змінити постанову суду;

3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;

4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі;

6) скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Стаття 202. Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення

1. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Представник позивача подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 22.02.2008 р. без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач згідно даних податкової декларації з ПДВ за жовтень 2006 року (подана до ДПІ 20.11.2006 р.) заявив до бюджетного відшкодування 453956 грн. (копія декларації та розрахунку залучено до матеріалів справи).

ДПІ у Києво-Святошинському районі з 09.01.2007 р. по 17.01.2007 р. була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ „Торговий дім „Ніжин» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за період - жовтень 2006 року, про що складено відповідний акт від 23.01.2007р. № 56\23-1\32878863. У згаданому акті, зокрема у висновку, відповідачем зазначено наступне: сума можливого бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2006 року становить 453956 грн.

2 серпня 2007 року ДПІ у Києво-Святошинському районі була виставлена перша податкова вимога № 14078, у якій зазначено, що станом на 02.08.2007 р. сума податкового боргу ТОВ «Торговий дім «Ніжин» за узгодженим податковим зобовязанням становить 135471,61 грн. - сума основного платежу з податку на додану вартість. При цьому, вимога містить попередження, що з 01.08.2007 р. на активи платника розповсюджується право податкової застави згідно з Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підставою для формування та виставлення податкової вимоги є несвоєчасне, на думку ДПІ, погашення з боку позивача податкового векселя №АА0063024 від 02.07.2007р. на суму 135471,61 грн.

2 липня 2007 року позивачем було імпортовано товар та оформлено податковий вексель № АА0063024 від 02.07.2007 р. на суму податкового зобовязання зі сплати ПДВ у розмірі 135471,61 грн. зі строком погашення до 31.07.2007 р., авальований 02.07.2007 р. відділенням Промінвестбанку в м. Фастові.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (із змінами та доповненнями) та Кодексу адміністративного судочинства України, з таких підстав.

Згідно з п.1.16 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобовязання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що сума бюджетної заборгованості у розмірі 453956 грн. в подальшому була підтверджена ДПІ, про що лише 07.08.2007 р. до відділу обліку надана довідка за № 33. Скерування довідки про підтверджену суму бюджетного відшкодування за декларацією - жовтень 2006 року до відділу обліку лише у серпні 2007 року, унеможливлювало для платника податку вчасне погашення податкового векселя шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, як це передбачено приписами п. 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Висновок ДПІ про наявність у позивача станом на 2 серпня 2008 року узгодженого податкового боргу у розмірі 135471,61 грн. є безпідставним, оскільки станом на 31.07.2008 р. - день погашення податкового векселя, позивач мав визначену суму бюджетного відшкодування в більшому розмірі ніж сума податкового зобовязання з ПДВ згідно векселя.

Згідно з п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання, а податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобовязання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону (п. 1.17 згаданого Закону).

ДПІ у Києво-Святошинському районі не обґрунтувало правомірність та правові підстави тривалого підтвердження заявленої до відшкодування суми ПДВ за декларацією жовтень 2006 р., не надано і доказів неможливості звернення ДПІ у Києво-Святошинському районі до банка - аваліста для оплати зазначеного векселя у випадку його непогашення платником у строк.

Відповідно до абз.4 п.11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобовязання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобовязань по податковому векселю до складу податкових зобовязань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобовязань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді

Відповідно до пп. 5.4.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ДПІ у Києво-Святошинському районі в порушення наведених норм належно не обґрунтувало наявність у позивача станом на 02.08.2007 р. наявність 135471,61 грн. саме податкового боргу у розумінні вимог пп. 5.4.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з пп. 6.2.1. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок узгодження податкових зобовязань, визначення податкового боргу, а також підстави застосування податкової застави регламентуються приписами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності виставлення 02.08.2007 р. податкової вимоги №1/1078, нарахування 285,05 грн. пені за несвоєчасну сплату податкового боргу, як передбачено ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та формування 25.09.2007 р. другої податкової вимоги № 2/1336 на суму 285,05 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова господарського суду Київської області від 22.02.2008 р. ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову господарського суду Київської області від 22.02.2008 р. - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Київської області від 22.02.2008 р. - залишити без змін.

Провадження у справі закрити.

Оскарження

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд­ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс­ля набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Судді:

Головуючий в першій інстанції Попікова О.В.Справа в першій інстанції № А4/652-07