Постанова № 3844270, 20.05.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-18489/08                 Головуючий у першій інстанції: Капустинський М.М.

                          Суддя-доповідач: Романчук О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 травня 2009 року                                                                                м. Київ.

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                        Романчук О.М.,

Суддів:                                                                   Ізмайлової Т.Л.,

                                                                                Шостака О.О.,

при секретарі:                                                        Шевчук К.В..

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову  Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2008 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Логістик Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомленнь-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2008року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Житомирі - подали апеляційну скаргу, у якій просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.  

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було здійснено виїзну планову документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Позивачем  вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складено акт перевірки № 4789/23-1/33177873/110 від 27.08.2007 року.

На основі Акта перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 002682301/0 від 07.09.2007 року донараховано податок на додану вартість - 81156,00 грн.; нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 40578, 00 грн. , загальна сума 121 734, 00 грн.

Внаслідок адміністративного оскарження Відповідачем було прийнято повідомлення-рішення № 002682301/1 від 05.10.2007 року, повідомлення-рішення № 002682301/2 від 26.10.2007 року. При розгляді скарг Позивача ДПА у м. Житомирі прийняло рішення № 61579/10/25-009 від 03.10.2007 року, а ДПА у Житомирській області - № 18581/Л-С/25-009 від 19.10.2007 року, якими було залишено скарги Позивача без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем надавались транспортно-експедиційні послуги. Для надання цих послуг Позивачем було укладено договори транспортного-ескпедитування з перевізниками, які у послідуючому надавали послуги щодо перевезення товарів.

Згідно пп. 6.2.4. п.6.2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 167/97 (далі – Закон № 167/97), при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону № 168/97, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

У разі, якщо надання транспортних послуг здійснюється у вигляді укладення договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою, передбаченою п. 6.1 ст. 6 Закону. Об’єктом оподаткування у такому випадку є винагорода, яку отримує довірена особа чи агент від платника-перевізника за сприяння у продажу послуг із міжнародного перевезення, що надаються цим платником-перевізником.

Відтак, Законом № 168/97 чітко передбачено, що право на застосування нульової ставки ПДВ згідно із пп. 6.2.4 п. 6.2 ст.6 даного Закону має лише платник, який безпосередньо надає транспортні послуги з міжнародного перевезення пасажирів та вантажів.

Згідно матеріалів справи, Позивач безпосередньо транспортних послуг не надавав, діяв на підставі договору з нерезидентом-замовником і резидентом-перевізником, тобто виступає як окремий продавець всього комплексу послуг, у тому числі і придбаних у платника-перевізника за нульовою ставкою, тому операції з такого продажу комплексу послуг підлягають оподаткуванню ПДВ у повному обсязі за ставкою 20% до бази оподаткування.

Згідно наданих на перевірку міжнародних товарно-транспортних накладних, які заповнюються відповідно до ст. 6 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах у графі 16 «перевізник (найменування, адреса, країна)» та у графі 23 «підпис та штамп перевізника» зазначено не Позивача.

Колегія суддів приходить до висновку, що основоположною ознакою для підпадання послуг під нульову ставку ПДВ є факт перетинання даних послуг кордону України, таким чином особливо важливим є місце надання транспортно-експедиційних послуг Позивачем. Оскільки транспортно-експедиційні послуги Позивача зводились до пошуку перевізника на території України, то вони надавались виключно на території України, та не могли здійснити перетин кордону України, а тому підлягають оподаткуванню ПДВ  на загальних підставах.

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2008року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя                                 

   Судді: