Ухвала суду № 38442582, 28.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 року м. Київ К/800/65696/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. - головуючого,

Вербицької О.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013

у справі № 826/7238/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ат Медіа"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2013 та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.03.2013 №0001772208 та №0001782208.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ат Медіа» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ентхілл» за січень - лютий 2012 року, ТОВ «Айс-Вок» за лютий 2012 року, ТОВ «Ильский» за січень 2012 року, ТОВ «Логрус» за січень 2012 року, ПП «Бумакс» за січень 2012 року, ТОВ «Альбіон 2011» за січень 2012 року, ТОВ «Стіл Хоукс» за січень 2012 року, ПП «Матрікс» за січень - лютий 2012 року, ПП «Міра Ко» за січень - лютий 2012 року, ТОВ «Соло 25» за лютий 2012 року, за результатами якої складено Акт від 15.02.2013 №566/22.8/33492787, у висновках якого зафіксовано порушення:

- п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п.201.4, п.201.8, п.201.10 ст.201. Податкового кодексу України та п. 4 '"Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 29.12.2010 року за №1401/18696, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 394 750,00 грн.;

- п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 кв.2012 року на загальну суму 414 488,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки, відповідачем 06.03.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001772208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 592125,00 грн., в т.ч. основний платіж - 394 750,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 197375,00 грн.; №0001782208, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 518110,00 грн., в т.ч. основний платіж - 414 488,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 103 622,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на виконання умов договорів про надання послуг, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: актами здачі-приймання робіт (надання послуг), додатковими угодами, податковими накладними, банківськими виписками.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла вірного висновку про помилковість, встановлених судом першої інстанції фактів про невідповідність послуг, зазначених в додаткових угодах з послугами, зазначеними в актах виконаних робіт, оскільки, наведеними вище первинними документами підтверджується надання саме тих послуг, що передбачені договорами та додатками до них.

На час здійснення господарських операцій, контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також, мають свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль