Ухвала суду № 38442578, 28.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 року м. Київ К/800/34822/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Вербицької О.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013

у справі № 2а-820/267/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013, задоволено позовні вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.12.2012 № 0010681740.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість позивача за жовтень 2012, складено акт № 4323/1740/НОМЕР_2 від 05.12.2012, в якому встановлено порушення п. 198.6 ст.198, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України та завищення суми податкового кредиту за жовтень 2012 року, внаслідок чого позивачем занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за жовтень 2012 року на 246 685,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0010681740 від 20.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у загальному розмірі на 370 027,50 грн., з яких 246 685,00 грн. - за основним платежем та 123 342,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З акта перевірки вбачається, що відповідач прийшов до висновку , що позивач неправомірно відносив до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року № 9072985501 та в додатку №5 до декларації за жовтень 2012 року "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" від 20.11.2012 № 9072985503, суму ПДВ у розмірі 246 685,00 грн. за податковими накладними, складеними не платником ПДВ ФОП ОСОБА_3, свідоцтво платника ПДВ якого анульоване 25.05.2010.

Разом із тим, матеріали справи свідчать, що 05.01.2011 постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-9626/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011, скасовано акт Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 25.05.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_3 з дати складання та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Червонозаводському районі м. Харкова поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_3 як платника податку на додану вартість з дати анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Таким чином, як вірно зазначено судами обох інстанцій, на момент складання податкових накладних, вказаних в акті камеральної перевірки № 4323/1740/НОМЕР_2 від 05.12.2012, свідоцтво платника ПДВ ФОП ОСОБА_3 було чинним, а тому, позивач правомірно відносив суми за вказаними податковими накладними до податкового кредиту жовтня 2012 року в сумі 246 685,00 грн.

За наведених обставин, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 20.12.2012 № 0010681740.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль