Ухвала суду № 38442326, 22.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 року м. Київ К/800/51671/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Сірош М. В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій областіна постанову та ухвалуДонецького окружного адміністративного суду від 26.07.2013 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 рокуу справі№ 805/9239/13-аза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій областіпровизнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2013 року у справі № 805/9239/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 10.06.2013 року № 0004631702 та № 0004621702.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань дослідження господарських відносин з ТОВ «Технопромресус ЛТД», ТОВ «Ріалтек-індастріл-груп», ТОВ «Консалтингова фірма «Евроторгпрогресс» та правомірності нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік, податку на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року, складено акт № 2296/17-210-2060207220 від 07.06.2013 року, яким зафіксовано порушення пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до завищення податкового кредиту за період з 01.05.2010 року по 30.06.2010 року на загальну суму 175 347,00 грн., ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 164 826,75 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 10.06.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0004631702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 219 183,75 грн. (з яких: 175 347,00 грн. - основний платіж та 43 836,75 грн. - штрафні санкції); № 0004621702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 164 826,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що висновок податкового органу про відсутність реальності господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ «Технопромресурс ЛТД», ТОВ «Ріалтек-індастріл-груп», ТОВ «Консалтингова фірма «Евроторгпрогресс» не підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.01.2010 року між позивачем та ТОВ «Консалтингова фірма «Евроторгпрогресс» укладено договір купівлі-продажу товарів в асортименті.

Аналогічний за змістом та умовами договір купівлі-продажу товарів в асортименті укладений позивачем з ТОВ «Ріалтек-індастріл-груп» 01.08.2009 року.

01.08.2009 року між позивачем та ТОВ «Технопромресурс ЛТД» укладені договори купівлі-продажу продуктів харчування та бензину, кисню, промислових товарів та будівельних матеріалів. Передача та оплата товару здійснюється на підставі накладних, виписаних продавцем. Поставка продуктів харчування здійснюється автотранспортом покупця та за його рахунок. Поставка бензину, кисню, промислових товарів та будівельних матеріалів здійснюється спеціалізованим автотранспортом постачальника та за його рахунок.

Відповідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця удвох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктами 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, та не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

У відповідності до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій з ТОВ «Технопромресурс ЛТД», ТОВ «Ріалтек-індастріл-груп», ТОВ «Консалтингова фірма «Евроторгпрогресс» підтверджується матеріалами справи.

Податкові та видаткові накладні, виписані ТОВ «Технопромресурс ЛТД», ТОВ «Ріалтек-індастріл-груп», ТОВ «Консалтингова фірма «Евроторгпрогресс» не мають дефектів форми та їх зміст відповідає вимогам до первинних документів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Податкові накладні відповідають вимогам, що визначені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Книгою обліку доходів та витрат, договорами поставки, специфікаціями, договорами купівлі-продажу, довіреностями, накладними, податковими накладними, банківськими виписками підтверджується факт придбання та подальшого використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, шляхом їх продажу контрагентам: Установі охорони здоров'я «Санаторій «Святі гори», ДП «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця», КП «Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс», відділ освіти Слов'янської міської ради, ВП «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» та ін.

Оплата позивачем товару, отриманого у ТОВ «Технопромресурс ЛТД», ТОВ «Ріалтек-індастріл-груп», ТОВ «Консалтингова фірма «Евроторгпрогресс», в тому числі сплата ПДВ в ціні товару, підтверджується банківськими виписками, актами звірки взаємних розрахунків.

Транспортування придбаних у ТОВ «Технопромресурс ЛТД», ТОВ «Ріалтек-індастріл-груп», ТОВ «Консалтингова фірма "Евроторгпрогресс» товарно-матеріальних цінностей здійснювалося орендованим транспортом, який не весь час знаходився у розпорядженні позивача, а використовувався останньою лише за необхідністю. При цьому витрати з перевезення товарів позивачем до валових витрат не включалися, у зв'язку з чим повний пакет документів для підтвердження витрат з транспортування не формувався.

Судами обґрунтовано зазначено, що відсутність у платника податку належним чином оформленої товарно-транспортної накладної чи подорожнього листа за наявності інших первинних бухгалтерських документів, що свідчать про реальність господарської операції, не є беззаперечним доказом безтоварності такої операцій з придбання товару.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірності висновків про відсутність реального характеру господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Технопромресурс ЛТД», ТОВ «Ріалтек-індастріл-груп», ТОВ «Консалтингова фірма «Евроторгпрогресс» в травні, червні 2010 року, колегія суддів погоджується з висновком про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності фактичного виконання договорів викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року у справі № 805/9239/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

М. В. Сірош