Ухвала суду № 38417311, 22.04.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 741/194/14-ц Провадження № 22-ц/795/800/2014 Головуючий у I інстанції -Киреєв О. В. Доповідач - Страшний М. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Литвиненко І.В., Шарапової О.Л.,при секретарі:Мартиновій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Кредитної спілки „Аккорд" на рішення Носівського районного суду від 18 лютого 2014 року у справі за позовом Кредитної спілки „Аккорд" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Рішенням Носівського районного суду від 18 лютого 2014 року відмовлено в задоволенні позову КС „Аккорд" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі КС „Аккорд" просить скасувати дане рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невірне з'ясування норм матеріального та процесуального права. Апелянт наполягає на тому, що п'ятирічний строк позовної давності необхідно обчислювати з дня закінчення строку дії договору з 27 січня 2009 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, позивачем пропущено строк звернення до суду, який необхідно рахувати з дня настання строку погашення чергового платежу, а останній платіж відповідачка здійснили 03.10.2008 року.

Зазначений висновок суду відповідає встановленим по справі обставинам та грунтується на нормах закону, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як „строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони встановили як строк дії договору до повного погашення позичальником заборгованості за кредитом та процентами за користування ними (пункт 8 кредитного договору), кінцевий строк повернення кредиту 26 січня 2009 року (пункти 1.1 кредитного договору), так і строки виконання зобов'язань - щомісячне повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом правильно встановлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_5 перестала виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом - 26 жовтня 2008 року. У свою чергу банк звернувся до суду з позовом до неї - 10 січня 2014 року (згідно поштового штемпеля на конверті).

У зв'язку з наведеним доводи апелянта КС „Аккорд" про початок перебігу позовної давності з 27 січня 2009 року, тобто з визначеної дати закінчення дії кредитного договору, ґрунтується на неправильному розумінні апелянтом норм матеріального права.

Отже, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, суд першої інстанції дійшов законного та обгрунтованого висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

За викладених обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки „Аккорд" відхилити.

Рішення Носівського районного суду від 18 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: