Постанова № 38414304, 17.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2014 рокусправа № 804/13204/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточого В.О.

за участю:

представника позивача Бровко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі №804/13204/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алкон Маркет» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2013 року ТОВ «Алкон Маркет» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.05.2013 року № 0001592210 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 555 555грн., №0001562210 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 665 357грн., № 0001642230 про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 243 747,10 грн.; та скасувати рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.08.2013 року №1612/10/10-25 та скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України №10656/6/99-99-10-01-15.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на необґрунтовані висновки перевіряючих осіб щодо непідтвердженості (нереальності) господарських операцій позивача з контрагентами та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Висновки про порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 є безпідставними, з огляду на те, що після поломки касових апаратів розрахункові операції не проводились, відповідно і не використовувалась розрахункова книжка. Z-звіт був роздрукований та вклеєний до КОРО після відновлення робочої функції апаратів. Тобто, у позивача не було технічної можливості своєчасно оприбуткувати готівкові кошти на підставі фіскальних звітних чеків, а відсутність розрахункових квитанцій, на які посилається відповідач обумовлене відсутністю розрахункових операцій під час поломки апаратів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено частково: Скасовано податкові повідомлення - рішення від 31.05.2013 року:

- №0001592210 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 555 555грн.;

- №0001562210 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 665 357 грн.

- № 0001642230 про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 243747 грн. 10 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яка є правонаступником Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Апеляційна скарга, фактично, обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки №1326/22/36839189 від 29.03.2013р., та які, на думку ОДПІ свідчать про порушення позивачем норм податкового законодавства в частині формування позивачем валових витрат та формування податкового кредиту, у зв'язку з не наданням ТОВ «Алкон Маркет» ані до перевірки, ані до суду підтверджуючих документів щодо транспортування товарів від контрагентів-постачальників, зокрема, товарно-транспортних накладних. Не заперечуючи проти наявності в розділі 4 КОРО записів про ремонти РРО, відповідач вважає, що позивачем порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 в частині несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, проте рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, висновків про протиправність податкових повідомлень-рішень, суд дійшов з огляду на доводи позивача, викладені в позові та доводи відповідача, викладені в запереченнях на позов.

Разом з тим, з огляду на позицію позивача та відповідача, при вирішення даної справи, суд першої інстанції повинен був дослідити обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Проте, судом першої інстанції при вирішенні даної справи не було досліджено правочини між позивачем та ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Ривс", ПП "Вектор Пром", ПП "Драфт Сервіс", ПП "Торгівельний Дім Самара", ПП "Промінвестмаш", ТОВ "Алікон Маркет", ПП "Перспектива 2008", не було досліджено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, наявність залишків невикористаної продукції та реалізацію використаної продукції, не було досліджено й Книгу обліку розрахункових операцій.

Для з'ясування всіх обставин у справі, суду необхідно було перевірити доводи податкового органу, викладені в акті перевірки та інші докази.

Проте, будь-яких первинних документів, на час розгляду справи судом першої інстанції, матеріали справи не містили. Матеріали справи не містять відомостей і про дослідження таких документів судом у судовому засіданні. Більш того, Акт перевірки, на висновках якого ґрунтуються оскаржувані податкові повідомлення-рішення, в матеріалах справи був відсутній.

Частиною 5 ст. 11 КАС України передбачено, що суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції неможливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст.159 КАС України, а відтак, підлягає скасуванню.

Отже, для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження самих договорів укладених між позивачем та контрагентами та всіх первинних документів, пов'язаних з його виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, а також встановлення наявності зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

З метою з'ясування всіх обставин у справі, судом було витребувано у позивача первинні документи, які на його погляд підтверджують реальність господарських операцій, які заперечуються відповідачем, та з наданих документів встановлено наступне.

Повноважними особами Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкон Маркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарської діяльності, валютного та іншого законодавства за період за 01.04.2011 року по 30.12.2012 року, за результатами якої складено Акт № 1326/22/36839198 від 23.03.2013 року (далі по тексту - Акт перевірки) (т.1 а.с.161-180).

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем, зокрема, вимог:

- п.п.14.156, п.п.14.1257, п.14.1 ст.14, п. 135.1, 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.4, 135.5.5 п. 135.5, п. 138.1, 138.2, пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.2, 138.10.3, 138. 10.5, 138.10.6 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті, на загальну суму 540 649 грн., в тому числі по періодах з ІІ кварталу 2011 року по ІV квартал 2012 року;

- п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, 201.4, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 486 908 грн., в тому числі по періодах з квітня 2011 року по травень 2012 року

- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637, несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти на підставі фіскальних звітних чеків в КОРО.

На підставі висновків Акту перевірки №1326/22/36839198 від 29.03.2013 року відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 31.05.2013 року:

- №0001592210, яким ТОВ «Алкон Маркет» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 555 555грн., в тому числі за основним платежем 540 649грн., та штрафні (фінансові) санкції - 14 906грн. (а.с.23)

- №0001562210, яким ТОВ «Алкон Маркет» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 665 357грн., в тому числі за основним платежем 486 908грн., та штрафні (фінансові) санкції - 178 449грн. (а.с.22)

- №0001642230, яким до ТОВ «Алкон Маркет» застосовано суму штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 243 747,10 грн. (а.с.21)

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивачем було подано до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Міністерства доходів і зборів України скарги, рішеннями останніх від 05.08.2013 року № 1612/10/10-25, від 09.09.2013 року № 10656/6/99-99-10-01-15, оскаржувані податкові повідомлення залишені без змін, а скарги без задоволення.

Правомірність та обґрунтованість рішень та податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі Акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно пп. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу витрат операційної діяльності та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, сутність якого полягає у формуванні складу витрат та податкового кредиту за результатами господарських операцій, вчинених між позивачем та ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Ривс", ПП "Вектор Пром", ПП "Драфт Сервіс", ПП "Торгівельний Дім Самара", ПП "Промінвестмаш", ТОВ "Алікон Маркет", ПП "Перспектива 2008".

При цьому, податковим органом було зроблено висновок, що відсутні ознаки реальності вчинення господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Ривс", зокрема, з тих підстав, що у відношенні вказаних контрагентів складено акти документальних позапланових перевірок, якими встановлено відсутність ознак реальності здійснення господарських операцій, а саме:

- акт Дніпродзержинської ОДПІ від 21.12.2012 року № 5217/606/17-220/НОМЕР_3 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань правильного формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень - липень 2011 року;

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року № 7211/224/34914473 по підприємству ТОВ "Ривз".

Відповідно до вищевказаних актів перевірок, не підтверджено реальність господарських відносин ТОВ "Алкон Маркет" з придбання овочів від ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 22 584грн. з ПДВ, та з придбання ТМЦ від ТОВ "Ривз" на загальну суму 5 676грн. з ПДВ

Проте, фактично, в Акті перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки про нереальність господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Ривс", згідно з Актом перевірки, зроблені ДПІ лише з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача, а не виходячи з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, та за наслідками яких позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

При цьому, ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до вказаних суб'єктів підприємницької діяльності, з огляду на те, що позивач з ними не мав жодних взаємовідносин. Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про заниження податкових зобов'язань по взаємовідносинам ТОВ "Алкон Маркет" з ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Ривс", ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальника.

В акті перевірки відповідач зазначає, що відповідно до договорів, укладених ТОВ "Алкон Маркет" з постачальниками ПП "Вектор Пром", ПП "Драфт Сервіс", ПП "Торгівельний Дім Самара", ПП "Промінвестмаш", ТОВ "Алікон Маркет", ПП "Перспектива 2008" передбачено:

- поставку товару здійснювати транспортом та за рахунок постачальника;

- приймання передачу товару здійснювати на складі покупця;

- при передачі товару постачальник зобов'язаний передати покупцю наступні документи: накладну на товар, податкову накладну документи, що підтверджують якість товару; товаротранспортну накладну; довіреність на представника постачальника на право підпису товаросупровідних актів.

При цьому, позиція відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з даними контрагентами полягає в тому, що що ТОВ "Алкон Маркет" не надало підтверджуючих документів щодо транспортування товарів від вищеперерахованих постачальників.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується, оскільки відсутність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних податкових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. При цьому, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., якими визначено такий документ як товарно-транспортна накладна, не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, акт перевірки ДПІ, на якому ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення грошових зобов'язань. Відповідачем, на якого в силу приписів ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не надано суду доказів, які б свідчили про безтоварність (нереальність) зазначених господарських операцій.

В той же час, встановлені обставини справи які не спростовуються відповідачем, свідчать про те, що взаємовідносини між позивачем та ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Ривс", ПП "Вектор Пром", ПП "Драфт Сервіс", ПП "Торгівельний Дім Самара", ПП "Промінвестмаш", ТОВ "Алікон Маркет", ПП "Перспектива 2008" відбувалися на підставі:

- договору поставки №77А від 01.03.2010р., укладеного між ТОВ «Алкон Маркет» та ПП «Драфт Сервіс» та додаткових угод до нього

- договору поставки №134 від 09.08.2010р., укладеного між ТОВ «Алкон Маркет» та ФОП ОСОБА_2 та додаткових угод до нього

- договору поставки №159 від 01.02.2011р., укладеного між ТОВ «Алкон Маркет» та ПП «Промінвестмаш»

- договору поставки №3321 від 01.10.2011р., укладеного між ТОВ «Алкон Маркет» та ПП «Перспектива 2008»

- договору №АМ-02/03 від 02.03.2012р., укладеного між ТОВ «Алкон Маркет» та ПП «Вектор-Пром»

- договору поставки №89 від 01.03.2010р., укладеного між ТОВ «Алкон Маркет» та ТОВ «Алікон Маркет»

- договору поставки №01/03-10 від 01.03.2010р., укладеного між ТОВ «Алкон Маркет» та ПП «ТД Самара» та додаткових угод до нього

Фактичне виконання сторонами умов договорів підтверджується: видатковими накладними, податковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Вказані первинні документи надавалися позивачем до перевірки, при цьому будь-яких зауважень до їх оформлення перевіряючими особами висловлено не було. Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагентами. Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі, що також відображено в акті перевірки. Копії платіжних доручень надано та долучено до матеріалів справи.

На дату складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи у встановленому порядку та були платниками податку на додану вартість, про що позивачем надані свідоцтва.

Також встановлено, що придбані товари та послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Основним видом діяльності позивача у первіряємий період було - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування.

З матеріалів справи встановлено, що позивач користується на підставі укладених договорів оренди та суборенди складських та нежитлових приміщень де зберігався придбаний товар, а також нежитлових приміщень, які використовувались позивачем як магазини, де реалізовувався придбаний товар.

Таким чином, твердження відповідача про те, що перевіркою не встановлено документального підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Ривс", ПП "Вектор Пром", ПП "Драфт Сервіс", ПП "Торгівельний Дім Самара", ПП "Промінвестмаш", ТОВ "Алікон Маркет", ПП "Перспектива 2008", є необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що проведені господарські операції мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, складені відповідно до встановлених вимог, підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. На виконання укладених договорів було поставлено товар, видано видаткові і податкові накладні, здійснено оплату в безготівковій формі. Суми за зазначеними видатковими та податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, а також до валових витрат.

Усі документи були в розпорядженні перевіряючих.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, з огляду на позицію ДПІ щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Ривс", ПП "Вектор Пром", ПП "Драфт Сервіс", ПП "Торгівельний Дім Самара", ПП "Промінвестмаш", ТОВ "Алікон Маркет", ПП "Перспектива 2008".

Щодо висновків про порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637, суд зазначає наступне.

Отже, податковий орган зазначає, що позивачем несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти на підставі фіскальних звітних чеків в КОРО №0464002322/2 від 15.02.2011 року, а саме: згідно Z - звіту № 801 за 18.01.2012 року роздруковано 19.01.2012 року на загальну суму 6507 грн. 34 коп., готівкові кошти оприбутковані 18.01.2012 року Z - звіту №544 за 07.05.2011 року роздруковано 08.05.2011 року на загальну суму 7223 грн. 33 коп., готівкові кошти оприбутковані 07.05.2011 року; в КОРО № 0464002487 від 18.03.2011 року, а саме: згідно Z - звіту №1077 за 01.12.2011 року роздруковано 02.12.2011 року на загальну суму 5639 грн. 90 коп., готівкові кошти оприбутковані 01.12.2011 року; в КОРО № 0464002530 від 06.06.2011 року, а саме: згідно Z - звіту № 838 за 15.04.2012 року роздруковано 16.04.2012 року на загальну суму 841 грн. 69 коп., готівкові кошти оприбутковані 15.04.2012 року; в КОРО № 0464002358/3 від 31.05.2012 року, а саме: згідно Z - звіту № 770 за 15.07.2012 року роздруковано 16.07.2012 року на загальну суму 2899 грн. 99 коп., готівкові кошти оприбутковані 15.07.2012 року; в КОРО № 0464002529 від 06.06.2011 року, а саме: згідно Z - звіту № 383 за 09.09.2011 року роздруковано 10.07.2012 року на загальну суму 6379 грн. 53 коп., готівкові кошти оприбутковані 09.09.2011 року; в КОРО № 0464002358/2 від 12.05.2011 року, а саме: згідно Z - звіту №0379 за 20.06.2011 року роздруковано 21.06.2011 року на загальну суму 942 грн. 15 коп., готівкові кошти оприбутковані 20.06.2011 року; в КОРО № 0464002359/2 від 12.05.2011 року, а саме: згідно Z - звіту № 0543 за 02.12.2011 року роздруковано 03.12.2011 року на загальну суму 7971 грн. 67 коп., готівкові кошти оприбутковані 02.12.2011 року, Z - звіту № 0602 за 29.01.2012 року роздруковано 30.01.2012 року, на загальну суму 2129 грн. 86 коп., готівкові кошти оприбутковані 29.01.2012 року; в КОРО № 0464002362 від 23.02.2012 року, а саме: згідно Z - звіту № 2058 за 04.07.2012 року роздруковано 05.07.2012 року на загальну суму 66 грн. 94 коп., готівкові кошти оприбутковані 04.07.2012 року; в КОРО № 0464002487 від 18.03.2011 року, а саме: згідно Z - звіту № 929 за 06.07.2011 року роздруковано - 08.07.2011 року на загальну суму 2199 грн. 77 коп., готівкові кошти оприбутковані 06.07.2011 року, Z - звіту № 930 за 06.07.2011 року роздруковано 08.07.2011 року на запільну суму 1606 грн. 01 коп. готівкові кошти оприбутковані 06.07.2011 року; в КОРО № 0464002483 від 09.03.2011року, а саме: згідно Z - звіту № 1047 за 18.09.2011 року роздруковано 19.09.2011 року на загальну суму 4341 грн. 24 коп., готівкові кошти оприбутковані 18.09.2011 року.

У зв'язку з вищевказаним висновком податкового органу, з урахуванням абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95, було винесене податкове повідомлення - рішення від 31.05.2013 року № 0001642230 про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 243 747 грн. 10 коп.

При цьому, податковий орган зазначає, що в розділі 4 КОРО наявні записи про ремонти КОРО, але в момент виходу з ладу РРО підприємством не використовувались розрахункові квитанції.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті регулюється Законом України "Про застосування реєстраторів розрахунковим операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг", Положенням "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженим постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004р. ( далі - Положення).

Згідно з п.п. 1.2 Положення, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.п. 2.2. та п.2.6 Положення, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до п.п. 7.3. Положення, відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Згідно з ч. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як вбачається з копій КОРО, у позивача відбулися поломки касових апаратів, про що поставлений відповідний запис в розділі 4 сервісною службою (т.1 а.с.77-101). При цьому, роздрукування денних звітів (Z-звітів) відбулося після відновлення робочої функції апаратів, що не заперечується відповідачем.

Згідно статті 5 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до п. 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт.

Відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614 (далі - Порядок) встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: - наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; - підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; - щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; - у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; - ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Згідно пункту 7.9 Порядку, якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, то за кожний робочий день у розділі 3 книги ОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1 - 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 - тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.

Як встановлено судом, після поломки касових апаратів розрахункові операції не проводились, відповідно і не використовувалась розрахункова книжка. Z-звіт був роздрукований та вклеєний до КОРО після відновлення робочої функції апаратів. Тобто, у позивача не було технічної можливості своєчасно оприбуткувати готівкові кошти на підставі фіскальних звітних чеків, а відсутність розрахункових квитанцій, на які посилається відповідач, обумовлене відсутністю розрахункових операцій під час поломки апаратів.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України, тобто не відповідає критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які визначено ч.3 ст.2 КАС України.

В той же час, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог щодо скасування рішень про результати розгляду скарг, оскільки цими рішеннями, які прийнято за результатами розгляду скарги підприємства, не порушуються та не можуть бути порушені права позивача, вони не породжують будь яких негативних наслідків для позивача або неоправданих зобов'язань, що мав би виконати позивач.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, рішення суду першої інстанції неможливо визнати законним та обґрунтованим, а відтак, вказані обставини є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про часткове задоволення позову.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі №804/13204/13-а скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Алкон Маркет» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.05.2013 року, прийняті Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби:

№0001592210, яким ТОВ «Алкон Маркет» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 555 555грн., в тому числі за основним платежем 540 649грн., та штрафні (фінансові) санкції - 14 906грн.;

№0001562210, яким ТОВ «Алкон Маркет» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 665 357грн., в тому числі за основним платежем 486 908грн., та штрафні (фінансові) санкції - 178 449грн.;

№0001642230, яким до ТОВ «Алкон Маркет» застосовано суму штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 243 747,10 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Постанову у повному обсязі складено 18.04.2014р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов