Вирок № 38409766, 22.04.2014, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/702/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Куца В.І., при секретарі Домненко Н.І., з участю прокурора Жерьобкіна В.Д., потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми кримінальне провадження № 12014200260000124 від 09 лютого 2014 року

по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Серпухов, Московської області, Російської Федерації, росіянки, громадянки Російської Федерації, з вищою освітою, розлученої, працездатної, засновниці ТОВ «ТИТАН ХОЛДИНГ ГРУП», мешканки АДРЕСА_1, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , з ідентифікаційним номером НОМЕР_1, раніше не судимої,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 будучи засновницею ТОВ «ТИТАН ХОЛДИНГ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38575485), зареєстрованого у встановленому законом порядку Сумською районною державною адміністрацією та знаходиться на спрощеній системі оподаткувань, основним видом підприємницької діяльності якого є лісопильне та стругальне виробництво, маючи повноваження по вирішенню кадрових питань (прийом та звільнення з посад, ініціація преміювання працівників та розгляду ставок посадових окладів, облік робочого часу тощо), грубо порушила законодавство про працю.

Так, ОСОБА_5 використовувала найману працю ОСОБА_1 з 08.01.2013 по 20.12.2013, який працював на виробництві, за адресою: Сумський район, смт. Низи, вул. Залізнична Станція, 1, по виготовленню древесного вугілля на належному їй підприємстві та займався охороною будівель на підприємстві.

Крім того, ОСОБА_5 використовувала найману працю ОСОБА_2, який з 22.06.2013 по 30.09.2013 працював на виробництві, за адресою: Сумський район, смт. Низи, вул. Залізнична Станція, 1, по виготовленню древесного вугілля на належному їй підприємстві та займався порубкою дров та складанням їх до сушильної печі.

Також ОСОБА_5 використовувала найману працю ОСОБА_3, який з кінця січня 2013 року по 13 липня 2013 року працював на виробництві, за адресою: Сумський район, смт. Низи, вул. Залізнична Станція, 1, по виготовленню древесного вугілля на належному їй підприємстві та займався порубкою дров та складанням їх до сушильної печі.

ОСОБА_5 використовувала найману працю ОСОБА_8, який з 01.07.2013 по 25.12.2013 працював на виробництві, за адресою: Сумський район, смт. Низи, вул. Залізнична Станція, 1, по виготовленню древесного вугілля на належному їй підприємстві та займався укладкою дров.

Таким чином, з 08.01.2013 по 20.12.2013 не оформивши належним чином трудові відносини з ОСОБА_1, з 22.06.2013 по 30.09.2013 ОСОБА_2, у період часу з кінця січня 2013 року по 13 липня 2013 року з ОСОБА_3, та з 01.07.2013 по 25.12.2013 з ОСОБА_8, не уклавши з ними трудового договору та не зареєструвавши вказаного договору в районному центрі зайнятості, ОСОБА_5, з метою отримання прибутку, діючи умисно, будучи особою, на яку покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, під час використання найманої праці ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 виплачувала останнім не обліковану заробітну плату та не проводила відрахувань страхових внесків на загальнообов'язкові державні соціальні страхування України на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Протягом усього часу роботи на підприємстві не надавала працівникам лікарняних та відпусток, чим порушила вимоги ст. ст.2, 23, 24, 48 Кодексу законів про працю України, ст.30 Закону України "Про оплату праці", вимоги передбачені Конституцією України та соціальні гарантії на соціальний захист.

Крім того, з моменту реєстрації підприємства ТОВ «Титан Холдинг Груп», ОСОБА_5, повинна була зареєструвати трудові договора з найманими працівниками та виплачувати останнім заробітну плату не нижче від визначеної законом. У той же час, ОСОБА_8, який працював на підприємстві з 01.07.2013 року по 25.12.2013 року без укладання трудового договору, ОСОБА_5 з метою отримання прибутку, діючи умисно, будучи особою, на яку покладений обов'язок дотримання законодавства щодо заробітної плати, виплатила йому заробітну плату лише за жовтень 2013 року у сумі 1000 грн., при цьому у період з 01.01.2013 року по 01.12.2013 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1147 грн., а у період з 01.12.2013 року по останній день роботи ОСОБА_8 розмір мінімальної заробітної плати становив 1218 грн. на місяць. Таким чином, ОСОБА_5 порушувала вимоги Конституції України, ст. 95 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 9,10 Закону України «Про оплату праці», виплачуючи заробітну плату ОСОБА_8 нижчу визначеної законом.

Також, найманому працівникові ОСОБА_2, який працював на підприємстві у ОСОБА_5 з 22 червня 2013 року по 30 вересня 2013 року без укладання трудового договору, остання, з метою отримання прибутку, діючи умисно, будучи особою, на яку покладений обов'язок дотримання законодавства щодо заробітної плати, виплатила йому заробітну плату 12 липня 2013 року у сумі 550 грн., при цьому у вказаний період розмір мінімальної заробітної плати становив 1147 грн. на місяць. Таким чином, ОСОБА_5 порушувала вимоги Конституції України, ст. 95 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 9,10 Закону України «Про оплату праці», виплачуючи заробітну плату ОСОБА_8 нижчу визначеної законом.

Крім того, найманому працівнику ОСОБА_3, який працював на підприємстві у ОСОБА_5 з січня 2013 року по 13 липня 2013 року без укладання трудового договору, остання, з метою отримання прибутку, діючи умисно, будучи особою, на яку покладений обов'язок дотримання законодавства щодо заробітної плати, виплачувала йому заробітну плату у сумі 1100 грн. на місяць, хоча у вказаний період розмір мінімальної заробітної плати становив 1147 грн. на місяць. Таким чином, ОСОБА_5 порушувала вимоги Конституції України, ст. 95 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 9,10 Закону України «Про оплату праці», виплачуючи заробітну плату ОСОБА_8 нижчу визначеної законом.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 свою вину визнала повністю і пояснила, що вона є засновницею ТОВ ТОВ «Титан Холдинг Груп», яке зареєстроване 6 лютого 2013 року. Підприємство знаходилось в смт.Низи по вул.Залізнична станція № 1 і займалось виготовленням древесного вугілля. З 8 січня 2013 року по 20 грудня без укладення трудового договору на підприємстві працював ОСОБА_1, який займався виготовленням древесного вугілля та охороною. З 22 червня 2013 року по 30 вересня 2013 року без укладення трудового договору на підприємстві працював ОСОБА_2 Також без укладення трудових договорів на підприємстві працювали: ОСОБА_3 з кінця січня 2013 року по 13 липня 2013 року та ОСОБА_4 з й липня 2014 року по 25 грудня 2013 року. Робітникам які працювали на виробництві, за домовленістю з ними вона нараховувала по 1200 гривень в місяць, а охоронцям нараховувала по 50 гривень за добу, але розрахунок з ними повністю не провела із-за фінансового стану. Не уклала з потерпілими трудових договорів також із-за фінансових проблем на підприємстві. Вона вчинила всі дії, які вказані в обвинувальному акті.

Крім повного особистого визнання вина обвинуваченої підтверджується іншими доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, пояснившого суду, що він працював в ТОВ «Титан Холдінг Груп» за усною домовленістю з ОСОБА_5 з 8 січня по 20 грудня 2013 року без укладення трудової угоди.

За усною домовленістю з нею вона йому платила по 1 200 гривень в місяць за роботу на підприємстві по виготовленню древесного вугілля і по 50 гривень за добу за роботу охоронцем. З ним був повністю проведений розрахунок і він не має до неї претензій по заробітній платі.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, пояснившого суду, що за усною домовленістю з обвинуваченою без укладення трудової угоди він працював в товаристві з 22 червня по 30 вересня 2013 року на різних роботах. За весь час роботи за 5 відпрацьованих діб він отримав тільки 550 гривень і більше заробітної плати не отримував.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3 пояснившого суду, що без укладення трудової угоди за усною домовленістю з обвинуваченою він працював на виробництві по виготовленню древесного вугілля з кінця січня 2013 року по 13 липня 2013 року . Виходячи з усної домовленості з нею щодо розміру заробітної плати по 110 гривень за одну зміну він отримував заробітну плату не регулярно і не в повному обсязі і вона не провела з ним повний розрахунок по заробітній платі.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4, пояснившого суду, що за усною домовленістю з ОСОБА_5 без укладення трудової угоди він працював на підприємстві на різних роботах з 1 липня по 25 грудня 2013 року. Заробітну плату отримував не регулярно і не в повному обсязі і до теперішнього часу вона не провела з ним повного розрахунку по заробітній платі.

Копією статуту ТОВ «Титан Холдинг Груп» , згідно якого дане товариство було зареєстроване 6 лютого 2013 року і єдиним його засновником є ОСОБА_5 ( ар.к.п. 177-191).

Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_5 в судовому засіданні була встановлена повністю.

Її дії необхідно квалфікувати за ч.1 ст.172 КК України, оскільки вона будучи засновником ТОВ «Титан Холдинг Груп» вчинила умисні дії, які виразилися в грудому порушенні законодавства про працю.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення; особу винної, яка характеризується з позитивної сторонни; та обставини, які пом*якшують покарання: вона раніше не судима,, свою вину визнала повністю і розкаєються в скоєному .

З урахуванням даних обставин їй необхідно призначити покарання у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 370, 374 та 376 КПК України,

приговорив:

Визнати винною ОСОБА_5 за ч.1 ст. 172 КК України і призначити їй по данному закону покарання у вигляді 850 гривень штрафу в доход держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.І.Куц