Вирок № 38406190, 11.11.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

415/5998/13-к

1-КП/415/554/13

ВИРОК

Іменем України

11.11.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Стрільцова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Привілля Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 24 березня 2011 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 29 травня 2012 року Лисичанським міським судом за ст.198, ст.71 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, 29 липня 2013 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1, ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

Наприкінці липня 2013 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємно викрав - 4 чавунні пічні плити, розмірами 60х19 см, вагою по 7 кг кожна, на загальну суму 510 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, на початку серпня 2013 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_3, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - дорожній велосипед торгової марки «Аіст», модель « 111-353», білоруського виробництва, вартістю 900 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1 та ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Завдана потерпілій ОСОБА_3 матеріальна шкода відшкодована повністю, - шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), а також, у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, доведено і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.185 ч.1 та ст.185 ч.2 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, за яким характеризується негативно (а.с.54), не працює, у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, часткове добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.38-39), а також, наявність тяжкого захворювання.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

За таких обставин, приймаючи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, а також, обставину, що обтяжує покарання останнього, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.185 ч.1 та ст.185 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисні злочини, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, при цьому, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1, стан здоров'я та наявність тяжкого захворювання у останнього, а також, з урахуванням часткового відшкодування заподіяної шкоди і відсутності тяжких наслідків від скоєного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

І, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного злочину, при призначенні остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням в рамках зазначеного кримінального провадження судової товарознавчої експертизи за №1309172/254 від 24 вересня 2013 року (а.с.25) і товарознавчої експертизи за №696/7 від 19 вересня 2013 року (а.с.49-51), витрати на залучення експертів - у сумі 343 гривні та у сумі 342 гривні 30 копійок, відповідно (а.с.26, 52), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі - відсутні.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1, ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік,

за ст.185 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

343 (триста сорок три) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи,

342 (триста сорок дві) гривні 30 копійок за проведення товарознавчої експертизи.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: