Вирок № 38406196, 13.02.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/419/14-к

1-КП/415/127/14

ВИРОК

Іменем України

13.02.2014 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Дергачова М.С.

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з повною вищою освітою, працюючого слюсарем-інструментальником ПрАТ «Лінік», одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -

встановив:

13 вересня 2013 року, приблизно о 20 годині 25 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, керуючи, на підставі реєстраційних документів, транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 211010», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» по проїздній частині проспекту Леніна міста Лисичанська, в напрямку вулиці Чубаря, та, наближаючись до перехрестя проспекта Леніна та вулиці Гарібальді, рух на якому регулюється сигналами світлофору, при увімкненому червоному сигналу світлофору, спрямованому на потік транспортних засобів по проспекту Леніна, і, відповідно, забороняючому рух у вказанному напрямку, ігноруючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи злочинну самовпевненість, в порушення вимог:

п.8.7.3.е), п.8.10 ПДР України, згідно яких - сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі, миготливий, або два червоних миготливих сигнали, забороняють рух п.8.7.3.е) ПДР України), у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія)( п.8.10 ПДР України),

виїхав на вказане перехрестя, не надавши дорогу автомобілю марки «ВАЗ 21124», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», під керуванням ОСОБА_3, що рухався по проїздній частині вулиці Гарібальді, в напрямку вулиці Карла Маркса, на зелений сигнал світлофору, який, відповідно, дозволяв рух, внаслідок чого, допустив зіткнення зазначених транспортних засобів, спричинивши пасажиру автомобіля марки «ВАЗ 211010», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», під його керуванням, - ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді - закритого стабільного неускладненого переламу бічної маси і передньої дуги С1 хребця без зміщення, ротаційного підвивиху С2 хребця, переламу остистого відростка С7 хребця, забою грудного відділу хребта, дегенеративного сходового спондилолистезу шийного відділу хребта, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №445 від 28-29 жовтня 2013 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Завдана потерпілій ОСОБА_1 майнова шкода, пов'язана з лікуванням у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень, відшкодована в повному обсязі. Позов прокурора, в інтересах лікувального закладу, щодо відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами медичної установи на лікування потерпілої ОСОБА_1 після отриманих тілесних ушкоджень у дорожньо-транспортній пригоді, визнає, останній - не відшкодовано, що зобов'язується усунути найближчим часом.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, доведено і органи досудового розслідування вірно та обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.286 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, проявивши злочинну самовпевненість, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.286 ч.2 КК України), обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання, за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.113), працевлаштований - працює слюсарем-інструментальником ПрАТ «Лінік», має позитивну виробничу характеристику, у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди (а.с.140), а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.110), наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.114), і наявність тяжкого захворювання та ІІІ групи інвалідності, - у зв'язку з отриманням виробичої травми (а.с.115-116).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.286 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і є злочином проти безпеки дорожнього руху, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працевлаштований, активно сприяв розкриттю злочину і в судовому засіданні вибачався за вчинення останнього, наявність на утриманні у обвинуваченого ОСОБА_2 неповнолітньої дитини, а також, наявність тяжкого захворювання та ІІІ групи інвалідності, у зв'язку з отриманням травми на виробництві, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням повного відшкодування заподіяних збитків і думки потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, в тому числі, одночасно, враховуючи, що вчинений злочин є злочином з необережності, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, п.4 КК України, а також, з призначенням обвинуваченому ОСОБА_2 додаткового покарання - у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Питання щодо зміни запобіжного заходу у вигляді особистої поруки у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с.145-146) учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням в рамках зазначеного кримінального провадження - судових експертиз технічного стану транспортного засобу за №1711/19 від 09 грудня 2013 року (а.с.48-52) і за №1710/19 від 09 грудня 2013 року (а.с.55-59), судової транспортно-трасологічної експертизи за №1709/20 від 26 грудня 2013 року (а.с.62-69), судової автотехнічної експертизи за №1918/19 від 15 січня 2014 року (а.с.102-106), витрати на залучення експертів - у сумі 784 гривні (а.с.47), у сумі 784 гривні (а.с.54), у сумі 1472 гривні (а.с.61), у сумі 1101 гривня 60 копійок (а.с.101), відповідно, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Позов прокурора в інтересах держави в особі Територіального медичного об'єднання міста Лисичанська Фінансового управління Лисичанської міської ради Управління охорони здоров'я Луганської обласної ради до обвинуваченого ОСОБА_2 - про відшкодування збитків у розмірі 3180 гривень 33 копійки, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1 у травматологічному відділенні ЦМЛ імені Титова міста Лисичанська, у період часу з 13 вересня 2013 року до 10 жовтня 2013 року (а.с.148-149), підлягає задоволенню в повному обсязі, сума спричиненого збитку підтверджується довідкою лікувального закладу (а.с.150).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

автомобіль марки «ВАЗ 211010», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1»

що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 (а.с.35,70-71),

- підлягає поверненню ОСОБА_6,

автомобіль марки «ВАЗ 21124», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 (а.с.35),

- підлягає поверненню ОСОБА_3

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - у вигляді особистої поруки.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) 4141 (чотири тисячи сто сорок одну) гривні 60 копійок за проведення судових експертиз технічного стану транспортного засобу за №1711/19 від 09 грудня 2013 року і за №1710/19 від 09 грудня 2013 року, судової транспортно-трасологічної експертизи за №1709/20 від 26 грудня 2013 року та судової автотехнічної експертизи за №1918/19 від 15 січня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Територіального медичного об'єднання міста Лисичанська Фінансового управління Лисичанської міської ради Управління охорони здоров'я Луганської обласної ради 3180 (три тисячі сто вісімдесят) гривень 33 копійки, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 у травматологічному відділенні ЦМЛ імені Титова міста Лисичанська, у період часу 13 вересня 2013 року до 10 жовтня 2013 року.

Речові докази по справі:

автомобіль марки «ВАЗ 211010», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1»

що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2,

- повернути ОСОБА_6,

автомобіль марки «ВАЗ 21124», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3,

- повернути ОСОБА_3

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: