Вирок № 38406169, 24.01.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/41/14-к

1-КП/415/91/14

ВИРОК

Іменем України

24.01.2014 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Швиденко О.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого у Лисичанському Ордена Трудового Червоного Прапора гірничому технікумі, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -

встановив:

29 листопада 2013 року, приблизно о 10 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ГАЗ 5201», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», по другорядній дорозі - проїздній частині вулиці Леніна міста Лисичанська, та, наближаючись до перехрестя вулиці Леніна та проспекта Леніна, проїздна частина якого є головною по відношенню до проїздної частини вулиці Леніна, при виїзді на головну дорогу - проспект Леніна, ігноруючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи злочинну самовпевненість, в порушення вимог:

п.16.11 ПДР України, відповідно до якого - на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху,

знаку 2.1. «Дати дорогу» ПДР України,

виїхав на вказане перехрестя, не надавши дорогу автомобілю марки «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», під керуванням потерпілого ОСОБА_1, що рухався по головній дорозі - проїздній частині проспекта Леніна, внаслідок чого допустив зіткнення транспортних засобів, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді - закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забоїв та саднин м'яких тканин обличчя, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №527 від 18 грудня 2013 року, в купі, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, заподіявших короткочасний розлад здоров'я, а також, закритого переламу 7-го ребра зліва без зміщення, який, відповідно до висновку зазначеної судово-медичної експертизи №527 від 18 грудня 2013 року, відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, більш ніж 3 тижні, необхідних для одужання та відновлення функції.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Завдана потерпілому ОСОБА_1 майнова шкода, пов'язана з лікуванням у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень, не відшкодована, що зобов'язується усунути найближчим часом. Позов прокурора, в інтересах лікувального закладу, щодо відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами медичної установи на лікування потерпілого ОСОБА_1 після отриманих тілесних ушкоджень у дорожньо-транспортній пригоді, визнає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, доведено і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.286 ч.1 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, проявивши злочинну самовпевненість, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості (ст.286 ч.1 КК України), обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання, за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.130), працевлаштований - працює у Лисичанському Ордена Трудового Червоного Прапора гірничому технікумі з січня 2000 року - в якості водія, з 01 вересня 2003 року - в якості майстра виробничого навчання, має позитивну виробничу характеристику (а.с.131), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.125), та наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та матері похилого віку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання - у виді обмеження волі, в межах, передбачених санкцією ст.286 ч.1 КК України, з урахуванням вимог ст.61 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, хоча і відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, але є злочином проти безпеки дорожнього руху, при цьому, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2, який працевлаштований, вперше притягується до кримінальної відповідальності, активно сприяв розкриттю злочину і в судовому засіданні вибачався за вчинення останнього, наявність на утриманні обвинуваченого ОСОБА_2 неповнолітньої дитини та матері похилого віку, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням думки потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, п.4 КК України, а також, недоцільним призначення обвинуваченому ОСОБА_2. додаткового покарання - у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням в рамках зазначеного кримінального провадження - експертиз технічного стану транспортного засобу за №2174/19 від 18 грудня 2013 року (а.с.71-76) і за №2173/19 від 18 грудня 2013 року (а.с.81-87), судової транспортно-трасологічної експертизи за №2172/20 від 18 грудня 2013 року (а.с.92-105), автотехнічної експертизи за №2172/18 від 24 грудня 2013 року (а.с.111-115), витрати на залучення експертів - у сумі 734 гривні 40 копійок (а.с.70), у сумі 734 гривні 40 копійок (а.с.80), у сумі 1472 гривні (а.с.91), у сумі 1224 гривні (а.с.110), відповідно, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Позов прокурора в інтересах держави в особі Територіального медичного об'єднання міста Лисичанська Фінансового управління Лисичанської міської ради Управління охорони здоров'я Луганської обласної ради до обвинуваченого ОСОБА_2 - про відшкодування збитків у розмірі 1235 гривень 63 копійки, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 у неврологічному відділенні ЦМЛ імені Титова міста Лисичанська, у період часу з 30 листопада 2013 року до 11 грудня 2013 року (а.с.133-134), підлягає задоволенню в повному обсязі, сума спричиненого збитку підтверджується довідкою лікувального закладу (а.с.132).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

автомобіль марки «ГАЗ 5201», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», що знаходиться на зберіганні у представника Лисичанського Ордена Трудового Червоного Прапора гірничого технікума - ОСОБА_5 (а.с.38-39,41),

- підлягає поверненню Лисичанському Ордена Трудового Червоного Прапора гірничому технікуму,

автомобіль марки «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», що знаходиться на зберіганні у представника власника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 (а.с.43-44,45),

- підлягає поверненню ОСОБА_6

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, та призначити йому покарання - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) 4164 (чотири тисячи сто шістьдесят чотири) гривні 80 копійок за проведення експертиз технічного стану транспортного засобу за №2174/19 від 18 грудня 2013 року і за №2173/19 від 18 грудня 2013 року, а також, судової транспортно-трасологічної експертизи за №2172/20 від 18 грудня 2013 року та автотехнічної експертизи за №2172/18 від 24 грудня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Територіального медичного об'єднання міста Лисичанська Фінансового управління Лисичанської міської ради Управління охорони здоров'я Луганської обласної ради 1235 (одну тисячу двісті тридцять п'ять) гривень 63 копійки, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 у неврологічному відділенні ЦМЛ імені Титова міста Лисичанська, у період часу з 30 листопада 2013 року до 11 грудня 2013 року.

Речові докази по справі:

автомобіль марки «ГАЗ 5201», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», що знаходиться на зберіганні у представника Лисичанського Ордена Трудового Червоного Прапора гірничого технікума - ОСОБА_5,

-повернути Лисичанському Ордена Трудового Червоного Прапора гірничому технікуму,

автомобіль марки «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», що знаходиться на зберіганні у представника власника ОСОБА_6 - ОСОБА_7,

- повернути ОСОБА_6

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: