Вирок № 38406164, 21.11.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7088/13-к

1-КП/415/667/13

ВИРОК

Іменем України

21.11.2013 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Хмеленко Н.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, -

встановив:

Відповідно до обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_2 - 22 жовтня 2013 року, приблизно о 17 годині, більш точніший час не встановлено, перебуваючи, у стані алкогольного сп'яніння, у будинку за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_1, по АДРЕСА_1, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємно викрав - мобільний телефон марки «Nokіa», модель «1/202-2», вартістю 100 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 20 гривень, і грошима на рахунку у сумі 40 гривень, спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 160 гривень.

В судове засідання надана угода про примирення, укладена 14 листопада 2013 року, між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468-471 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої -

обвинувачений ОСОБА_2 визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, викладеному в обвинувальному акті, тобто - в таємному викраденні чужого майна (крадіжці),

потерпіла ОСОБА_1 і обвинувачений ОСОБА_2 остаточно примирилися і сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуюючись на призначенні останньому покарання за ст.185 ч.1 КК України - у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Згідно з вимогами ст.468 КПК України - у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ст.469 КПК України - угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до вимог ст.314 та ст.474 КПК України - розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження, відсутність яких не є перешкодою, для розгляду, і, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду, з'ясувавши,

у обвинуваченого -

зрозумілість наданих законом прав, а також, наслідків укладення та затвердження угоди про примирення, передбачених ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердженя угоди судом, в тому числі і наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України,

у потерпілого -

зрозумілість наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, зазначені обставини відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. З потерпілою ОСОБА_1 примирився та заключив відповідну угоду про примирення, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердженя судом угоди про примирення між ним та потерпілою ОСОБА_1і наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені у ст.473 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що вона цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між нею та обвинуваченим ОСОБА_2, визначені у ст.473 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, вбачається, що дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при цьому обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про примирення від 14 листопада 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468-471 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 14 листопада 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.469, ст.471 КПК України.

Умови угоди про примирення від 14 листопада 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_1 не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах санкції ст.185 ч.1 КК України, застосування виду покарання у виді штрафу відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення від 14 листопада 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_1, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та думку потерпілої ОСОБА_1, які наполягали на затвердженні угоди, погоджуючись з думкою прокурора Хмеленко Н.В., який вважав, що угода про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи за №831-245/7 від 08 листопада 2013 року (а.с.25-28), витрати на залучення експертів у сумі 489 гривень 44 копійки (а.с.29), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Nokіa», модель « 1/202-2», з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 (а.с.33-34),

- підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_1

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.471, ст.474-ст.475 КПК України, суд -

засудив:

Угоду про примирення, укладену 14 листопада 2013 року між обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013030240003762 відносно ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

489 (чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 44 копійки за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Nokіa», модель « 1/202-2», з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1,

- повернути потерпілій ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_2, потерпілою ОСОБА_1 та прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: