Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2014 р. Справа № 805/4686/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом державної податкової інспекції у Калінінському районі
м. Донецька Головного управління Міндоходів у
Донецькій області
до товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРТА»
про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника
податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на
додану вартість у сумі 182601,32 гривень
Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРТА» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 232628,13 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «СПАРТА» перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, має податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 232628,13 гривень. Заборгованість виникла на підставі поданої відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2014 року в сумі 232699,00 гривень, у підприємства була переплата у сумі 70,87 гривень. Відповідачем порушено вимоги ст. 57 Податкового кодексу України. З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією платнику податків надіслана податкова вимога форми «Ю» № 5-25 від 05.02.2014 року, яка отримана представником відповідача 14.02.2014 року. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість.
Представник позивача надав до канцелярії суду заяву від 24 квітня 2014 року про розгляд справи в письмовому провадженні. Також надав заяву про зменшення суми податкового боргу у зв’язку із частковою сплатою відповідачем, надавши зворотній бік облікової картки платника податку станом на день слухання справи. Просив стягнути заборгованість з податку на додану вартість у сумі 182601,32 гривень
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі наведеної норми, а також врахувавши клопотання позивача, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «СПАРТА», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 23977817, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та ідентифікаційними даними (а.с. 10, 15), перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 04 січня 1996 року за № 06302932, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП від 27 жовтня 2009 року № 1383/10/29-014-2 (а.с. 7).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України для подання податкової декларації.
20 січня 2014 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 232699,00 гривень (а.с. 11-13).
Станом на 24 квітня 2014 року за відповідачем у зв’язку з переплатою та з частковою сплатою обліковується недоїмка з податку на додану вартість у сумі 182601,32 гривень, що підтверджується наданим позивачем до суду зворотнім боком облікової картки платника з податку на додану вартість.
Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
05 лютого 2014 року держаною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнята податкова вимога форми «Ю» № 5-25 (а.с. 5), яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та отримана представником товариства 14 лютого 2014 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 17).
Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.
Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРТА» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 182601,32 гривень задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРТА» (код ЄДРПОУ 23977817) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 182601 (сто вісімдесят дві тисячі шістсот одна) гривня 32 копійки на розрахунковий рахунок 31111029700005, код бюджетної класифікації 14010100, одержувач – державний бюджет, Калінінське.УК/Калінінс. р-н/14010100, ЄДРПОУ 38034015, банк одержувача – ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 24 квітня 2014 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Голубова Л.Б.
Судове рішення № 38404591, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 24.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/4686/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: