Вирок № 38404037, 17.03.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/924/14-к

1-КП/415/197/14

ВИРОК

Іменем України

17.03.2014 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Добуграй В.К.,

прокурора Хмеленко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 22 грудня 2010 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, 30 серпня 2013 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

24 грудня 2013 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні БК «Імені Н.К. Крупської», у місті Лисичанську, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - мобільний телефон марки «Samsung», модель «GТ-С 3010», ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 170 гривень, з грошима на рахунку сім картки оператора мобільного зв'язку «МТС», у сумі 12 гривень, у чохлі, вартістю 33 гривні, та зарядний пристрій для останнього, вартістю 30 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 245 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії у потерпілої ОСОБА_3 та відшкодувавши останній завдану майнову шкоду - шляхом поверення викраденного.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.185 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання, за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.92), не працює, у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні бабусі похилого віку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.95).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисний, крім того, корисливий злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, при цьому, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2, який активно сприяв розкриттю злочину, і в судовому засіданні вибачався за вчинення останнього, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, що обтяжують покарання і одночасно, враховуючи відшкодування заподіянного збитку, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 було проведено судово-товарознавчу експертизу за №12/7 від 10 січня 2014 року (а.с.21-23), за №127-39/7 від 19 лютого 2014 року (а.с.47-50), витрати на залучення експертів щодо проведення останньої - у сумі 342 гривні 30 копійок (а.с.24), у сумі 489 гривень 44 копійки (а.с.51), відповідно, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_3 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Samsung», модель «GТ-С 3010», ІМЕІ НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 (а.с.53,54),

- підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_3

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

831 (вісімсот тридцять одну) гривню 74 копійки за проведення судово-товарознавчих експертиз.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Samsung», модель «GТ-С 3010», ІМЕІ НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3,

- повернути потерпілій ОСОБА_3

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: