Вирок № 38401689, 15.07.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1780/13-к

1-КП/415/159/13

ВИРОК

Іменем України

15.07.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Грибанової Л.О.

суддів Фастовець В.М.,

Дядько Л.І.,

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Сохікян С.Ш.,

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Лисичанська Луганської області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, не судимої, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, -

встановив:

14 січня 2013 року, приблизно о 22 годині 45 хвилин, обвинувачена ОСОБА_3, перебуваючи, в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого мешкання, АДРЕСА_1, в ході сварки, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, взявши кухонний ніж, умисно, нанесла потерпілому ОСОБА_4 один удар у груди, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді - проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням навколосерцевої сумки, висхідної частини аорти, крововилива в навколосерцеву сумку, крововилива у праву плевральну порожнину 1500 см? крові, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №24 від 15 січня - 13 лютого 2013 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент їх заподіяння, та від яких настала смерть останнього.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, не визнала, пояснивши, що 14 січня 2013 року, на протязі дня, вона зі своїм співмешканцем - потерпілим ОСОБА_4, перебуваючи в гостях, вживали алкогольні напої. Того ж дня, ввечорі, повернувшись за місцем їх спільного мешкання, АДРЕСА_1, потерпілий ОСОБА_4, продовжив вживати спиртне, на грунті чого, у зв'язку з її відмовою щодо вживання алкоголю, між ними виникла словесна сварка, яка переросла у дрібну бійку, в ході якої потерпілий ОСОБА_4, розлютившись і образивши її грубою нецензурною лайкою, жбурнув в неї керамічною чашкою, та, підійшовши ближче, завдав одного удару своєю ногою в область сідниць, праворуч, на що вона, у відповідь, бажаючи припинити розвиток конфлікту, не зреагувала, продовживши дивитися телевізор. Через деякий час, приблизно о 22-23 годині, до кімнати, де вона, сидячи на дивані, дивилася телевізор, знову зайшов потерпілий ОСОБА_4, руки якого, попередньо, були за спиною, і який, наближаючись до неї, вивів свою праву руку із-за спини, при цьому, у правій руці останнього знаходився кухонний ніж з дерев'яною ручкою. Піднявшись з дивану, і, намагаючись захиститися, перехопила руку потерпілого ОСОБА_4, вирвавши у того ніж, оскільки потерпілий ОСОБА_4 утримував ніж лише пальцями за кінець ручки. Таким чином, ніж, який знаходився у руках потерпілого ОСОБА_4, опинився у її правій руці. Потерпілий ОСОБА_4, не зупиняючись, і, словесно її провокуя, задираючись та промовивши, щоб вона била його ножем, рушив прямо на неї, при цьому, натрапивши своєю грудною клітиною на ніж, який вона, на той час, утримувала у своїй руці, перед собою, у положенні «від себе», підведеним до гори лезом, вістрям леза вперед. Побачивши, як потерпілий ОСОБА_4 натрапив на ніж, висмикнула останній із тіла потерпілого ОСОБА_4, після чого той відразу ж впав на диван. Угледівши рану на грудях потерпілого ОСОБА_4, спробувала надати первинну допомогу та зупинити кровотечу, затиснувши рану рушником, після чого, побігла до сусідів кликати на допомогу. Фактичні обставини подій визнає, так як розуміє, що смерть потерпілого ОСОБА_4 настала від її дій, але, не погоджуючись з кваліфікацією органів досудового розслідування, вважає, що вчинила необережне заподіяння смерті потерпілого ОСОБА_4, оскільки потерпілий ОСОБА_4 самостійно спричинив собі виявлені судово-медичною експертизою тілесні ушкодження, від яких настала смерть останнього, натрапивши на ніж, який вона утримувала, зафіксував у своїй правій руці, на рівні своєї грудної клітини, попередньо вихопивши зазначений ніж безпосередньо у потерпілого ОСОБА_4 У скоєному - щиро розкаялась. Інших предметів, за винятком вихопленого нею ножа, у потерпілого ОСОБА_4, у момент виниклого конфлікту, при собі не було. Можливістю викинути ніж на підлогу, або приспустити свою руку, в якій утримувала ніж, або нанести удар потерпілому ОСОБА_4 в будь-яку іншу частину тіла, володіла, але не скористалася з причин швидкого відбування подій і страху, оскільки потерпілий ОСОБА_4, відразу ж, після того, як вона вихопила ніж, рушив на неї вперед, у зв'язку з чим, вона і не погоджується з кваліфікацією своїх дій, оскільки вона не думала, що потерпілий ОСОБА_4, відразу ж, після того, як вона вихопила ніж, рушить на неї вперед, і, відповідно, не бажала настання таких наслідків - як смерть потерпілого ОСОБА_4

Незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_3 своєї провини, вина останньої у скоєнні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, викладеного в данному вироку, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 14 січня 2013 року, у вечірній час, їй на мобільний телефон зателефонувала обвинувачена ОСОБА_3, яка є їй рідною матір'ю, та сповістила, що, в ході виниклої конфліктної ситуації, вдаривши ножем свого співмешканця - ОСОБА_4, ймовірно вбила останнього. Обставин зазначених подій обвинувачена ОСОБА_3 їй не розповідала, оскільки перебувала у шоковому стані.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 14 січня 2013 року, у вечірній час, він, знаходячиь в гостях у своїх знайомих, по АДРЕСА_1, став очевидцем подій, коли незнайома йому жінка, як з'ясувалося пізніше - обвинувачена ОСОБА_3, постукавши до кімнати, де він знаходився, повідомила, що остання, ймовірно, вбила свого співмешканця. Зайшовши на прохання незнайомої жінки - обвинуваченої ОСОБА_3 до сусідньої кімнати, побачив незнайомого чоловіка, який лежав на спині на дивані, на тілі якого, по центру грудної клітини, вбачалось поранення. Того вечора будь-яких конфліктних ситуацій або скандалів на поверсі квартири, де він знаходився в гостях, або у сусідніх квартирах він не спостерігав.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_8 дали аналогічні один одному пояснення, зазначивши, що потерпілий ОСОБА_4 на протязі тривалого часу зловживав спиртними напоями та відмічався агресивною поведінкою до обвинуваченої ОСОБА_3, яку можуть охарактеризувати лише з позитивного боку, та яка, з причин жалю, постійно вибачала потерпілого ОСОБА_4 за неповадну поведінку останнього.

Крім вищевикладеного, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, викладеного в данному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіренними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду.

Із протоколу огляду місця події від 15 січня 2013 року (а.с.4-8) з фототаблицею (а.с.9-16) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, оглянуто місце скоєння злочину - квартира за місцем мешкання обвинуваченої ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4, по АДРЕСА_1, в ході проведення якого було виявлено труп потерпілого ОСОБА_4 з візуально встановленними тілесними ушкодженнями, а також, вилучено:

змиви речовини бурого кольору з дверної лутки, відібрані на фрагмент марлевої тканини, в яких, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №15 від 18-26 лютого 2013 року у відношенні речових доказів: змива з дверної лутки (а.с.139-141) - знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої був виявлений тільки антиген Н, кров може походити від особи з групою О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В, цією особою міг бути потерпілий ОСОБА_4, кров не належить обвинуваченій ОСОБА_3,

рушник з плямами речовини бурого кольору, на якому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №15 від 18-26 лютого 2013 року у відношенні речових доказів: рушника (а.с.139-141) - знайдені кров людини та піт, при визначенні групової належності яких, були знайдені антигени В і Н та ізогемаглютинин анти-А, кров та піт могли походити від особи з групою В з ізогемаглютинином анти-А і супутнім антигеном Н, цією особою могла бути обвинувачена ОСОБА_3, присутність крові потерпілого ОСОБА_4 у цьому випадку можлива у якості домішки до крові та поту обвинуваченої ОСОБА_3, якщо антиген В походить за рахунок поту обвинуваченої ОСОБА_3, то антиген Н та ізогемаглютинин анти-А могли походити за рахунок крові потерпілого ОСОБА_4,

сліди пальців рук та сліди долоні руки, розмірами 13х21, 14х12, 13х20, 15х25, 13х17, 9х12, 11х15, 12х20, 10х15, 12х10, 16х20, 14х25, 15х25, 15х20, 13х15, 9х15, 15х16, 13х15, 13х25, 20х15, 13х17, 15х16, 15х12, 10х18, 14х20, 9х23, 32х80, 28х65, 10х11, 18х24 мм, відкопійовані на відрізки липкої прозорої стрічки СТ-24, довжиною 37, 31, 32, 38, 34, 33, 34, 43, 34, 29, 29, 35, 30, 26, 35, 37, 35, 27, 36, 32, 33, 35, 38, 33, 32, 35, 23, 37 мм, та СТ-48, довжиною 80 та 81 мм, з яких, відповідно до висновку дактилоскопічної експертизи за №74/24 від 04 лютого 2013 року (а.с.116-122) з фототаблицею (а.с.123-126), 5 слідів пальців рук та 2 сліди долоні руки, розмірами 10х18, 14х20, 9х23, 32х80, 28х65, 10х11 та 18х24 мм, відкопійовані на відрізки липкої прозорої стрічки СТ-24, довжиною 33, 32, 35, 23, 37 мм, та СТ-48, довжиною 80 та 81 мм, придатні для ідентифікації особи, що їх залишила, при цьому, 4 сліди пальців рук та 2 сліди долоні руки, розмірами 10х18, 14х20, 9х23, 32х80, 28х65, 10х11 мм залишені відбитками безіменного пальця лівої руки, вказівного, середнього та мізинця правої руки та відбитком долоні правої руки обвинуваченої ОСОБА_3, 1 слід пальця руки, розміром 18х24 мм, залишено не обвинуваченою ОСОБА_3 і не потерпілим ОСОБА_4, а іншою особою,

ніж з металу сірого кольору та фігурною дерев'яною рукояткою, який, відповідно до висновку експертизи холодної зброї за №226/53 від 05 березня 2013 року (а.с.166-167) з фототаблицею (а.с.168), холодною зброєю не являється, і виготовлений саморобним способом, при цьому, на ножі, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №14 від 18-21 лютого 2013 року у відношенні речових доказів: ножа (а.с.132-134) - знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої був виявлений тільки антиген Н, кров може походити від особи з групою О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В, цією особою міг бути потерпілий ОСОБА_4, кров не належить обвинуваченій ОСОБА_3

Із протоколу огляду трупа потерпілого ОСОБА_4 (а.с.26-28) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, оглянуто труп потерпілого ОСОБА_4, на тілі якого візуально виявлено колото-різане поранення грудної клітини, а також, вилучено чоловічі плавки та відібрано біологічні зразки, зокрема, зразок крові, зразок волосся, зразки нігтів з лівої та правої рук, зразки папілярних ліній рук, при цьому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №14 від 18-21 лютого 2013 року у відношенні речових доказів: ножа (а.с.132-134), відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №15 від 18-26 лютого 2013 року у відношенні речових доказів: змива з дверної лутки, рушника (а.с.139-141) та відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №16 від 18-26 лютого 2013 року у відношенні речових доказів: халата обвинуваченої ОСОБА_3 (а.с.146-148) - кров трупа потерпілого ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В.

Із довідки судово-медичного експерта Лисичанського міського відділення ЛОБСМЕ за №24 від 15 січня 2013 року (а.с.17) вбачається, що причиною смерті потерпілого ОСОБА_4 є колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням аорти, гостра внутрішня крововтрата.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №24 від 15 січня - 13 лютого 2013 року відносно потерпілого ОСОБА_4 (а.с.32-35) - при дослідженні трупа потерпілого ОСОБА_4 в морзі 15 січня 2013 року було виявлено - при поверхневому дослідженні: дрібні ссаднини голови, подряпини правої підщелепової області, подряпини задньої поверхні грудної клітини з правого боку, колото-різане поранення лівої половини грудної клітини, при внутрішньому дослідженні: проникаюче поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням навколосерцевої сумки і висхідної частини аорти, крововилив у навколосерцеву сумку, крововилив у праву плевральну порожнину 1500 см?, колото-різане поранення лівої половини грудної клітини утворилось від дії твердого предмету, маючого колото-різані властивості, ссаднини голови утворились від взаємодії з тупим твердим предметом (предметами), подряпини підщелепової області та грудної клітини утворились від дії твердого предмету з обмеженою або загостреною контактуючою поверхнею, колото-різане поранення лівої половини грудної клітини утворилось від дії твердого, плоского, односторонньогострого колото-ріжучого предмету з шириною клинка близько 1,9 см, при зануренні його на глибину 10 см, характерні ознаки травмуючих предметів, в результаті дії яких утворились ссаднини - на тілі потерпілого ОСОБА_4 не відобразились, подряпини утворились від дії твердого предмету, з обмеженою або загостренною контактуючою поверхнею, характер та локалізація тілесних ушкоджень, вказує на те, що було не менш 5 контактів з травмуючими предметами, з них, не менш 1 - в область лоба, не менш 1 - в область лівого ока, не менш 1 - в область правої підщелепової області, не менш 1 - в область задньої поверхні грудної клітини, з правого боку, не менш 1 - по передній поверхні грудної клітини з лівого боку, спрямованість раневого каналу колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини - «зпереду-назад, знизу-догори, зправа-наліво», довжина його - біля 10 см, не виключається можливість утворення колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини в результаті удару ножем, наданим на експертизу, або предметом, йому подібним, в момент отримання колото-різаного поранення грудної клітини потерпілий ОСОБА_4 був повернутий передньою поверхнею тіла по відношенню до травмуючого предмету, встановити, в якому саме положенні він знаходився (сидя, лежачи, стоячи) - не виявляється можливим, не виключається можливість, що після отримання тілесних ушкоджень, а саме, проникаючого колото-різаного поранення, потерпілий ОСОБА_4 міг жити, здійснювати будь-які дії (передвигатися, повзати) на протязі короткого проміжку часу, від декількох десятків секунд до декількох хвилин, будь-яких ушкоджень, які могли б утворитися в результаті боротьби або захисту, при дослідженні трупа потерпілого ОСОБА_4 не виявлено, проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням внутрішніх органів відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя у момент їх заподіяння, інші ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, смерть потерпілого ОСОБА_4 наступила приблизно за 8-10 годин до дослідження трупа в морзі, можливо в строк, вказаний в постанові, тобто, біля 23 годин ІНФОРМАЦІЯ_7, смерть потерпілого ОСОБА_4 наступила від проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням висхідної частини дуги аорти, що ускладнилося гострою внутрішньою крововтратою, крововиливом у навколосерцеву сумку, тампонадою серця, між проникаючим колото-різаним пораненням грудної клітини та настанням смерті потерпілого ОСОБА_4 є прямий причинний зв'язок, виявлення в крові потерпілого ОСОБА_4 2,82 ‰ етилового алкоголю свідчать про те, що невздовзі до смерті постраждалий вживав спиртні напої та в момент її настання міг знаходитися у сильному ступеню алкогольного сп'яніння.

Із протоколу особистого обшуку затриманої особи від 15 січня 2013 року (а.с.39) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, у обвинуваченої ОСОБА_3 вилучено жіночій халат блакитного кольору з плямами речовини бурого кольору у вигляді мазків різної формі та різних розмірів по всій поверхні, на якому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №16 від 18-26 лютого 2013 року у відношенні речових доказів: халата обвинуваченої ОСОБА_3 (а.с.146-148) - знайдена кров людини та піт, при визначенні групової належності яких, були знайдені антигени В і Н, кров та піт могли походити від особи з групою В з ізогемаглютинином анти-А і супутнім антигеном Н, цією особою могла бути обвинувачена ОСОБА_3, присутність крові потерпілого ОСОБА_4 у цьому випадку можлива у якості домішки до крові та поту обвинуваченої ОСОБА_3, якщо антиген В походить за рахунок поту обвинуваченої ОСОБА_3, то антиген Н міг походити за рахунок крові потерпілого ОСОБА_4, а також, сперматозоїди не знайдені, а знайдена кров людини, при встановленні групової належності якої були виявлені антигени В і Н та ізогемаглютинин анти-А, кров могла походити від особи з групою В з ізогемаглютинином анти-А і супутнім антигеном Н, цією особою могла бути обвинувачена ОСОБА_3, присутність крові потерпілого ОСОБА_4 можлива лише в якості домішки до крові обвинуваченої ОСОБА_3

Із протоколів отримання біологічних зразків для експертизи від 15 січня 2013 року (а.с.63), від 16 січня 2013 року (а.с.68), від 16 січня 2013 року (а.с.70) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, у обвинуваченої ОСОБА_3 відібрано біологічні зразки, зокрема, зразки нігтів з лівої та правої рук, зразки крові та слини, зразки папілярних ліній рук, при цьому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №14 від 18-21 лютого 2013 року у відношенні речових доказів: ножа (а.с.132-134), відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №15 від 18-26 лютого 2013 року у відношенні речових доказів: змива з дверної лутки, рушника (а.с.139-141) та відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №16 від 18-26 лютого 2013 року у відношенні речових доказів: халата обвинуваченої ОСОБА_3 (а.с.146-148) - кров обвинуваченої ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А та супутнім антигеном Н.

Із протоколу слідчого експерименту від 17 січня 2013 року (а.с.91-95) з фототаблицею (а.с.96-105) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, в квартирі за місцем мешкання обвинуваченої ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4, по АДРЕСА_1, в присутності судово-медичного експерта та статиста, було проведено слідчий експеримент, в ході якого обвинувачена ОСОБА_3, підтвердивши свої пояснення,

добровільно і самостійно розповіла, що 14 січня 2013 року, у вечірній час, вона зі своїм співмешканцем - потерпілим ОСОБА_4 після спільного вживання алкогольних напоїв, повернулись за місцем їх мешкання, АДРЕСА_1, де потерпілий ОСОБА_4 продовжив вживати спиртне, на грунті чого, у зв'язку з її відмовою щодо вживання алкоголю, між ними виникла словесна сварка, яка переросла у дрібну бійку, в ході якої потерпілий ОСОБА_4, розлютившись і образивши її грубою нецензурною лайкою, жбурнув в неї керамічною чашкою, та, підійшовши ближче, завдав одного удару своєю ногою в область сідниць, праворуч, на що вона, у відповідь, виштовхала того із кімнати, де продовжила дивитися телевізор, куди, через деякий час, приблизно о 21-22 годині, зайшов потерпілий ОСОБА_4, у правій руці якого знаходився кухонний ніж з дерев'яною ручкою, на що вона, намагаючись захиститися, вирвала ніж із рук потерпілого ОСОБА_4, при цьому, потерпілий ОСОБА_4, не зупиняючись, продовжив рух прямо на неї, натрапивши своєю грудною клітиною на ніж, який вона, на той час, утримувала у своїй руці, перед собою, у положенні «від себе», підведеним до гори лезом, вістрям леза вперед, отримавши тілесне ушкодження,

і, добровільно та самостійно показала, яким чином вона вихопила ніж із рук потерпілого ОСОБА_4, вивертаючи тому кисть правої руки, і як, в подальшому, вона утримувала зазначений ніж у своїй руці, зафіксував перед собою, у положенні «від себе», підведеним до гори лезом, вістрям леза вперед, після, за допомогою статиста, який виконував роль потерпілого ОСОБА_4 та макету ножа, вказала, яким чином потерпілий ОСОБА_4, не зважаючи на її прохання не підходити, а, навпаки, задираючись та промовивши, щоб вона била його ножем, самостійно наскочив на ніж, який увійшов тому в груди, після чого вона, смикнула рукою, витягла ніж із грудей потерпілого ОСОБА_4, який, розвертаючись, впав на диван на спину,

а також, додатково, пройшовши до кімнати кухні, вказала на стіл, ліворуч від входу, перед плитою, у верхній ящик якого, вона поклала ніж, яким було заподіяно тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_4, і який, в подальшому, був вилучений співробітниками міліції, в присутності понятих.

Виходячи із здобутих в судовому засіданні доказів, суд не приймає до уваги і критично відноситься до пояснень обвинуваченої ОСОБА_3, наданих останньою у судовому засіданні в частині необережного заподіяння смерті потерпілого ОСОБА_4, а також, щодо відсутності умислу на скоєння умисного вбивства потерпілого ОСОБА_4, оскільки вона не думала, що потерпілий ОСОБА_4, відразу ж, після того, як вона вихопила ніж, рушить на неї вперед, і, відповідно, не бажала настання його смерті.

Пояснення обвинуваченої ОСОБА_3 у данній частині не відповідають здобутим у судовому засіданні доказам та спростовуються, як матеріалами кримінального провадження, так і - безпосередньо її поясненнями, данними останньою у судовому засіданні, в яких обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що

«в момент розвитку конфлікту 14 січня 2013 року, вона, побачивши, як потерпілий ОСОБА_4, наближаючись до неї, вивів свою праву руку із-за спини, при цьому, у правій руці останнього знаходився кухонний ніж, намагаючись захиститися, перехопила руку потерпілого ОСОБА_4, вирвавши у того ніж, таким чином, ніж, який знаходився у руках потерпілого ОСОБА_4, опинився у її правій руці, інших предметів, за винятком вихопленого нею ножа, у потерпілого ОСОБА_4 при собі не було»,

що вже свідчить про відсутність загрози життю та здоров'ю обвинуваченої ОСОБА_3 з боку потерпілого ОСОБА_4,

«потерпілий ОСОБА_4, не зупиняючись, і, словесно її провокуя, рушив прямо на неї, натрапивши своєю грудною клітиною на ніж, так як вона, в цей час, утримувала той перед собою, зафіксував у своїй правій руці, на рівні своєї грудної клітини у положенні «від себе», підведеним до гори лезом, вістрям леза вперед, можливістю викинути ніж на підлогу, або приспустити свою руку, в якій утримувала ніж, володіла»,

що свідчить про те, що особа розуміла, що своїми діями здійснює посягання на життя іншої людини, передбачаючи наслідком своїх дій - смерть потерпілого, не бажаючи, але свідомо припускаючи настання останньої, оскільки зазначене підтверджує сукупність наступних обставин скоєння саме інкримінованного обвинуваченій ОСОБА_3 злочину: спосіб - «зафіксував ніж у своїй правій руці», знаряддя - «ніж, тобто предмет, наділений колото-різаними властивостями з шириною клинка близько 1,9 см», локалізація - «ліва половина грудної клітини, тобто, життєво-важливий орган людини», характер тілесного ушкодження - «проникаюче колото-різане поранення з пошкодженням внутрішніх органів», спрямованість поранення - «зпереду-назад, знизу-догори, зправа-наліво», а також, довжина поранення - «біля 10 см».

Окрім вищезазначеного, спрямованість умислу обвинуваченої ОСОБА_3 на скоєння саме умисного вбивства підтверджується:

поясненнями свідка ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 у судовому засіданні, з яких вбачається, що, зі слів обвинуваченої ОСОБА_3, їм стало відомо, що остання, в ході виниклої конфліктної ситуації, вдаривши ножем свого співмешканця - ОСОБА_4, ймовірно того вбила, при цьому, підстав не вірити поясненням свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і сумніватися у їх достименності у суду не має, оскільки пояснення останніх погоджуються між собою і не суперечать матеріалам кримінального провадження, окрім того, у свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не було підстав для омовлення обвинуваченої ОСОБА_3, а також, останні були попереджені судом про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань за ст.384 КК України, і, відповідно, приведені до присяги,

висновком судово-медичної експертизи за №24 від 15 січня - 13 лютого 2013 року відносно потерпілого ОСОБА_4 (а.с.32-35), відповідно до якого - при внутрішньому дослідженні трупа потерпілого ОСОБА_4 було виявлено проникаюче поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням навколосерцевої сумки і висхідної частини аорти, крововилив у навколосерцеву сумку, крововилив у праву плевральну порожнину 1500 см?, яке утворилось від дії твердого, плоского, односторонньогострого колото-ріжучого предмету з шириною клинка близько 1,9 см, при зануренні його на глибину 10 см, спрямованість раневого каналу колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини - «зпереду-назад, знизу-догори, зправа-наліво», довжина - біля 10 см, не виключається можливість утворення колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини в результаті удару ножем, наданим на експертизу, в момент отримання колото-різаного поранення грудної клітини потерпілий ОСОБА_4 був повернутий передньою поверхнею тіла по відношенню до травмуючого предмету, будь-яких ушкоджень, які могли б утворитися в результаті боротьби або захисту, не виявлено, між проникаючим колото-різаним пораненням грудної клітини та настанням смерті потерпілого ОСОБА_4 є прямий причинний зв'язок,

протоколом слідчого експерименту від 17 січня 2013 року (а.с.91-95) з фототаблицею (а.с.96-105), із якого вбачається, що обвинувачена ОСОБА_3, в присутності понятих, судово-медичного експерта та статиста, в квартирі за місцем її спільного мешкання з потерпілим ОСОБА_4, по АДРЕСА_1, підтвердивши свої пояснення, добровільно та самостійно показала, яким чином вона вихопила ніж із рук потерпілого ОСОБА_4, вивертаючи тому кисть правої руки, і як, в подальшому, вона утримувала зазначений ніж у своїй руці, зафіксував перед собою, у положенні «від себе», підведеним до гори лезом, вістрям леза вперед, після, за допомогою статиста, який виконував роль потерпілого ОСОБА_4 та макету ножа, вказала, яким чином потерпілий ОСОБА_4, не зважаючи на її прохання не підходити, а, навпаки, задираючись та промовивши, щоб вона била його ножем, самостійно наскочив на ніж, який увійшов тому в груди, при цьому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №24/1 від 06 лютого 2013 року у відношенні потерпілого ОСОБА_4 (а.с.151-152) - не виключається можливість утворення колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини, виявленного при експертизі трупа потерпілого ОСОБА_4, при обставинах, вказаних обвинуваченою ОСОБА_3 під час її допиту від 15 січня 2013 року та при проведення слідчого експерименту від 17 січня 2013 року.

Суд приймає до уваги, що злочин, інкримінований у провину обвинуваченій ОСОБА_3, був спровокований діями потерпілого ОСОБА_4, але вважає, що обвинувачена ОСОБА_3 не знаходилась у стані необхідної оборони, і, відповідно, не мало місце і перевищення її меж, про що свідчать як обставини подій, які передували злочину та відбулися після останнього, так і розмірність, відповідність і співвідношення засобів захисту та засобів посягання, а також, знаряддя скоєння обвинуваченою ОСОБА_3 інкримінованного кримінального правопорушення, механізм спричинення і локалізація отриманих потерпілим ОСОБА_4 тілесних ушкоджень,

оскільки обвинувачена ОСОБА_3 нанесла потерпілому ОСОБА_4 удар ножем, тобто предметом, наділеним колото-різаними властивостями, зафіксував той в руці, в область лівої половини грудної клітини, тобто, в життєво-важливий орган людини, спрямованістю поранення - «зпереду-назад, знизу-догори, зправа-наліво», та довжиною поранення - «біля 10 см», і саме в той час, коли у потерпілого ОСОБА_4 при собі будь-яких предметів для спричинення тілесних ушкоджень не було, тобто, за відсутності загрози життю та здоров'ю обвинуваченої ОСОБА_3 з боку потерпілого ОСОБА_4, володія можливістю викинути ніж на підлогу, або приспустити свою руку, в якій утримувала ніж, та припинити хоча б на деякий час виниклий конфлікт, що вбачається з пояснень самої обвинуваченої ОСОБА_3, в яких вона зазначає, що в ході сварки, потерпілий ОСОБА_4, жбурнувши в неї керамічною чашкою, і підійшовши ближче, завдав одного удару своєю ногою в область сідниць, праворуч, на що вона, не зреагувала, і через деякий час, продемонстрував кухонний ніж, який знаходився у правій руці останнього, і який вона, в подальшому, вихопила, оскільки потерпілий ОСОБА_4, попередньо, утримував ніж лише пальцями за кінець ручки, і той опинився у її правій руці, після, потерпілий ОСОБА_4, задираючись та промовивши, щоб вона била його ножем, словесно її провокуя, рушив прямо на неї, вона, на той час, утримувала ніж у своїй руці, перед собою, у положенні «від себе», підведеним до гори лезом, вістрям леза вперед,

що свідчить про те, що обвинувачена ОСОБА_3 розуміла, що застосовуючи ніж, тримаючи той у своїй руці, вістрям леза вперед, на рівні своєї грудної клітини та напроти грудної клітини іншої особи, вже здійснює посягання на життя іншої людини, і, відповідно, передбачала можливим наслідком своїх дій - смерть особи, свідомо припускаючи настання останньої, а про наявність удару свідчить занурення ножа у тіло потерпілого ОСОБА_4 на 10 см, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи за №24 від 15 січня - 13 лютого 2013 року відносно потерпілого ОСОБА_4 (а.с.32-35), зокрема, спрямованістю та довжиною раневого каналу колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини потерпілого ОСОБА_4 - «зпереду-назад, знизу-догори, зправа-наліво», «біля 10 см»,

у зв'язку з чим, суд не приймає до уваги висновок судово-медичної експертизи за №24/1 від 06 лютого 2013 року у відношенні потерпілого ОСОБА_4 (а.с.151-152) в частині того, що колото-різане поранення лівої половини грудної клітини, виявлене при експертизі трупа потерпілого ОСОБА_4, могло утворитися при самостійному натиканні потерпілого ОСОБА_4, за умови руху вперед, на ніж, щільно фіксований в руці обвинуваченої ОСОБА_3,

і в обгрунтування своїх доводів суд приймає до уваги висновок судово-медичної експертизи за №24/1 від 06 лютого 2013 року у відношенні потерпілого ОСОБА_4 (а.с.151-152) в частині того, що колото-різане поранення лівої половини грудної клітини, виявлене при експертизі трупа потерпілого ОСОБА_4, могло утворитися в результаті удару, нанесенного ножем, окрім того, зріст потерпілого ОСОБА_4 складає 167-170 см, що відповідає зрісту обвинуваченої ОСОБА_3,

в той час, як, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №37 від 17 січня - 06 лютого 2013 року у відношенні обвинуваченої ОСОБА_3 (а.с.108) - при зверненні до травмпункту 15 січня 2013 року обвинуваченій ОСОБА_3 було встановлено діагноз - забій, підшкіряна гематома правої ссідниці, які утворилися від взаємодії з тупим твердим предметом, можливо в строк та за обставин, вказаних освідченою, і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень,

і не визнання обвинуваченою ОСОБА_3 провини у данній частині, суд розцінює, як спосіб захисту та бажання уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи в сукупності надані в судовому засіданні пояснення безпосередньо обвинуваченої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були стабільними, послідовними, та, відповідно, не викликають сумнівів, а також, досліджені, переперевірені та оголошені у судовому засіданні докази, сприйняті безпосередньо судом під час судового розгляду, вважає, що обвинувачена ОСОБА_3, 14 січня 2013 року, приблизно о 22 годині 45 хвилин, перебуваючи, в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого мешкання, АДРЕСА_1, в ході сварки, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, взявши кухонний ніж, умисно, нанесла потерпілому ОСОБА_4 один удар у груди, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді - проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням навколосерцевої сумки, висхідної частини аорти, крововилива в навколосерцеву сумку, крововилива у праву плевральну порожнину 1500 см? крові, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №24 від 15 січня - 13 лютого 2013 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент їх заподіяння, та від яких настала смерть останнього.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладене у вироку, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні умисного вбивства доведено і дії останньої вірно і обгрунтовано кваліфіковані органами досудового розслідування за ст.115 ч.1 КК України, оскільки обвинувачена ОСОБА_3 скоїла умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченою ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, обвинувачена ОСОБА_3 має постійне місце проживання, і у побуті характеризується позитивно (а.с.51), не працює, за місцем колишньої роботи у перукарні «Торі» ПП «ОСОБА_9» та фотосалоні «Дует» ПП «ОСОБА_10» мала позитивні виробничі характеристики, у скоєному - щиро розкаялась, за час утримання під вартою має заохочення у вигляді подяки від керівництва ІТТ підпорядкованого Лисичанському МВ ГУМВС України в Луганській області.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також, наявність на утриманні матері - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка є інвалідом 3 групи та потребує постійного догляду, і ту обставину, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.47-48).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_3, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с.46).

Приймаючи до уваги вищенаведене, і, разом з тим, враховуючи данні про особу обвинуваченої ОСОБА_3, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаялась та в судовому засіданні просила вибачення за скоєне, обставини, що пом'якшують та обставину, що обтяжує її покарання, а також, з урахуванням активної поведінки останньої щодо розкриття злочину, суд, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння, вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.115 ч.1 КК України, оскільки, обвинувачена ОСОБА_3 скоїла умисний злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та, є злочином проти життя та здоров'я особи, у зв'язку з чим, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливе лише за умови застосування покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.69 КК України - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеної статті, та ст.75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_3, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15 січня 2013 року (а.с.36), слід обчислювати з 15 січня 2013 року, оскільки, строк тримання під вартою, згідно до ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

У зв'язку з проведенням дактилоскопічної експертизи за №74/24 від 04 лютого 2013 року (а.с.116-126) та експертизи холодної зброї за №226/53 від 05 березня 2013 року (а.с.166-168), витрати на залучення експертів - у сумі 735 гривень (а.с.127) та 244 гривні 50 копійок (а.с.169), відповідно, підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по справі:

30 відрізків світлої прозорої липкої стрічки зі слідами папілярних ліній пальців рук та долоней рук, ніж, фрагмент марлевої тканини із змивом речовини бурого кольору, фрагмент марлевої тканини із контрольним змивом речовини бурого кольору, контрольний зразок марлевої тканини, на яку відібрано змиви речовини бурого кольору, рушник з плямами речовини бурого кольору, фрагмент марлевої тканини із зразком крові трупа потерпілого ОСОБА_4, контрольний зразок марлевої тканини, на яку відібраний зразок крові трупа потерпілого ОСОБА_4, зразки волосся трупа потерпілого ОСОБА_4, нігті з лівої та правої рук трупа потерпілого ОСОБА_4, зразки папілярних ліній рук трупа потерпілого ОСОБА_4, чоловічі плавки, фрагмент марлевої тканини із зразком крові обвинуваченої ОСОБА_3, фрагмент марлевої тканини із зразком слини обвинуваченої ОСОБА_3, контрольний фрагмент марлевої тканини, на яку відібрані зразки крові та слина обвинуваченої ОСОБА_3, нігті з лівої та правої рук обвинуваченої ОСОБА_3, зразки папілярних ліній рук обвинуваченої ОСОБА_3, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.72-73),

підлягають знищенню,

жіночій халат блакитного кольору, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.72-73),

підлягає поверненню обвинуваченій ОСОБА_3

Керуючись ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, та призначити їй покарання, - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Запобіжний захід ОСОБА_3, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 15 січня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

735 (сімсот тридцять п'ять) гривень за проведення дактилоскопічної експертизи,

244 (двісті сорок чотири) гривні 50 копійок за проведення експертизи холодної зброї.

Речові докази по справі:

30 відрізків світлої прозорої липкої стрічки зі слідами папілярних ліній пальців рук та долоней рук, ніж, фрагмент марлевої тканини із змивом речовини бурого кольору, фрагмент марлевої тканини із контрольним змивом речовини бурого кольору, контрольний зразок марлевої тканини, на яку відібрано змиви речовини бурого кольору, рушник з плямами речовини бурого кольору, фрагмент марлевої тканини із зразком крові трупа потерпілого ОСОБА_4, контрольний зразок марлевої тканини, на яку відібраний зразок крові трупа потерпілого ОСОБА_4, зразки волосся трупа потерпілого ОСОБА_4, нігті з лівої та правої рук трупа потерпілого ОСОБА_4, зразки папілярних ліній рук трупа потерпілого ОСОБА_4, чоловічі плавки, фрагмент марлевої тканини із зразком крові обвинуваченої ОСОБА_3, фрагмент марлевої тканини із зразком слини обвинуваченої ОСОБА_3, контрольний фрагмент марлевої тканини, на яку відібрані зразки крові та слина обвинуваченої ОСОБА_3, нігті з лівої та правої рук обвинуваченої ОСОБА_3, зразки папілярних ліній рук обвинуваченої ОСОБА_3, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- знищити,

жіночій халат блакитного кольору, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- повернути обвинуваченій ОСОБА_3

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Головуючий:

Судді: